WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Фази запровадження валюти Євро. Причини створення ЄС - Реферат

Фази запровадження валюти Євро. Причини створення ЄС - Реферат


Реферат на тему:
Фази запровадження валюти Євро. Причини створення ЄС.
Створюючи графік переходу до Європейського валютного союзу, Європейська Комісія розробила детальнішу періодизацію цього процесу, ніж було встановлено Маастрихтським договором. Нереалізовану частину другого етапу, а також третій етап було поділено на три конкретніші фази "А", "Б" і "В".
Фаза "А": підготовка до Європейського валютного союзу (травень 1998 - 31 грудня 1998 р.). У цей період Європейська Рада визначила перелік країн, що задовольняють критерії конвергенції до ЄВС. Водночас було здійснено певні підготовчі заходи:
o визначено й оголошено фіксовані ставки обмінних курсів національних валют країн - членів ЄВС щодо евро;
o створено Європейський центральний банк і Європейську систему центральних банків;
o розпочато виробництво банкнот і монет, деномінованих у евро;
o прийнято необхідну юридичну базу для створення ЄВС;
o створено національну систему органів кожної країни-члена для керівництва переходом до нової валюти;
o доручено банкам та іншим фінансовим установам розробити детальні плани переходу на валюту евро.
Фаза "Б": початок існування Європейського валютного союзу (1 січня 1999р. - 31 грудня 2001 p.). Основним досягненням цієї фази стало запровадження нової валюти евро у безготівкових розрахунках. Цей період збігається з початком третього, останнього етапу створення ЄВС і передбачає такі заходи:
o остаточну фіксацію обмінних курсів національних валют щодо евро;
o початок здійснення єдиної кредитно-грошової і валютної політики у межах ЄВС;
o передачу повноважень щодо здійснення валютної політики Європейському центральному банку;
o повний перехід Європейської системи центральних банків на здійснення валютних операцій у евро;
o випуск державних боргових зобов'язань у евро;
o встановлення в усіх країнах ЄВС однакових відсоткових ставок;
o початок функціонування платіжної системи TARGET (Транс-європейської автоматизованої системи розрахунків у режимі реального часу).
Фаза "В": остаточний перехід до єдиної валюти евро (1 січня 2002 р. - липень 2002р.). День 1 січня 2002 року ще називають "E-day" - днем, коли евро стала єдиною законною валютою на території Європейського валютного союзу. У цьому зв'язку передбачалося:
o січень - червень 2000 р. - випуск в обіг готівкових банкнот і монет евро, подвійне функціонування в обігу національних валют і евро;
o з 1 липня 2002 р. - припинення обігу і знищення національних валют країн - членів ЄВС;
o остаточний перехід банків і фінансових установ на єдину валюту і конвертація в евро всіх платіжних засобів;
o початок використання державними установами, приватними фірмами і громадянами виключно валюти евро.
Виникнення європейського валютного союзу і запровадження єдиної валюти Євро
О 1 січня 1999 р. почався третій етап валютної інтеграції в межах ЄС і була запроваджена єдина європейська валюта евро.
Згідно з результатами Брюссельського саміту 1998 року до євро-зони увійшли 11 країн ЄС: Австрія, Бельгія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Фінляндія і Франція. Національні валюти цих країн були котировані в евро за офіційним обмінним курсом на 1 січня 1999 р.
1 евро = 40,3399 бельгійського франка 1,95583 німецької марки 166,386 іспанської песети 6,55957 французького франка 0,787564 ірландського фунта 1936,27 італійської ліри 40,3399 люксембурзького франка 2,20371 голландського гульдена 13,7603 австрійського шилінга 200,482 португальського ескудо 5,94573 фінської марки
1 січня 2000 р. до Європейського валютного союзу приєдналась Греція. Курс грецької драхми до евро було встановлено на рівні 340,75 грецької драхми.
Ці конверсійні курси евро залишалися незмінними до 1 січня 2002 р. Курс евро до валют інших країн, у тому числі до долара США, не є фіксованим і визначається ринковими механізмами на світових валютних біржах.
З 1 січня 1999 р. припинила своє існування європейська розрахункова грошова одиниця ЕКЮ (код за ISO XEU/954), яку було замінено на евро у співвідношенні 1:1.
Валюта евро отримала свій логотип і код за ISO (International Standart Organization) - EUR/978.
З появою евро до світових базових міжбанківських відсоткових ставок* додається ставка EURIBOR (Euro Interbank Offered Rate). Дизайн євромонет і євробанкнот було затверджено у 1996 р. на Дублінському саміті Європейської Ради. Передбачається, що монети евро виготовлятимуть у різних державах, кожна з яких розміщуватиме на зворотному боці зображення за власним вибором. На євробанкнотах передбачалося розміщувати графічні зображення архітектурних споруд країн ЄС, серед яких переважатимуть мости та арки - символи дружби і єднання народів.
Обсяг першого випуску валюти евро становив 75 млрд, з них 45 млрд евро надійшло на рахунки німецького бундесбанку.
До 1 січня 2002 р. планувалося надрукувати 12 млрд євробанкнот і викарбувати 70 млрд євромонет.
Причини створення європейського валютного союзу
Створення ЄВС є об'єктивним наслідком розвитку інтеграційних процесів на Європейському континенті. Проте існували й інші обставини, які викликали створення ЄВС і необхідність запровадження єдиної валюти.
1. Високі витрати обміну національних валют, які становили 0,1 % у великих міжбанківських операціях, 2-3 % при переказах між підприємствами і 5~25 % при обміні банкнот, загалом 0,3 % ВВП ЄС. (Підраховано, що якщо турист, який подорожуватиме всіма країнами ЄС, обмінюватиме 1 тис. марок на валюту кожної з країн, то наприкінці подорожі від неї залишиться лише половина.)
2. Посилення взаємозалежності держав - членів ЄС.
3. Єдність географічних умов, спільність історичних, релігійних, культурних і торговельних традицій.
4. Необхідність здійснення єдиної макроекономічної політики та економічних реформ у країнах ЄС в однакові терміни.
5. Розвиток інформаційних технологій, комунікацій і транспорту, що прискорює зближення всіх країн світу і країн Західної Європи зокрема.
6. Поступова втрата Європейським Союзом конкурентних позицій на світовому ринку внаслідок високої вартості робочої сили та нижчого рівня розвитку технологічних і наукових досліджень порівняно з США і Японією.
7. Збільшення дефіциту державного боргу, погіршення стану державних фінансів, посилення структурного безробіття в ЄС.
8. Посилення залежності Західної Європи від позицій американського долара і
Loading...

 
 

Цікаве