WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Виникнення і розвиток світового господарства - Реферат

Виникнення і розвиток світового господарства - Реферат

туризм.
Виходячи із зазначеного переліку зовнішньоекономічних операцій, який не є вичерпним, міжнародна торгівля є складовою міжнародних економічних зв'язків.
Зовнішня торгівля регулюється з допомогою тарифних (мито, еквівалентні миту збори) і нетарифних (квоти, ембарго, фітосані-тарні правила, стандарти тощо) методів. Основні функції мита:
o фіскальна (поповнення державного бюджету або спеціальних фондів);
o захисна (захист вітчизняних виробників, товарів і послуг);
o балансувальна (уникнення небажаного експорту). Митні тарифи класифікуються так:
o за напрямом руху товарів (експортний, імпортний, транзитний);
o за способом встановлення (адвалорний, специфічний, комбінований, альтернативний);
o за країною походження товару (максимальний, мінімальний, преференційний);
o за правовим джерелом походження (автономний, конвенційний);
o за напрямом дії (сезонний, дискримінаційний, зворотний, компенсаційний, антидемпінговий).
До нетарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі належать ембарго, квоти (глобальні, індивідуальні), ліцензування, державні субсидії, державні закупівлі товарів і послуг, валютне регулювання, сертифікація тощо.
Виробники і споживачі здійснюють міжнародну торгівлю безпосередньо або через посередників (товарні біржі, торги, аукціони).
Основними показниками міжнародної торгівлі є експорт, імпорт, торговельне сальдо, торговельний оборот, платіжний баланс, торговельний баланс.
Експорт - це вивезення з країни товарів, капіталу, цінних паперів, послуг тощо для реалізації на зовнішньому ринку. Вивезення з країни товарів, які раніше були ввезені до неї, без їхньої переробки називається реекспортом. Імпорт - це ввезення до країни товарів з-за кордону для реалізації на внутрішньому ринку. Отже, міжнародна торгівля складається з двох зустрічних потоків товарів і послуг. Торговельне сальдо означає вартісну різницю між обсягами імпорту та експорту, а торговельний оборот - суму вартісних обсягів експорту та імпорту.
Платіжний баланс країни відображає співвідношення валютних надходжень з-за кордону та її закордонних платежів за певний період часу.
Поняття "платіжний баланс" країни ширше, ніж поняття "торговельний баланс".
В "Oxford Paperback Encyclopedia" (1998 р., p. 119) зазначається, що платіжний баланс є записом операцій, що відбулися протягом певного часу між резидентами якоїсь країни і всім іншим світом. Баланс складається з поточного рахунка {current account), рахунка капіталу {capital account) і балансової статті {balancing item), призначеної для коригування облікових помилок.
Поточний рахунок відображає грошові надходження і відпливи у сфері торгівлі товарами та послугами. Рахунок капіталу фіксує вхідні та вихідні потоки капіталу і фінансових активів, у тому числі на міжурядовому рівні.
Основними принципами побудови міжнародного платіжного балансу країни є подвійний запис і рівність його дебету і кредиту. З точки зору бухгалтерії, платіжному балансу завжди притаманна рівновага (саме тому він і називається балансом), але надходження та платежі не завжди рівновеликі. Активне сальдо одержують тоді, коли надходження перевищують платежі, пасивне - навпаки.
Позитивний (активний) і негативний (пасивний) платіжний баланс викликає відповідно збільшення або зменшення офіційних резервів іноземної валюти. Негативний платіжний баланс може призвести до знецінення і девальвації валюти країни.
Активний платіжний баланс країни означає, що сума платежів, що надійшли, перевищує виконані нею платежі. Пасивний платіжний баланс спостерігається за діаметрально протилежної ситуації.
Термін "торговельний баланс" можна застосовувати до торгівлі лише товарами і до сумарної торгівлі товарами та послугами. Якщо
надходження якоїсь країни не дорівнюють її виплатам, то спостерігається дар (з англ. - ущелина) у зовнішній торгівлі цієї країни.
