WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Причини та динаміка міжнародного руху капіталу - Реферат

Причини та динаміка міжнародного руху капіталу - Реферат

зобов'язання боржника сплатити його і під соло-вексель з одним підписом позичальника.
6.За терміном дії:
а)короткострокові кредити - до 1 року.
б)середньострокові кредити - від 1-5 років.
в)довгострокові кредити - зверх 5-7 років.
У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. У той же час він може приводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платіжну спроможність позичальників за рахунок сплати величезних процентів за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.
4.Суть іноземних інвестицій, види та форми.
Міжнародні інвестиції-це довгострокове вкладення міжнародного капіталу в економіку країни у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підприємств і просто у вигляді участі в капіталі.
В залежності від ступеню реального здійснюваного контролю за діяльністю створених підприємств інвестиції мають дві форми:
1)Прямі закордонні інвестиції-це капіталовкладення в закордонні підприємства, які забезпечують інвесторові безпосередній контроль над ними і відповідний дохід. Прямий контроль за діяльністю підприємства забезпечує іноземному інвестору володіння як 100% акціонерного капіталу так і володіння контрольним пакетом акцій (не менше 25% акціонерного капіталу, а в американських фірмах не менше 10% ).
2)Портфельні закордонні інвестиції-це капіталовкладення в закордонні підприємства, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають права контролю над підприємствами.
Інвестування має велике значення для обох країн: експортери капіталу отримують прибуток, який вивозять з країни, або використовують для інвестицій на місці. Імпортери капіталу мають можливість ефективно і раціонально використовувати зовнішні джерела коштів і технологій національних інтересах.
В останні роки екс-соціалістичні країни стали заохочувати прямі іноземні інвестиції, бо саме вони суттєво впливають на трансформацію економіки країн, у яких відбувається перехід до ринкових відносин, становлять реальний шлях використання та впровадження сучасної техніки та методів управління.
Види інвестицій:
1)Реальні інвестиції-це вкладення капіталу безпосередньо у засоби виробництва та предмети споживання.
2)Фінансові інвестиції-це вкладення капіталу у цінні папери, а також вміщення капіталу в банки.
3)Інтелектуальні інвестиції-це інвестиції, що передбачають купівлю патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовку та перепідготовку персоналу.
5.Міграція капіталу
Давно закінчилася епоха натуральних господарств. Економіку стало важко відгородити границями однієї країни. Так це практично сьогодні ніхто і не намагається робити. Адже торгівля між країнами, економічне співробітництво, міжнародний поділ праці несуть у собі відчутні взаємні вигоди. Поступово складається світова економіка.
У сучасних умовах економіка кожної країни мимоволі попадає в зростаючу залежність від економіки інших країн. . Економічні відносини між країнами вже не обмежуються зовнішньою торгівлею, товарообміном. вони включають рух капіталу між країнами, валютні відносини, міграцію робочої сили, науково-технічний обмін.
Вивіз капіталу здійснюється в першу чергу в економічно слабко розвинуті країни, тому що в результаті недостачі власних капіталів, низьких цін на землю і сировину, низького рівня заробітної плати робітників норма прибутку там значно вище, ніж у країнах розвитого капіталізму.
Щодо економіки України, то однією з найважливіших для України проблем на даному етапі розвитку є пошук джерел фінансування реструктуризації національної економіки. Тому питання залучення іноземних інвестицій стає дуже важливим.
Досягнуте останнім часом зростання у промисловому секторі безумовно
підвищить інтерес іноземних інвесторів до українського виробництва як об'єкта для капіталовкладень. Та поки що капіталовкладення в основні фонди на підприємствах перебувають на досить низькому рівні, причому відносний обсяг цих вкладень постійно знижується
В цілому українська промисловість має невисокий рівень відновлення основних фондів, що не створює необхідної бази для підвищення конкурентоспроможності. Ситуація на українських підприємствах сприяє приходу тимчасових іноземних інвесторів, для зацікавлених у серйозних вкладеннях у розвиток виробництва, і створює труднощі для інвесторів стратегічних.
За останній рік частка інвестицій в промисловість у загальному обсягу прямих інвестицій в економіку збільшилась на 0,5%. При цьому зріс інтерес до вкладень у промисловість. Іншою ознакою сучасної структури іноземних інвестицій в промисловість України є те, що далеко не всі підприємства з іноземними інвестиціями на сьогодні здійснюють виробництво. Так, із 1986 підприємства з іноземними інвестиціями в промисловості тільки 1126, або 57% їх загальної кількості, випускають продукцію. Для іноземних інвесторів у такій ситуації природним було б проведення процедури банкротства і вивезення хоча б частки інвестованого майна та коштів. Те, що іноземні інвестори не продають активів, говорить про їх довіру до реформ в Україні та сподівання на порівняно швидке піднесення вітчизняної економіки.
Успіх ринкових перетворень в Україні значною мірою залежить від дієвості державного контролю за функціонуванням окремих суб'єктів ринку. Застосування державного регулювання вважається виправдним у тому разі, коли певний товар чи послуга створюється єдиним виробником за умови, що конкуренція між аналогічними підприємствами з об'єктивних причин неможлива, а зростання обсягу виробництва супроводжується зменшенням питомих витрат. Класичним прикладом є природні монополії, а саме: компанії, фірми, що займаються енерго-, газо-, водопостачанням, зв'язок місцевого користування тощо.
За роки реформ через брак інвестиційних ресурсів ситуація у цих сферах значно ускладнилась. Так, за 1990 - 1998 рр. інвестиції в основний капітал електроенергетики та газової промисловості, залізничного транспорту скоротилась
приблизно вдвічі, а нафтової індустрії - втричі. На фоні цих явищ загальне спрацювання основних фондів на залізницях в окремих випадках досягла 80 - 90%, 15 - 17 % колій непридатні для подальшого використання; вийшли з ладу 18 % ліній електропередавання.
Значне скорочення капіталовкладень стало також однією з причин спаду виробництва практично в усіх сферах діяльності природних монополій. Вихід із зазначеної ситуації вбачається в активізації всіх видів інвестиційних ресурсів. Інвестиційне забезпечення об'єктів інфраструктури тісно пов'язане з їхнім роздержавленням. Останнє розглядається як один із напрямів підвищення інвестиційної привабливості суб'єктів природних монополій України. Нині переважна більшість компаній - природних монополій перетворена на акціонерні товариства, 100 % акцій яких належать державі. Залучення до них приватної ініціативи можливо шляхом зміни суб'єкта управління державними корпоративними правами. Ця модель передбачає передавання всіх 100 % акцій на конкурсній основі на певний проміжок часу в довірче управління іншим суб'єктам ринку. Приватизація частини активів компанії відкриває можливості для злиття розрізнених коштів і капіталів в один спільний капітал. Його власний капітал спочатку утворюється за рахунок
Loading...

 
 

Цікаве