WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

Ринок євровалют: причини появи та принципи функціонування - Курсова робота

резервні вимоги. Нормаобов'язкових резервів у євробанків низька, не вимагається страхувати депозити, не встановлюються межі відсотків по депозитних позиках. Велика частина операцій на євроринку проходить між євробанками.
Розвиток ринку євровалют і їх розповсюдження в міжнародних розрахунках і платежах означає, що на зміну національним валютам (долару і фунту стерлінгів), що виконували функцію світових грошей, прийшли, хоча і в національному вигляді, міжнародні валюти.
До цього часу євроринки пропонували позичальникам такі три основні види позик:
а) короткострокові кредити у євровалютах, які давали змогу фінансувати потреби в грошових коштах безпосередньо на зразок грошових кредитів, що пропонуються банками у більшості провідних промислове розвинутих країн;
б) середньо- та довгострокові єврокредити (терміном більше як 18 місяців, але менше від 15 років), які надаються банківським пулом;
в) єврооблігації на міжнародних ринках. [23, с. 18]
Ринок євровалют поділяється на багато функціонуючих частин, таких як: єврокредити, євродепозити, єврооблігації, євроакції, євровекселі, євроноти. На євроринку з середини 60-х років широко поширені депозитні сертифікати - письмові свідоцтва банків про депонування грошових коштів, засвідчуючі право вкладника на отримання внеску і відсотків. Євробанки випускають депозитні сертифікати від 25 тис. дол. і вище строком від 30 днів до 3-5 років і розміщують їх серед банків і приватних осіб, які можуть реалізувати їх на вторинному ринку. Термінові депозитні сертифікати, що звертаються, продаються брокерами або передаються по індосаменту. Стимулюючи притоку внесків в євробанки, вони як мультиплікатор кредитних ресурсів сприяють розширенню євроринку. Хоча відсоток по депозитних сертифікатах нижче (на 1/8%), ніж по євродоларових депозитах, їх легко продати (врахувати) за готівку на вторинному ринку. В 80-х роках новим інструментом операцій на міжнародних кредитних ринках сталі євроноти - короткострокові зобов'язання з плаваючою процентною ставкою, а також різні регулярно відновлювані кредитні інструменти з банківськими гарантіями.
Ринок євровекселів існує з 1984 р., коли стали випускатися євровекселі - векселі в євровалютах. Сам ринок невеликий за об'ємом, включає в основному короткострокові єврокомерційні папери і середньострокові векселі. Єврокомерційні векселі випускаються строком на 3-6 місяців з премією 0,25% до курсу євродоларових депозитних сертифікатів.
Світовий ринок євроакцій став розвиватися лише з 1983 р. в основному з появою синдикованих емісій, як на облігаційному ринку, але помітно відстає від єврооблігацій. З випуском облігацій, конвертованих в акції, відбувається інтеграція цих сегментів світового фінансового ринку.
Акції не отримали розповсюдження на ринку єврофінансовому ринку, оскільки, по-перше, інвестори вважають за краще вкладати капітал у відомі їм національні кампанії; по-друге, відсутній міжнародний вторинний ринок євроакцій. Іноземні акції звертаються лише на тих національних ринках капіталів, де це дозволено законодавством. [28, с.65]
2.2 Характеристика ринку євровалютних депозитів
Основним джерелом міжнародних приватних фінансових кредитів та позик є міжбанківські депозити та вклади під євродоларові депозитні сертифікати. Оскільки більшість цих депозитів має короткостроковий характер, актуальною проблемою для банків є їх пролонгація. Існує два основні види євровалютних депозитів: строкові депозити та євродепозитні сертифікати.
1. Строкові депозити. Депонент вкладає кошти на визначений час під встановлений відсоток і не може одержати кошти до обумовленого часу. Після закінчення терміну депозиту депонент одержує основну суму вкладу та відсоткові нарахування. Термін більшості євровалютних строкових депозитів не перевищує одного року. Строкові депозити не можуть бути передані іншим учасникам ринку. Згідно зі статистикою Банку Англії, строкові депозити становлять до 90% євродепозитного ринку, а депозитні сертифікати - лише 10%.
2. Євродепозитні сертифікати відіграють важливу роль через свою ліквідність на вторинному ринку. Тобто такий сертифікат можна продати, подарувати, обміняти в будь-який момент до настання терміну погашення депозиту. Існує три види євродепозитних сертифікатів: теп, транш та ролловер.
a. Теп - депозитний сертифікат, який має фіксований термін погашення, а його сума сягає одного мільйона доларів та більше. Тому, як правило, такі сертифікати використовують великі міжнародні депоненти.
b. Транш - депозитний сертифікат, який ділиться на декілька частин і використовується інвесторами, які оперують невеликими сумами.
c. Ролловерний - депозитний сертифікат, який є контрактним депозитом, а його умови узгоджуються між емітентом іта депонентом. Більшість євродепозитних сертифікатів випускають в американських доларах та японських ієнах на території Великої Британії. [24, с.124]
На ринку євровалютних депозитів, банки, розташовані поза країнами-емітентів якої-небудь національної валюти, приймають за певний відсоток депозити, виражені в даній валюті, а потім переуступають ці кошти, тобто надають їх в кредит за більш високий відсоток. Наприклад, нерезидент США - англійський експортер, отримавши виучку в доларах, поміщає її в крупний комерційний банк США "Чейз Манхеттенбенк". Коли ж цей банк переводить доларовий депозит (внесок) на рахунок іноземного банку, наприклад, німецького "Дойче банку", то в даному випадку долар перетворюється на євродолар. Отже, відбулася трансформація зобов'язань американського банку в зобов'язання німецького банку. Останній може надати євродолари в кредит іншому банку або промисловому концерну, причому у відсотках, більш високих, ніж він платить власнику доларового депозиту. Таким чином, кредит німецького банку, що надається на основі доларового депозиту, виражається не в національній валюті - євро, а в іноземній валюті - доларі США. Причому в кредит дається не сама ця валюта, а тільки її доларовий вираз, зафіксований на рахівницях німецького "Дойче банку". Перетворення доларів США в євродолари відбувається в результаті депонування доларів в іноземному банку, який використовує їх для кредитних операцій. Євродолари - це кредитні зобов'язання не американського банку, виражені в доларах, і є наднаціональною валютою. Дійсно, це вже не американська валюта, оскільки вона з'явилася в результаті діяльності іноземного банці за межами Сполучених Штатів, і на неї не розповсюджується валютне регулювання уряду США.
Відсутність оподаткування, обов'язкового резервування частини засобів кредитного інституту в центральному банку (норма якого у ряді країн звичайно досягає 20%, в США в 2003 р. вона була понижена до 10%), контролю над кредитною емісією дозволяє транснаціональним банкам встановлювати по операціях з євровалютами більш низькі процентні ставки, ніж по операціях на національних фінансових майданчиках. Тому якщо на перших порах функціонування євроринку національні процентні
Loading...

 
 

Цікаве