WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Економіка Австралії і Океанії - Реферат

Економіка Австралії і Океанії - Реферат


Реферат на тему:
Економіка Австралії і Океанії
Промисловість
Австралія - високорозвинена індустріально-аграрна країна ринкової економіки.
Країна багата на залізну руду (понад 100 млн т щороку), боксити, ільменіт, рутил, вісмут, свинець, цинк, нікель, уран, вольфрам, золото, срібло, кам'яне вугілля, нафту, природний газ. Розвинена чорна і кольорова (рафінована мідь, цинк, алюміній) металургія. Австралійська сира нафта покриває потреби країни на 70 %. Частково Австралія навіть експортує свою нафту. Існують підприємства нафтопереробної та нафтохімічної галузей промисловості.
Фахівці вважають, що в Австралії порівняно добре розвинене машинобудування, виробляють електротехнічні, радіоелектронні вироби, верстати і локомотиви. Продукція обробної промисловості Австралії використовується переважно на внутрішньому ринку. Рівень її дещо нижчий від аналогічної продукції інших розвинених країн. Позиції обробної промисловості Австралії недостатньо сильні, щоб конкурувати з продукцією азіатських сусідів Австралії.
Хімічна промисловість Австралії виробляє сірчану кислоту, суперфосфат, синтетичний каучук і пластмаси.
Продукція харчової промисловості (м'ясо, борошно, молочні консерви, масло, сир, цукор та ін.) іде переважно на експорт.
Сільське господарство
Сільськогосподарські угіддя Австралії становлять приблизно дві третини її площі. Періодично трапляються посухи. Абсолютна більшість сільськогосподарських угідь використовується для потреб тваринництва (луки і пасовища). Близько двох третин
вартості продукції сільського господарства забезпечує тваринництво.
У жодній з країн світу немає такої кількості овець, як в Австралії, їх приблизно 150 млн голів, тобто на одного австралійця припадає 8_9 овець. Настриг вовни щороку перевищує 1 млн тонн. Серед поголів'я овець переважають мериносові породи.
Землі, що обробляються, займають приблизно 6 % території Австралії. Половину орної площі відводять під пшеницю, її збирають майже по тонні на душу населення. Країна вважається виробником пшениці світового значення.
Розвинене садівництво і виноградарство. Австралія є відомим у світі виноробом.
Розвинене морське рибальство, основна риба - тунець.
Транспорт
Довжина залізничної мережі Австралії перевищує 37 тис. км, а автошляхів - 800 тис. км. Австралія має досить великий морський торговельний флот, дедвейт якого становить приблизно 4 млн тонн. Основними портами є Сідней, Мельбурн, Фрімантл.
Авіаційний транспорт використовується для внутрішніх і зовнішніх сполучень.
В Австралії через природні умови практично відсутній внутрішній водний транспорт.
Зовнішня торгівля
Австралія є найбільшим у світі експортером залізної руди й алюмінію. Жодна з країн не експортує такої великої кількості яловичини, як Австралія. Вона також експортує велику кількість вовни, пшениці, масла, сиру, руд кольорових металів, вугілля тощо.
Основні статті імпорту Австралії - машини й обладнання та інші готові вироби.
Основними торговельними партнерами Австралії є США та Японія. До цих країн Австралія експортує переважно сировину. Серед провідних зовнішньоторговельних партнерів також слід назвати Нову Зеландію та країни Європейського Союзу.
В Австралії із занепокоєнням стежать за процесами економічної інтеграції у Північній Америці та Європі, побоюючись, що це призведе до звуження ринків для експорту австралійських товарів. Турбує також помітна сума зовнішнього боргу країни.
Значні надходження Австраліямає від туризму, тут популярні зимові види спорту.
Економіка Океанії
Єдиною розвиненою країною в Океанії є Нова Зеландія. Вона має багато спільного з Австралією. Це індустріальна країна з розвиненим сільським господарством, великий постачальник продукції тваринництва на світовий ринок. Запасів корисних копалин у Нової Зеландії менше, ніж в Австралії, за рівнем розвитку промисловості вона також поступається австралійському.
У господарстві інших країн Океанії переважає тропічне землеробство і рибальство. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), цукрову тростину, хлібне дерево, банани, овочі і фрукти. Розводять свиней, велику рогату худобу та кіз. У деяких країнах, наприклад у Папуа - Новій Гвінеї, видобувають мідь і золото, у Новій Каледонії - нікель.
Економіка країн Океанії поки що розвинена слабо. Рівень життя місцевого населення вкрай низький. Господарство залежить від колишніх і нинішніх метрополій. Навколишнє середовище Океанії постраждало від випробувань ядерної зброї та винищення лісів.
Країни Океанії бідні, нечисленні й розкидані на значні відстані одна від одної в Тихому океані. Для решти світу вони становлять інтерес з огляду на їх туристичне, стратегічне та транспортно-комунікаційне значення. Можливо, країни цього регіону колись зможуть подолати бідність і відсталість, але це, очевидно, станеться не скоро.
Список використаної літератури
1. Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. - М.: Маркетинг, 2000.
2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ. вузів. - К.: Знання, 1999.
3. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2001.
4. Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный систематизированный анализ. - М.: Наука, 1997.
5. Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. - 2-ге вид. - К.: Либідь, 1998.
6. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. - М.: Междунар. отношения, 2000.
7. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н. Красавиной. - М.: Финансы и статистика, 2000.
8. Овчинников Г. П. Международная экономика: Учеб. пособие. - 2-е изд., испр. и доп. - СПб.: Изд-во В. А. Михайлова, 1999.
9. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. - М.: Прогресс; Университет, 1994.
10. Рокоча В. В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.: У 2 кн. - К.: Таксон, 2000. - Кн. 1. Міжнародна торгівля: теорія та політика.
11. Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Международная экономика. - К.: МАУП, 1999.
12. Світова економіка: Підруч. / А. С. Філіпенко, О. I. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - К.: Либідь, 2000.
13. Спиридонов И. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998.
14. Халевинская Е., Крозе И. Мировая экономика: Учебник. - М.: Юристъ, 1999.
15. Хасбулатов Р. И. Мировая экономика. - М.: ИНСАН, 1994.
16. Шемятенков В. Г. Евро: две стороны одной монеты. - М.: Экономика, 1998.
17. Экономическая теория национальной экономики и мирового хозяйства: Учебник / Под ред. А. Г. Грязновой. - М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1998.
18. Юридический словарь И. Дахно: Словарь законодательных и нормативных терминов. - 2-е изд., доп. - К.: А.С.К., 2001.
19. Юркгвський В. М. Країни світу: Довід. - К.: Либідь, 1999.
20. Юрчишин В. В. Валютні кризи: Моногр. - К.: УАДУ при Президентові України, 2000.
Loading...

 
 

Цікаве