WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Загальний огляд країн Америки - Реферат

Загальний огляд країн Америки - Реферат

сонячний календар, збудовані величні піраміди, храми, палаци. Ацтеки мали піктографічну (з елементами ієрогліфіки) писемність. Невелика армія конкістадорів у 1519 р. захопила столицю ацтеків і скинула імператора Монтесуму II (пізніше його вбили свої ж індіанці). У 1521 р. X. Кортес повністю знищив Теночтитлан і заснував місто Мехіко як столицю колонії, яка мала назву Нова Іспанія. Нетривалий час X. Кортес був її правителем.
Цивілізація інків існувала протягом XIII-XVI ст. Найбільшу площу вона займала у XV ст., простягаючись на 3200 км від Еквадору до Північного Чилі. Цивілізації не були відомі колесо та писемність, але вона створила великі кам'яні будинки й розвинуту систему доріг. Естафетні посланці могли за один день подолати відстань 240 км. Інки вміло вели терасове сільське господарство за допомогою іригаційних споруд, видобували мінерали, виготовляли тканину, речі з металу й посуд. Абсолютистська монархія інків спиралася на ритуальну релігію. Імперію інків обезкровила громадянська війна 1525-1532 pp., що виникла у зв'язку з престолонаслідуванням. У 1533 р. іспанці на чолі з Ф. Пісарро розгромили імперію інків, але спорадичні повстання інків проти іспанців тривали аж до XIX ст.
На найнижчому рівні розвитку перебували індіанці тупі у лісах Бразилії. За колоніальних часів чисельність індіанського населення різко зменшилося у результаті занесених європейцями хвороб, а також примусової праці. Найвища частка індіанського населення у Болівії, Еквадорі, Перу та Гватемалі. Американські індіанці говорять 1700 мовами.
Південну Америку колонізували переважно іспанці починаючи з XVI ст. Британці, нідерландці та португальці брали участь у колонізації південно-східної частини материка. Переважна частина континенту належала до заморської іспанської імперії і здобула незалежність від Іспанії під час визвольної війни 20-х років XIX ст. Лідерами визвольного руху були С. Болівар та X. Сан-Мартін.
Бразилія відійшла до Португалії згідно з Тордесільяським договором 1494 р. На 1800 р. колонія стала заможнішою, ніж Португалія. Португальський імператорський двір втік від Наполеона до Бразилії, яка стала центром португальської імперії. Коли імператор Джон VI повернувся до Лісабона у 1821 р., то залишив у Бразилії свого сина Педро як регента. Наступного року син підняв проти батька заколот (практично безкровний) і став імператором Бразилії під іменем Педро І. Його син Педро II зрікся престолу у 1889 p., і Бразилія існує як федеративна республіка з 1891 р.
Отже, абсолютна більшість латиноамериканських країн вибороли свою незалежність завдяки тому, що війни Наполеона знесилили імперську владу метрополій. Донедавна історія Латинської Америки - це історія політичної нестабільності, військових переворотів, громадянських воєн, соціальних революцій і повільного суспільно-економічного розвитку.
Площа Південної Америки з островами (архіпелаг Вогняна Земля, Чилійський, Фолклендські (Мальвінські) острови, Галапагос таін.) становить 18,28 млн км2.
У рельєфі вирізняється потужний гірський пояс Анд (найвища гора - Аконкагуа, 6960 м) на півночі й заході та платформний рівнинно-плоскогірний схід.
Уся північна рівнинна частина Південної Америки до південного тропіку має середньомісячну температуру 20-28 °С. Влітку (у січні) вона знижується на півдні до 10 °С, взимку на Бразильському плоскогір'ї температура досягає 12° С, у Пампі - 6 °С, на плато у Патагонії - 1 °С і нижче.
Найбільша річна кількість опадів спостерігається на навітряних схилах Анд у Колумбії і Південному Чилі - 5-10 тис. мм. У вологих лісах Амазонії дощів випадає 2-3 тис. мм. У районах на захід від Пампи, у Патагонії, Південних і Центральних Андах випадає лише 150-200 мм.
