WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

яку частку експортних надходжень спрямовано на погашенняборгу, тобто скільки років (орієнтовно) потрібно буде для погашення зовнішньої заборгованості.
Серед усіх цих різноманітних показників головним є норма обслуговування боргу. Вона обраховується як відношення суми платежів за обслуговування зовнішньої заборгованості (сплата процентів та погашення капітальної суми боргу) до загального обсягу експорту. Цей показник свідчить, яка частка валютного прибутку вилучається на певний період з економічного обороту країни і не може бути використана ні для нагромадження, ні для споживання.
Під час аналізу міжнародної валютної ліквідності враховуються також стан і тенденції платіжного балансу, співвідношення валютних резервів та обсягу імпорту і багато інших показників. [27, с.78]
Економічна діяльність окремих господарюючих суб'єктів та країни в цілому значною мірою характеризується обсягом здійснюваних інвестицій.
Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:
o новоутворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;
o цінні папери (акції, облігації та ін.);
o цільові грошові внески;
o науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.
Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:
o пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створен-ні підприємств;
o створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також фі-ліалів підприємств іноземних юридичних осіб;
o придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним інвесторам;
o придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;
o надання позик, кредитів, майна та майнових прав.
Суб'єктами інвестиційної діяльності є:
o інвестори (замовники);
o виконавці робіт (підрядники);
o користувачі об'єктів інвестиційної діяльності;
o постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної про-дукції;
oюридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);
o громадяни України;
oіноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації.
Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор - це Світовий банк, створений в 1944 році з метою сприяння соціально-економічного розвитку різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн). [11, с.172]
Проектний портфель України у Світовому банку налічує близько 30 проектів на загальну суму понад 3,5 млрд дол. США. В 1997 р. реалізувалося сім кредитних угод, найважливіші з яких:
- проект розвитку підприємств 300 млн дол. США;
- проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн дол. США;
- проект реструктуризації сільського господарства 300 млн дол. США;
- експериментальний проект вугледобувної галузі - 15,8 млн дол. США
За оцінками деяких спеціалістів, прямі іноземні інвестиції в Україну обмежені підприємницьким ризиком, який досягає 80%. В рейтингу інвестиційної привабливості країн світу Україна посідає 135 місце. 62,9% прийнятих Україною інвестицій направлено на фінансування рухомого і нерухомого майна, 32% надійшло у вигляді грошових внесків - це менше 20% від необхідного рівня інвестування.
У структурі зовнішнього довгострокового боргу (він сягає нині 13.2 млрд. доларів, з яких 12.3 млрд., або 93% припадає на державний та гарантований державою) інвестиційний капітал (зокрема кредити, надані ЄБРР та іноземними банківськими установами під державні гарантії) становить лише незначну частку. Основні обсяги - це борги за енергоносії (країни СНД), кредити, надані для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету (МВФ, Євросоюз, інші офіційні кредитори, іноземні кредитні установи, єврооблігації), зв'язані кредити для закупівлі товарів (у рамках міждержавних та міжурядових домовленостей). Зважаючи на брак прямих іноземних інвестицій у країну та значні обсяги зовнішнього боргу (у першому півріччі по-точного року сукупні платежі з його обслуговування сягнули 15% від експорту товарів та послуг), зазначена структура зовнішніх кредитів (див. діаграму) може негативно позначитися на структурній реформі в Україні. Її ВВП постійно падає і нині становить лише 37% від рівня 1990 року; прискорилися темпи старіння основних фондів; погіршилася структура виробництва з превалюванням сировинних галузей та галузей, що випускають продукцію з низьким ступенем обробки. Від 1990 року частка енергоємних та сировинних галузей (металургії, електроенергетики, паливної промисловості) збільшилась із 21 до 50% від ВВП, тоді як машинобудування і харчової промисловості - зменшилася більш як на 40%, а легкої промисловості - у вісім разів (до 1.5%).
Складна ситуація у валютно-фінансовій сфері, в якій нині опинилась Україна, пов'язана передусім з невиваженою політикою у зовнішньоекономічній сфері, недосконалістю законодавства та нормативних актів щодо валютного контролю і повернення валютної виручки. Гнучкішою має бути політика держави щодо протекціонізму та лібералізму у валютному регулюванні. До протекціоністських заходів можна віднести таку форму прямого втручання держави у валютну сферу, як валютні обмеження. Останні пов'язані з забороною національним експортерам продавати виручену іноземну валюту на ринку (вони зобов'язані здавати її в обмін на національну за офіційним курсом), можуть бути обмежені перекази валюти за кордон і її вивіз.
Застосовувані державою методи та обсяги валютних обмежень безпосередньо пов'язані з конвертованістю валюти. Для України це має надзвичайно велике значення з точки зору ефективності включення національної економіки у світову, можливості використання переваг міжнародного поділу праці, міграції капіталів. Оскільки Україна нині у своєму русі орієнтується на формування цивілізованої ринкової економіки, забезпечення конвертованості гривні стає неминучим. [12, с.15] [13, c.24]
Висновки до 3 розділу
Ринок євровалют є дуже конкурентним позабіржовим ринком, переважно організований як оптовий, на якому сотні дилерів-банків купують-продають валюту, фактично являє собою купівлю-продаж кредитів, депозитів, номінованих в іноземній валюті. Будь-які позики, які потребує Україна, їй може надавати євробанк. Багато капіталістичних країн прагнуть обмежити або частково піддати контролю вплив міжнародного ринку позикових капіталів на їх економіку, в тому числі і Україна. Учасником євровалютного ринку в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та валютно-кредитні установи. Джерелом наповнення валютного ринку України є різні іноземні інвестиції, зокрема і з євровалютного ринку. Це кредити міжнародних економічних організацій,
Loading...

 
 

Цікаве