Активне сальдо торговельного балансу багато країн світу використовують для створення своєї "другої" економіки за кордоном. Пасивний торговельний баланс вважається ознакою слабкості зовнішньоекономічних позицій країни. Платіжний баланс регулюється адміністративними, фінансовими, кредитними, валютними важелями.
Торговельний баланс є співвідношенням вартості експорту і вартості імпорту країни за певний проміжок часу. Як правило, це один рік (календарний або фінансовий, якщо вони не збігаються). Активним є торговельний баланс у разі переважання експорту над імпортом. Якщо імпорт переважає над експортом, маємо пасивний торговельний баланс. Коли ж вартість експорту дорівнює вартості імпорту, то такий баланс називають нетто-балансом.
Якщо за певний обсяг експортованих товарів за кордоном можна придбати більшу, ніж на внутрішньому ринку, кількість потрібних товарів, то такий експорт вигідний. За кордоном не завжди купують лише ті товари, яких бракує на національному ринку. Часто купують товари, виробництво яких у своїй країні коштує дорожче.
Ефективність міжнародних торговельних операцій оцінюють, використовуючи поняття "світові ціни". Якщо у певній країні ціна видобутої нафти становить 40 дол. за барель, то це не означає, що всі бажаючі купуватимуть нафту саме в цій країні. Багатьом покупцям така ціна видасться занадто високою, вони шукатимуть і знайдуть дешевшу нафту, яка не поступатиметься якістю.
На світовому ринку попит і пропозиція постійно взаємодіють, у результаті цього формуються ціни, які називаються світовими. Певною мірою на них впливають географічні чинники. Наприклад, вартість зерен кофе визначатиметься затратами на його вирощування у різних географічних регіонах.
Одна з причин розвитку міжнародної торгівлі - нерівномірний розподіл виробничих ресурсів між країнами світу. Торгівля є засобом вирівнювання результатів такого розподілу. Зрозуміло, що успішність експорту залежить не лише від наявних ресурсів, а й від використаних можливостей економічного навколишнього середовища, зокрема від здатності конкурувати на зарубіжних ринках.
У давні часи торгівля була переважно бартерною.Економісти розглядають бартер як форму зустрічної торгівлі. На бартер припадає близько 30% обсягу міжнародної торгівлі. Він залишається досить поширеним явищем не лише у країнах СНД. Його застосовують, зокрема, Іран та Нігерія, обмінюючи свої нафту та газ на товари обробної промисловості. Значним недоліком бартеру вважається надмірна затрата часу на фазу обміну. Гроші є зручнішим засобом платежу.
Обсяг міжнародної торгівлі у 1980 р. становив 2 трлн дол., а в середині 90-х років - 4 трлн дол. Найбільшою торговельною країною світу є США. У 1995 р. обсяг їх зовнішньоторговельного обороту становив 1,3 млрд дол. Частка Європейського Союзу у світовій торгівлі дорівнює 40~50 %. Японія і Східна Азія забезпечують понад чверть світової торгівлі.
У 90-х роках найбільшими світовими торговельними потоками вважалися такі:
o мікроелектронний (спрямовувався з Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу, Сінгапуру до США; у свою чергу, дещо менший із США - до країн, що розвиваються; значний обсяг припадає на торгівлю у межах Європейського Союзу та Європейської зони вільної торгівлі);
o автомобільний (найбільший - у межах ЄЄ; світовим виробником стала Японія; американські компанії "Дженерал моторз" і "Форд" залишаються найбільшими світовими виробниками);
o стальний (Західна Європа і далі лідирує за виробництвом і торгівлею; світовим постачальником стала Японія);
o текстильно-одежний (здебільшого з країн, що розвиваються, - країн Східної Азії, Індії, Китаю, країн Близького Сходу, Центральної та Південної Америки; провідними експортерами є Німеччина та Італія);
o продовольчий (США і Канада - основні експортери; великими експортерами у групі країн, що розвиваються, є Індія, Єгипет та Аргентина);
o сировинний (переважно з країн, що розвиваються, до Японії та Західної Європи; світовим експортером залишаються США).
У
Loading...

 
 

Цікаве