WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Імідж України в країнах Європейського Союзу: внутрішньо та зовнішньополітичні контексти - Дипломна робота

Імідж України в країнах Європейського Союзу: внутрішньо та зовнішньополітичні контексти - Дипломна робота

респонденти замислювалася про напрямок зовнішньої політики України. 51% опитаних вважають, що Україна у своїй зовнішній політиці має взяти курс на найшвидшу інтеграцію в Європейський союз, 28% Україна повинна дотримуватись власного шляху розвитку без озирання на Захід чи Росію. 16% - не визначилося з позицією у цьому питанні. Лише 5% курс на зближення з Росією та СНД вважають для України оптимальною стратегією зовнішньої політики [рис. Д.10].
Згідно з результатами дослідження інтеграція України до ЄС, яка проголошена ключовим зовнішньополітичним пріоритетом в урядовій програмі 2003 року, підтримується 78% опитуваних, що свідчить про готовність громадян до запровадження політичних і економічних європейських стандартів. Частка голосів (15%) заявили проти євроінтеграційних планів України і 7% опитаних підтримала думку про посилення орієнтації в межах СНД [рис. Д.11].
Анкета засвідчила, що більша чверть опитаних (30%) вагаються з відповіддю на запитання "Коли Україна стане членом ЄС", мабуть це викликано багатовекторність української зовнішньої політики, оскільки це об'єктивний процес і свідома оцінка балансу побажань і можливостей України. При забезпеченні стабільного економічного зростаннязначним досягненням висловили 25% отримання Україною менше ніж за 10 років статусу асоційованого члена ЄС. 23%- вважають припустимим вступ "лише через 10-15 років". Окремі політичні чинники, неузгодженість нормативно-правової бази, а головне - різний рівень економічного розвитку не дає підстав говорити про повну інтеграцію України до ЄС у передбачуваному майбутньому для 17% респондентів. Лише по 2% припадає на те, що її ніколи не приймуть до ЄС , або буде прийнята через 30-40 років. І жоден з респондентів не обрав варіант, що ніколи, тому що ми самі відмовимось від цього прагнення[рис. Д.12].
На запитання "Для подальшого розвитку України потрібно" голоси розподілилися таким чином: 45% респондентів вважають, що необхідна послідовна внутрішня і зовнішня політика, вступ в СОТ (26%) відповідає національним інтересам України. Видається привабливим для 12% опитуваних входження до складу НАТО і 11% люстрація влади. 3% виступають за заміну влади і 2%- за підвищення соціального забезпечення [рис. Д.13].
Більша частина опитуваних переконані в необхідності вступу України в НАТО, проте відповіді розподілились наступним чином: 37% вважають необхідним вступ в НАТО оскільки це ключовий елемент структури європейської безпеки, і більшість членів ЄС є одночасно його членами. 47% переконані, що членство в НАТО може бути запропоноване Україні вже у перший термін президентства Ющенка (5-10 років).16% скептично ставляться до такого членства[рис. Д.14].
Переважна більшість респондентів виступають за вступ України в СОТ: 50% - за вступ через декілька років, 43%- за вступ найближчим часом, адже належність країни до СОТ вже є гарантією своїх інвестицій. 7% вважають Україну неготовою до вступу навіть за 10 років, оскільки не будуть внесені певні зміни у торговому режимі, який повинен відповідати режиму СОТ та встановлені більш прозорі законодавчі норми, які й будуть приваблювати інвесторів[рис. Д.15].
Переважно очікувані результати на запропоноване питання щодо оцінки роботи нового уряду дали респонденти: 40% відмічають варіант "швидше позитивно", майже для чверті (28%) було важко відповісти на це питання, мабуть тому, що був малий строк діяльності уряду. 23% переконані в цілком позитивному баченні діяльність уряду за 100 днів і лише 9% - оцінюють швидше негативно. Жоден з респондентів не вважає політику нового уряду цілком негативною[рис. Д.16].
Дослідження показало, що на сьогоднішній день імідж України покращився з приходом до влади нового президента і нового уряду, так 52% констатують, що покращився зовнішній і внутрішній імідж Україні, 33% - переконані, що покращився лише зовнішній імідж. 10% не можуть оцінити і 5% вважають, що імідж залишається незмінним. Приємним є той факт, що новий лідер держави та новообраний уряд не стали причиною для погіршення іміджу України як в самій державі, так само негативно не відобразились на її зовнішньому авторитеті [рис. Д.17].
На запитання "З чим би могла і повинна асоціюватися Україна" відповіді респондентів повністю розбіглися, що вказує на особистісне бачення головних чинників, які б підкреслили індивідуальність України. Держава високого рівня освіти і науки-17%, природа - 16%, багата культура-13%, держава, що сама забезпечує своїх громадян і їм не потрібно їхати на заробітки-12%, сильна економіка-10%, самодостатність-8%, національна злагода-7%, найгарніші жінки-7%, демократія-6%, талановиті студенти-3%, традиції-1%, визначна роль жінки у керуванні державою-0% [рис. Д.18].
90% вважають, що ЗМІ впливають на імідж країни, тобто, можуть відбуватися різноманітні події, але вони віддзеркалюватимуться у суспільній свідомості лише так, як це подадуть ЗМІ. 5% припадає на респондентів, які дали відповідь ні та 5%, де відповідали - деякою мірою [рис. Д.19].
На запитання про наявність в країні інформації для зовнішнього і внутрішнього використання респонденти відповіли: так(52%), ні(35%) та інше 13%(які взагалі не зрозуміли запитання) [рис. Д.20]..
Результати дослідження показали, що сучасна молодь та люди дорослого віку не є інертною, апатичною масою, і їй не байдужі процеси, що відбуваються в країні. Дослідження показало, що більшість респондентів є патріотами власної держави, сприймають її з усіма плюсами і мінусами, вони впевнено і гордо зазначають, що Захід вже почав по інакшому сприймати Україну, завдяки "помаранчевому бренду" [9], оскільки український народ зміг виконати завдання, яке ставлять перед собою багато країн, проте потерпають від невдачі. Респонденти підтримують зовнішньополітичні орієнтири України і виступають за зміцнення авторитету і ролі України у регіональній політиці в регіональних економічних та політичних утвореннях.
4.3 Українська проблематика в європейській пресі
Об'єкт: преса країн Європейського союзу, зокрема Франції-"Le monde", Польщі - "Gazeta Wyborcza" та європейський кур'єр - ""Europeplusnet".
Предмет: особливості та періодичність висвітлення подій, які відбуваються в Україні.
Цілі та завдання дослідження:
" Дослідити, які матеріали з української проблематики висвітлює західна преса.
" Оцінити тональність й активність висвітлення українських подій у закордонній пресі.
Гіпотеза дослідження: З 2004 року події в Україні? все більше привертають увагу європейської громадськості, які впливають на формування зовнішнього іміджу України.?
На підставі попередньої аналітичної роботи я вибрала для вивчення три Інтернет- видання:
" Польщі (як нового члена ЄС з 2004р) - "Gazeta Wyborcza" одна з найпопулярніших друкованих видань [11].
" Франції (як першозасновника ЄС) - "Le Monde" [12]. Щоденна газета публікує
Loading...

 
 

Цікаве