Природні ресурси Південної Америки багаті й різноманітні. Існують обширні райони з родючими грунтами (наприклад, Пампа Лаплатської низовини). Більшість рік належить до басейну Атлантичного океану, найбільші - Амазонка, Оріноко, Парана і Парагвай. Ріки плоскогір'їв порожисті, як і в Андах, багаті на гідроенергію, мають чималі резерви прісних вод, використовуються для внутрішнього судноплавства. У Південній Америці є великі масиви екваторіальних і тропічних лісів.
Багаті й надра континенту. Тут зосереджена п'ята частина світових запасів нафти, четверта - кольорових металів, майже третина - руд чорних металів. У Південній Америці є також значні родовища ніобію (Бразилія), берилію (Бразилія), літію (Болівія, Чилі), фосфатів (Перу, Бразилія), сірки (Мексика, Чилі), а також урану, хрому, вольфраму, графіту, ртуті, азбесту, бору та ін.
Всі країни регіону, за винятком Болівії та Парагваю, мають вихід до моря або є острівними державами. За цією ознакою країни Латинської Америки вигідно відрізняються від азіатських та африканських держав.
У межах Латинської Америки розташовуються 46 країн і територій, серед них понад три десятки - суверенні держави. Усі вони республіки - федеративні (наприклад, Бразилія) або унітарні (приміром, Чилі).
У Північній Америці збереглися володіння США, Великобританії, Франції (Віргінські острови, Гваделупа, Мартініка). Найбільший у світі острів - Гренландія - належить Данії і є самоврядною територією. За устроєм вирізняються держави унітарні (наприклад, Коста-Ріка) і федеративні (приміром, Мексика). Куба є соціалістичною країною, всі інші - капіталістичні.
Населення
У населенні Північної Америки є представники різних рас. Корінні жителі материка - індіанці, ескімоси й алеути - належать до американської гілки монголоїдної раси. Переважна частина населення - вихідці з європейських країн. Більша частина населення говорить англійською мовою, а в Канаді значна частина - ще й французькою. У країнах Центральної Америки і в Мексиці основна мова -
іспанська. У Північній Америці проживає понад 20 млн чорношкірих (або афроамериканців), чимало мулатів (нащадків від шлюбів представників європеоїдної танегроїдної рас) і метисів (нащадків від шлюбів представників європеоїдної та монголоїдної рас).
Строкате населення й у Вест-Індії, в Гаїті переважає чорношкіре. Основні мови англійська, французька й іспанська, поширені місцеві діалекти. Світові мови населення вживає не в чистому вигляді, а як "суржик", який нелегко зрозуміти тим, хто володіє літературними англійською, французькою, іспанською мовами. Такі мови з "суржиком" відомі як "голуб'ячі".
У Південній Америці проживають індіанці (свого часу вони потрапили сюди з Північної Америки), а також чорношкірі, мулати, метиси, самбо (нащадки від шлюбів індіанців і негрів), креоли (нащадки європейців). Загальна чисельність населення становить понад 270 млн чол.
Оскільки більшість населення говорить мовами романської групи (в основному іспанською та португальською), то материк разом з Центральною Америкою називають Латинською Америкою. Бразилія є найбільшою у світі країною, де люди говорять португальською мовою (у кілька разів більше, ніж власне у Португалії).
Офіційними мовами у Латинській Америці є іспанська - у 18 державах; португальська - у Бразилії, французька - на Гаїті, нідерландська - у Суринамі, англійська - у решті країн.
Список використаної літератури
1. Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - М.: Маркетинг, 2000.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ. вузів. - К.: Знання, 1999.
3. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001.
4. Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный систематизированный анализ. - М.: Наука, 1997.
5. Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. - 2-ге вид. - К.: Либідь, 1998.
6. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. - М.: Междунар. отношения, 2000.
7. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2000.
8. Овчинников Г. П. Международная экономика: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб.: Изд-во В. А. Михайлова, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве