WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня політики Німеччини наприкінці ХХ ст. її роль в євроатлантичному просторі, сучасні зовнішньополітичні відносини з Україною - Курсова робота

Зовнішня політики Німеччини наприкінці ХХ ст. її роль в євроатлантичному просторі, сучасні зовнішньополітичні відносини з Україною - Курсова робота

Суші, так і можливість для сил Моря проникнути углиб Суші. За вихід до незамерзаючого Чорного моря Росія воювала віками.
Сьогодні Чорне море може стати стратегічно важливим для транспортування Великої каспійської нафти. До речі, цікавим виглядає питання Одеського нафтового терміналу з точки зору протистояння Суші та Моря. Наземні трубопроводи для транспортування енергоносіїв - це значне домінування Суші, адже вони жорстко прив'язані до конкретного географічного ландшафту і зміна їх маршрутів - це величезні капіталовкладення. Транспортування Морем - це гнучкість транспортних маршрутів, можливість вибору різних джерел постачання, і з рештою, це підвищує геополітичну незалежність України. Отже, побудова цього терміналу - це ще один крок до атлантичної цивілізації. Тому темпи його побудови - прямо пропорційні бажанню України увійти до її лав. Проте нам вже, здається, дали зрозуміти, що або термінал буде з участю російського капіталу, або взагалі не буде ніякого терміналу...
В реальності ми маємо справу, не з геополітичною абстракцією під назваю "український народ", а з конкретними 50 мільйонами громадян України - з Іванами Івановичами та Іванами Никифоровичами. А найрізноманітніші опитування громадської думки дають дость стабільний результат - противників та прибічників зближення з Заходом - приблизно порівну, хоча більшість, ця "мовчазана більшість", або не визначилась, або її це питання взагалі не цікавить. Отже фундаментальне цивілізаційне протистояння - між Сходом та Заходом, в Україні приймає вигляд також і регіонального протистояння - між її східним та західним регіонами.
Територієї України, а саме по лінії, яка ввідокремлює Західну Україну від Центральної та Східної проходить смуга "зіткнення цивілізацій" про яку писав Самюель Хантінгтон - Західної цивілізації та Слов'яно-православної. У цьому плані дуже цікавим є погляд на Україну, як на своєрідну зменшену модель Європи, де стикаються самі ці дві цивілізації - православна та західна плюс невелика, але чим далі тим відчутніша, присутність мусульманського фактора - порівняйте Крим та Балкани).
В цьому плані саме існування України, як держави - це свідчення того, що потенціал європейської інтеграції не вичерпується лише західними - католицькими та протестанськими державами. Але це, мабуть, тема для окремої статті.
Взагалі, напрям майбутнього цивілізаційного руху України можна визначити як взаємодію трьох векторів - політичного, економічного та культурного.
Найбільш гнучким є політичний вектор. В принципі ніщо, окрім власного бажання, не заважає Україні увійти до політичних структур атлантичної цивілізації. [6]
Хоча юридичне оформлення такого членства - вступ до ЄС, а можливо й НАТО - справа не найближчого майбутнього, проте чітке визначення напрямку майбутнього руху потрібне вже сьогодні. Пріоритетом тут є перехід від Heartland до Rimland.
Хоча події останнього часу, особливо югославська криза, показують, що реальний вступ до НАТО наштовхнеться перш за все на перешкоди психологічного характеру. Звичайно, лише членство в НАТО може дати Україні 100 відсоткові гарантії її територіальної цілістності та безпеки. Але ми якось забули, що ця організація - не клуб для зустрічей у Брюселі світового політичного бомонду, а військовий блок. А враховуючи миролюбиву українську ментальність важко уявити, яку реакцію викличуть у нашому суспілстві українські літаки, що бомбардують сербські чи іракські міста, при всій одіозності режимів, які встановлені в цих далеко не демократичних країнах...
Більш консервативним є економічний вектор. Тут ми маємо справу з економічними реаліями, які змінюються набагато повільніше. Це і неспішний темп економічних реформ, і традиційна орієнтація на ринки СНД. Проте, постійне скорочення об'ємів торгівлі з Росією - об'єктивний процес. Високі технології, окрім військових, ми навряд чи зможемо запропонувати один одному. Отже, залишається обмін енергоносіїв на продукти харчування. І нещодавна російська економічна криза лише ще раз підтвердила необхідність для України шукати нові ринки та нових економічних партнерів. Та й вже зрозуміло, що Росія буде жорстко пов'язувати будь-які свої економічні поступки з політичними з боку України.
У майбутньому ж вимальовується можливість існування якогось трансєвразійського спільного ринку - "від Лісабону до Токіо", адже найбільш реально ми можемо очікувати інвестицій саме з Далекого Сходу, в першу чергу з Південної Кореї та Китаю. І АВТОЗАЗ - DAEWOO - це лише початок, незважаючи навіть на азійську економічну кризу. Цікавим виглядає й проект відновлення "Великого шовкового шляху". Європа ж буде очікувати більш сприятливого інвестиційного клімату. Проте пріоритет і тут - це вступ до ЄС.
І, нарешті, найбільш консервативним є культурний вектор. Адже культурні та релігійні стереотипи - найбільш довгоживучі, вони взагалі визначають самоідентифікацію нації. Ми належимо до складу як східнослов'янської православної культурної традиції, так, частково, і західної. Але все ж домінуючим для України залишається візантійсько-православний культурний фундамент. І вибір саме його київським князем Володимиром - навряд чи просто данина тогочасним економічним та політичним реаліям, як сьогодні це хочуть довести деякі історики. Адже на протязі багатовікової української історії у нашого народу була не одна можливість перейти у іншу віру. Згадаймо гоголівського "Тараса Бульбу" - дуже цікавий твір, ще й досі повністю не осягнений. Його основна тема - це зіткнення вір, зіткнення цивілізацій. Та й рішення Богдана Хмельницького про союз з Московським царством - це перш за все саме спроба врятувати візантійсько-православневіросповідання українського народу.
Вимушений обирати між Державою та Вірою він обрав Віру. До речі, в Західній Україні домінує все ж греко-католицька церква а не римо-католицька - тобто повного переходу до західної католицької цивілізації навіть там не відбулося.Проте сьогодні саме християнські цінності і поєднують нас з атлантичною цивілізацією. Повага до Особистості - головне надбання християнства й європейської культури, еліно-візантійська складова якої навряд чи менш вагоміша аніж римська, яка формалізувала та утвердила цю повагу у формі Закону.
Отже, і генеза, і майбутнє нашої культури пов'язані саме з Європою.
3.2. Соціально-економічні реалії
У стратегічному курсі на прискорення суспільно-політичного розвитку однаково важливими є як завдання державного будівництва, так і підтримка активності громадян, форм їх самоорганізації. Особлива роль належить політичним партіям як сполучній ланці між громадянським суспільством і державою. Вони покликані представляти та реалізовувати інтереси різних соціальних верств через участь в органах влади, сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, впливати на суспільну думку.[7]
На 1 березня 2006 р. в Україні зареєстровано 110 політичних партій. Водночас, незважаючи на їх кількість, є підстави констатувати, що партійна система в Україні ще не досягла належного ступеня зрілості. Зростання кількісних показників у її формуванні продовжує домінувати та не переходить у
Loading...

 
 

Цікаве