WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішня політики Німеччини наприкінці ХХ ст. її роль в євроатлантичному просторі, сучасні зовнішньополітичні відносини з Україною - Курсова робота

Зовнішня політики Німеччини наприкінці ХХ ст. її роль в євроатлантичному просторі, сучасні зовнішньополітичні відносини з Україною - Курсова робота

вищезгаданих країн. Франція тут служить зразком подібної з Німеччиною моделі соціального ринку, а Великобританія - успішного сполучення консерватизму й лейборизму.
Шредер свого часу проголосив програму руху Німеччини до ринкової економіки, відновлення втрачених конкурентоспроможних позицій країни. Шредер обіцяв німцям Neue Mine (Новий центр), соціалізм, дружній бізнесу, або капіталізм із серцем. Лібералізм в економіці повинен був забезпечити:
- зниження податків на компанії;
- гнучкість на ринку праці й зміна тривалості робочого дня;
- скорочення витрат на оплату праці;
- модернізацію суспільного сектора економіки.
Проте, консервативним, по суті, поглядам Шредера серйозно заважала позиція колишнього міністра фінансів - Оскара Лафонтена, прозваного за свої ліві погляди "червоним Оскаром". Лафонтен продовжував дотримуватися філософії перерозподілу благ в економіці й вважав, що Німеччині загрожує не дефіцит конкурентоспроможності, а незначний внутрішній попит, який можна підняти за рахунок збільшення державних витрат. Перебуваючи під впливом Лафонтена, Шредер повернув свій курс із колишніх центристських позицій вліво. У результаті в перші місяці діяльності Шредера Німеччина, скоріше, відмінювалася до колишнього, лише ледве модернізованої моделі соціального ринку, використовуючи досвід Франції. Однак це не привело до поліпшення економічної ситуації в країні. Здатності Шредера по оздоровленню економіки й створенню нових робочих місць були поставлені під сумнів. Фактично, його курс на надмірну соціальну орієнтацію став терпіти крах. У результаті Шредер відмовився від послуг "червоного Оскара" і став більше консервативним.
Новий міністр фінансів підготував програму консервативних перетворень німецької економіки. Основними положеннями нового курсу економіки Німеччини стали:
- податкова реформа: скорочення ставки податку на прибуток компаній з рівня 45% до 30% в 2005 р.;
- скорочення витрат федерального бюджету на 16,7 млрд. дол.;
- скорочення пенсійних витрат держави й введення податкових пільг для приватних пенсійних заощаджень;
- створення гнучкого ринку праці, заохочення зайнятості й зміна колишньої системи колективних угод працівників і роботодавців.
У центр програми оздоровлення ситуації в німецькій економіці поставлені податкові реформи й реформа державних витрат. Передбачалося, що скорочення рівня податкового тягаря дасть компаніям виграш у розмірі 6 млрд. дол., що може бути пущене на нові інвестиції в приватному секторі.
Головною же небезпекою сучасної Німеччини залишається проблема безробіття (близько 10,2% економічно активного населення) внаслідок неконкурентоспроможного, негнучкого ринку праці. Діюче дотепер трудове законодавство Німеччини робить німецьку робочу силу самою дорогою у світі й не заохочує працевлаштування безробітних. Хоча Німеччина має висококваліфіковані трудові ресурси й одну із кращих у світі систему освіти, негнучкий ринок праці є серйозною перешкодою для економічного росту країни. Підприємці через тверде регулювання ринку праці не зацікавлені створювати нові робочі місця, особливо в найбільш передових галузях, робоча сила, захищена гарантіями, не зацікавлена ефективно трудитися. У багатьох випадках роботодавцям набагато вигідніше запрошувати малоосвічених іноземних робітників, чим користуватися послугами висококваліфікованого, але дорогого німецького персоналу.
Сучасна програма реформ має й певні недоліки. Скорочення податкових платежів німецьких компаній усього на 6 млрд. дол. навряд чи можна вважати достатньою допомогою економічному росту, а в політику субсидій збитковим галузям економіки при цьому не було зроблено або помітних змін. По суті справи до банкрутства йде й пенсійна система країни.
Перехід Німеччини від социально-ориентированной економіки до справді ринкового смог би, імовірно, вирішити головні проблеми її національного господарства. Зниження ролі держави й орієнтація на ринкові механізми, продовження політики приватизації й дерегулирования, закриття збиткових виробництв, скорочення державного бюджету, скасування субсидій і зниження податків допомогли б значно оздоровити німецьку економіку, залучити в неї закордонні інвестиції. Якщо Німеччина вчасно не реформується, то дуже сильно ризикує поступитися свої поки ще міцні позиції найближчим конкурентам - провідним європейським країнам, Японії й США. Більше того, вона навіть може незабаром програти за рівнем виробництва наукомісткої продукції бурхливо, що розвиваються країнам, Південно-Східної Азії.
До речі, якщо протягом декількох найближчих місяців Німеччина не прийме конкретних заходів для скорочення бюджетного дефіциту, до неї будуть застосовані штрафні санкції ЄС. Таке рішення вже узгоджено з німецьким урядом і було затверджено міністрами фінансів ЄС 14 березня. За словами Х.Альмунії, "рішення розпочати процедуру впровадження санкцій до Німеччини має важливе значення, оскільки воно продемонструє, що навіть великі країни ЄС не мають права порушувати норми Пакту стабільності". Німеччина порушує Пакт вже в четвертий раз, а Міністр фінансів Німеччини П.Штайнбрюк при цьому заклав в фінансові проекти на 2006 р. бюджетний дефіцит в розмірі 3,3%.
Список використаної літератури
1. Зимомря Микола. Зимомря Микола. Німеччина та Україна: У нарисах взаємодії культур=Deutschland und Ukraine: Durch die Abrisse zur Wechselseitigkeit von Kulturen/ M.Zymomrja Німеччина та Україна: У нарисах взаємодії культур=Deutschland und Ukraine: Durch die Abrisse zur Wechselseitigkeit von Kulturen/ M.Zymomrja. - Л. : Зерна, 1999. - 156с.
2. Зорская М.А. Германия//М.А. Зорская.-М.:2001. - 286 с.
3. Кривонос Роман Анатолійович. Кривонос Роман Анатолійович. Німеччина у структурі європейського співробітництва: Дис... канд. політ. наук Німеччина у структурі європейського співробітництва: Дис... канд. політ. наук : 23.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка- К., 2002. - 213 арк.
4. Максаковский В.П. Экономическая и социальная география мира//В.П. Максаковский.-М.:2000. - 530 с.
5. Мировая экономика.Экономика зарубежных стран/Под редакцией Колесова.-М.:2000. - 214 с.
6. Німеччина: Посібник з країнознавства:Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Німеччина: Посібник з країнознавства:Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Національний гірничий ун-т / Манфред... Клатте (упоряд.) Манфред... Клатте (упоряд.) . - Д., 2002. - 179с.
7. Шинкарук Антон Любомирович. Шинкарук Антон Любомирович. Інформаційні виміри політичного простору країн Європи (Німеччина, Франція, Португалія, Чеська Республіка, Україна): Дис... канд. політ. наук Інформаційні виміри політичного простору країн Європи (Німеччина, Франція, Португалія, Чеська Республіка, Україна): Дис... канд. політ. наук : 23.00.04 / Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України- К., 2004. - 206арк.
8. http://news.finance.com.ua/ru
9. http://www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/wirtschaft
10. http://www.germany-info.org/relaunch/info/facts/facts_about
Loading...

 
 

Цікаве