WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Порівняльна характеристика економічних показників країн України та Туреччини - Реферат

Порівняльна характеристика економічних показників країн України та Туреччини - Реферат

Україна практично визначилася в спеціалізації виробництва і має широкий ринок збуту на Сході. Проте значно важче з непродовольчими товарами, які потрібнов значних кількостях завозити в Україну з Росії, Молдови, Узбекистану, Казахстану, країн Закавказзя, Балтії.
Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устаткуваня для гірничодобувної і металургійної промисловості, сільськогосподарські машини тощо.
Залізну руду Україна вивозить доПольщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та інші. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Словаччини, ФРН, Угорщини, Румунії.
В сучасних умовах економічні зв'язки України з країнами Східної Європи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони розвиватимуться більш ефективно.
Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвиненими країнами світу. Понад 20 країн отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, штучні алмази, автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо.
В еконмічних зв'язках України із зарубіжними країнами використовується науково-технічне співробітництво. Донього належить торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом ("ноу-хау") тощо. Науково-технічне співробітництво сприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів, автоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин.
Налагоджується прямі стосунки Міністерства сільського господарства і продовольства України із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми.
Отже, перебудова зовнішньоекономічної діяльності України значною мірою сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегруванню в міжнародну економіку.
Туреччина
Туреччина розташована на межі Західної Європи. 23,7 тис км2 - близько 4% території (Східна Фракія) знаходиться у Європі, частина (Анатолія) розташована на півострові Мала Азія й відокремлена від європейської частини протоками Босфор і Дарданелли та Мармуровим морем. Омивається водами Чорного, Егейського та Середземного морів.
Межує на суходолі з Вірменією, Грузією, Азербайджаном (загальна довжина спільних кордонів 618,7 км), Болгарією, Грецією, Сирією, Іраком, Іраном.
Площа - 774,8 тис км2.
Населення - 71,3 млн. чоловік. Середньорічний приріст населення - близько 2,4% (один із найвищих у Європі).
Національний склад. Близько 90% - турки. Найчисленніша національна меншина - курди, котрі проживають компактно, головним чином у південносхідних провінціях. Є в Туреччині також араби, греки, вірмени, євреї, лази, черкеси, грузини та інші.
Мова й релігія. Державна мова - турецька, поширені іноземні мови - англійська, французька, німецька.
За Конституцією Туреччина - світська держава. Пануюча релігія - іслам сунітського обряду (99% населення - мусульмани).
Адміністративний устрій. Країна поділена на 67 ілів (провінцій), які, в свою чергу, поділяються на ільче (округи) й волості.
Найбільші міста: Стамбул (понад 10 млн чол.), Анкара - столиця (понад 3,5 млн чол.), Ізмір (2,7 млн чол.), Адана.
Державний устрій. Туреччина - республіка. Засновник і перший Президент республіки - Мустафа Кемаль Ататюрк.
Діє Конституція Турецької республіки від 7 листопада 1982 року.
Туреччина - парламентсько-президентська республіка. Глава держави - президент. В адміністративному відношенні країна поділяється на вілайєти.
Клімат більшої частини країни - субтропічний - середземноморський з воло-гою зимою, у внутрішніх районах - континентальний і сухий.
Економіка. Жорстка економічна політика принесла відчутні результати за роки перебування на посту Прем'єр-Міністра Туреччини Тансу Чіллер. Прибутки від експорту сягли 15 млрд доларів на рік. Зростання експорту на тлі скорочення імпорту призвело до скорочення зовнішньоторгового дефіциту - з 14 до 5,2 млрд доларів. Валютні прибутки країни зросли на 6%.
Високі темпи економічного зростання стабільно тримаються на рівні 5%. Завдяки програмі лібералізації економіки 1995 року різко сповільнилися темпи інфляції до прийнятного, за західними мірками, рівня 3-5% щомісячно. Таким чином, національна економіка Туреччини переживає підйом.
Туреччина - південний морський сусід України. Відстань між Одесою і Стамбулом становить 690 км, від Криму до турецьких берегів - 250 км. Важлива географічна особливість Туреччини - розташування на перехресті шляхом з Європи в Азію і з Причорномор'я до Середземномор'я. Через Босфор і Дарда-нелли ведуть шляхи до Світового океану. Туреччина відіграє важливу геополітичну роль. Вона є членом НАТО і асоційованим членом Європейського Співтовариства і водночас - це частина величезного ісламського світу і туркомовних країн, що займають величезну територію.
Європейська частина Туреччини - Фракія, порівняно добре освоєна територія з комфортним субтропічним кліматом. Азіатська частина - Автономія - становить 97% площі Туреччини. Гірський рельєф Східної і Центральної Автономії з напіваридними ландшафтами із зволоженою прибережною частиною Чорного, Егейського та Середземного морів.
Країна досить багата на різні види рудної та гірничо-хімічної сировини. Тут розробляють світового значення родовища хромітів, ртуті, сурми, вольфраму. Є уран, вугілля, нафта.
Туреччина належить до середньорозвинутих країн з багатогалузевим господарством. Це - індустріально-аграрна країна, в якій поступово першість починає вести промисловість. Успішно розвивається нематеріальна сфера - торгівля, фінансова діяльність, міжнародний туризм, освіта і наука. В структурі ВВП частка промисловості (разом з будівництвом і транспортом) перевищує 40 %, сільського господарства - 20 %, хоча в ньому зайнято все ще половина економічно активного населення. Промисловість Туреччини, це добування вугілля, нафти, залізні і хромові руди. Розвинута легка і харчова промисловість доповнюються металургією, нафтопереробкою і хімією, підприємствами, що виробляють автомобілі та військову техніку, устаткування і транспортні засоби.
Агропромисловий комплекс. Виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка - одна з найважливіших складових частин народного господарства країни .
До складу АПК входять сільське господарство і галузі харчової промисловості, які переробляють його продукцію (цукрова, м"ясна,
Loading...

 
 

Цікаве