WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

ставки служили орієнтиром длярівня котирувань по кредитах у відповідних валютах, то тепер ставки по позиках світового ринку не тільки більш автономні від національних фінансових майданчиків, але й впливають на останні. Причому зворотний зв'язок міжнародних ставок стимулює наростання тенденції до пониження котирувань національних ринків. Проте розрив між світовими і національними ставками зберігається, оскільки доступ на євроринок відкритий тільки для крупних кредиторів і позичальників. [28, с.68]
Якісна відмінність ринку євровалютних депозитів від національних фінансових майданчиків також обумовлена відсутністю контролю центральних банків за здійснюваними на ньому операціями. Завдяки наданій їм таким чином свободі дій, розширені можливості транснаціональних банків мають свій в розпорядженні для депозитної емісії в порівнянні з проведенням аналогічних операцій на внутрішніх ринках. І річ тут не лише в тому, що депозитно-чекову емісію національних грошей в ім'я боротьби з інфляцією ефективно обмежує центральний банк. Така лімітація якраз здійснюється за допомогою регулювання офіційних норм резервування, відсутніх на євроринку. Але головна перевага останнього полягає в якісній відмінності національних і світових грошей, тобто євровалют.
Характер світових грошей такий, що їх приватна емісія на міжнародному фінансовому майданчику у принципі виключає інфляцію. Адже монополія центрального банку означає встановлення примусового для резидентів курсу національних грошей, а це і служить безпосередньою причиною знецінення банкнот при їх випуску понад потреби грошового обігу. А світові гроші, завдяки відсутності над ними юрисдикції центральних банків, не обов'язкові до прийому агентами міжнародного ринку. Останні вільні у виборі валюти операції і, природно, мають право відмовитися від "неякісних, із їхньої точки зору, грошей".
Тому емісія євровалют загалом відповідає попиту на них на міжнародних фінансових майданчиках і не викликає інфляційних тенденцій, розміри яких перевищують відповідні темпи національних ринків. Більш того, сама техніка автономної емісії євровалют не зацікавлює євробанки в їх випуску понад реальну потребу світового ринку в ліквідних активах. Депозитна емісія, здійснювана міжнародними банками за допомогою взаємного надання безготівкових кредитів в євровалютах за рахунок депозитів нерезидентів (при цьому вони не обмежені лімітами офіційних заставних депозитів), дозволяє даним кредитним інститутам резервувати необхідну суму, звичайно не перевищуючу 10% об'єму кредиту. Тобто ТНБ мають можливість здійснювати депозитну емісію в розмірах, як мінімум удвічі перевищуючих відповідний потенціал внутрішніх ринків.
По ряду оцінок таке положення дозволяє при необхідності збільшувати (мультиплікувати) грошову масу євроринку в 10 і більш раз. Оскільки євроемісія здійснюється за допомогою взаємного кредитування, міжнародні банки не зацікавлені в залученні позикових ресурсів в євровалютах понад власні реальні потреби і потреби своїх клієнтів. Тому вони не створюють попит на євровалюти в об'ємах, що перевищують рівень, необхідний для здійснення операцій світового ринку, оскільки за емісійні кредити необхідно сплачувати відсотки. Якщо на додатково мультипліковані суми євровалют не буде попиту, то банки стануть нести втрати у вигляді виплати відсотків з ресурсів, які їм не вдається розмістити. За допомогою такої великомасштабної, але відповідної об'ємам реальних міжнародних операцій емісії ринок євровалют компенсував основний недолік світової валютної системи періоду існування золотого стандарту і його більш менш урізаних форм, існуючих з середини 70-х років, протягом яких і після цей ринок заробив на повну потужність. [29, с.208]
2.3 Форми єврокредитів та динаміка їх застосування
Історія формування євроринку свідчить про те, що виникнення міжнародного приватного фінансового кредиту зумовлене інтернаціоналізацією, інтеграцією виробництва та діяльністю ТНК. Однією з причин формування та швидкого зростання міжнародного фінансового кредиту була фінансова допомога США країнам Західної Європи за "планом Маршалла" з метою відбудови зруйнованого другою світовою війною народного господарства. Єдиною кредитоспроможною державою у той час були США, і країни-позичальниці отримували кредити від них для оплати імпорту необхідних товарів. Поступово ця щораз більша маса доларових коштів почала використовуватися для оплати товарних поставок з інших країн, що зумовило концентрацію доларів на рахунках банків європейських країн. Це і призвело до виникнення ринку євродоларів та його трансформації у євроринок.
Євробанки надають кредит після попереднього аналізу кредитоспроможності і платоспроможності клієнта, оформляючи у результаті переговорів письмовий договір про умови позики. Найпростіший вид операції - надання єврокредиту по твердій ставці на весь термін в повній сумі. Щоб уникнути втрат від зміни ставки відсотка, банки вдаються до рефінансування на такий же термін на ринку короткострокових єврокредитів. Тому термін єврокредитів по твердій ставці звичайно не перевищує року.
Єврокредит це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах оплати та повернення у домовлені строки. Кошти для кредиту мобілізуються на міжнародному та національних ринках позичкових капіталів. Суб'єктами єврокредиту є банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Об'єктами кредитування є передані кредитором у тимчасове розпорядження позичальника товарні й валютні ресурси. [1, с.100]
Єврокредит функціонує в різноманітних формах. Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють кредит компаній, банківський, урядовий. Стосовно об'єктів кредитування кредит буває грошовим і комерційним.
Комерційний кредит означає відстрочення платежу за продані в кредит товари. Кредитором є фірма-експортер, а позичальником імпортер. З погляду позичальника фірмовий кредит є найменш зручним, оскільки сфера функціонування кредиту обмежена, а позичальник потрапляє у пряму комерційну залежність від кредитора.
Гнучкішим є міжнародний банківський кредит, коли одним із суб'єктів кредитних відносин стає банк. Міжнародний банківський кредит за формою є фінансовим кредитом.
Фінансовий кредит це надання кредитів у грошовій (валютній) формі. Фінансові кредити можуть надаватися у валютах країни-кредитора, країни-боржника, а також у іншій валюті або в кількох валютах, як це буває на європейському ринку, коли позику розміщують одночасно в кількох країнах. Однією з форм фінансових кредитів є облігаційні позики, які розміщуються іноземними позичальниками на міжнародному та національному ринках позичкового капіталу за допомогою банків. Крім того, міжнародні банки виконують гарантійні функції.
Урядовий кредит (міжурядові позики) різновид міжнародного кредиту, що його одна країна надає іншій в товарній або грошовій формі за міжурядовою угодою. У широкому розумінні до міжурядових позик належать кредити міжнародних
Loading...

 
 

Цікаве