WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі - Реферат

Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі - Реферат

за участю відомих фірм високорозвинених країн світу. Наприклад, швейцарська фірма "Інтерпластика" технічно переоснастила львівське виробничо-торговельне об'єднання "Весна" і нині верхній жіночий одяг зі Львова користується попитом на європейському ринку. Цьому сприяє і спільне українсько-бельгійське підприємство з участю об'єднання "Весна".
Є приклади успішного виходу України на міжнародний науково-технічний ринок. Донецький концерн "Інтер-комп'ютер" з філіями в Києві, Дніпропетровську і Ялті збуває свою продукцію на німецькому ринку, а в перспективі має намір реалізовувати її у США і Канаді.
Інтеграція України у світові економічні процеси повинна грунтуватися на міцних міжнародних фінансово-кредитних зв'язках. Тут велика роль належить банківській системі. Крім Національного банку України, в цій системі важливе місце посідає спеціалізований Експортно-імпортний банк України. Він має дев'ять відділень - у Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Ужгороді, Ізмаїлі, Ялті. У банк надходить податок від усіх валютних доходів українських підприємств.
Ефективною формою міждержавних зв'язків є інтуризм. Він перетворився у важливу галузь господарства світу, приносячи щорічно до 200 млрд доларів прибутку (у цінах 1990 р.). В Іспанії, наприклад, міжнародний туризм дає до 17 млрд доларів прибутку, або 30% від її експорту. Частка інтуризму в експорті Італії становить 11%, Данії та Австрії - по 8%.
3. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ВІДНОСИНИ
Міжнародні науково-технічні відносини - це відносини між суб'єктами світового господарства, пов'язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.
Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв'язки по:
- спільному проведенню науково-дослідних робіт;
- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;
- обміну результатами наукових робіт;
- проведенню спільних досліджень (НД, ДКР);
- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.
В організаційно-виробничому аспекті міжнародні науково-технічні відносини можна класифікувати на:
- обмін загальною науково-технічною інформацією;
- укладання та реалізацію контрактних угод щодо проведення НД ДКР;
- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах (біотехнологія, генна інженерія і т.д.);
- спеціалізація в галузі науково-технічних робіт;
- кооперування в галузі науково-технічних робіт (об'єднання зусиль партнерів з метою спеціального розв'язання науково-технічних задач);
- міжнародні науково-виробничі об'єднання:
- міжнародні науково-дослідні організації;
- міжнародні науково-дослідні інститути (МАГАТЕ інститут ядерних досліджень в Дубліні);
- міжнародні науково-технічні лабораторії (лабораторія сильних полів у Варшаві);
- міжнародні науково-технічні центри (центр по електрозварюванню - інститут ім. Патона);
Форми міжнародних науково-технічних відносин:
- обмін ліцензіями, патентами (ринок ліцензій патентів);
- "ноу-хау" - надання технічного досвіду, новинок і секретів виробництва;
- інжиніринг - надання технологічних знань необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин та обладнання;
- міжнародні виставки та ярмарки;
- міжнародні зв'язки між науковими установами;
- підготовка та перепідготовка кадрів;
Міжнародна передача технологій - це не просто переміщення науково-технічних знань, а й обов'язковість їх використання у будь-якій діяльності.
Міжнародна передача технологій включає:
- вибір і придбання технології;
- адаптацію і освоєння нової технології;
- розвиток місцевих можливостей по вдосконаленню технології з врахуванням потреб національної економіки;
Причини швидкого розвитку міжнародного обміну технологіями:
- зростання швидкими темпами НТП;
- посилення нерівномірності економічного розвитку держав;
- закупівля передових іноземних технологій для країн, що розвиваються є важливим засобом подолання технічної відсталості;
- монополізація НТП крупними фірмами;
- загострення конкурентної боротьби між товаровиробниками на світовому ринку.
Основні канали передачі технологій:
- внутріфірмовий - дочірні підприємства ТНК (припадає 2/3 світової торгівлі ліцензіями);
- міжфірмовий - по ліцензійних, коопераційних, управлінських, та інших угодах з іноземними фірмами;
- зовнішньоторговий - нові технології поставляються разом з експортними поставками машин, обладнання та іншої промислової продукції.
Головні форми передачі технологій відбуваються як на комерційній так і на некомерційній основі, в залежності від того чи ведуться грошові розрахунки між покупцями і продавцями технологій.
Технології є результати інтелектуальної діяльності в уречевленій (обладнання, агрегати, інструменти, технологічні лінії і т.д.) і не уречевленій формі (різного роду технічна документація, знання, досвід і т.д.).
Суб'єктами світового ринку технологій є: держава, університети, фірми (ТНК), науково-дослідні центри, фізичні особи - вчені, спеціалісти.
Форми передачі технологій на некомерційній основі:
- інформаційні масиви спеціальної літератури, комп'ютерні банки даних, патенти, довідники і т.д;
- конференції, виставки, симпозіуми, семінари;
- навчання, стажування, практика студентів, вчених, спеціалістів, які здійснюються на паритетних основах університетами, фірмами;
- міграція вчених і спеціалістів "відплив мозку" з наукових структур;
Головний потік передачі технологій в некомерційній формі припадає на непатентносопроможну інформацію НД ДКР, ділові ігри, наукові відкриття.
Головні форми комерційної передачі технологій:
- продаж технологій в матеріальній формі - танків, агрегатів, обладнання, технологічних ліній, і т.д;
- іноземні інвестиції, якщо вони супроводжуються притоком інвестиційних товарів, а також лізингом;
- продажа патентів;
- продажа ліцензій, на всі види запатентованої власності;
- продажа "ноу - хау";
- спільне проведення НД ДКР, науково-виробнича кооперація;
- інжиніринг.
Весь об'єм передачі технологій у комерційній формі супроводжується, або оформляється ліцензійним договором.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авдокушин Н.Н. Международные экономические отношения. - М., 1996.
2. Буглай В. Б., Ливенцов Н.Н. Международные экономические отношения. Учебное пособие. - М., 1996.
3. Булатов А.С. Экономика. -М., 1999.
4. Войнаренко М.П. Проблеми реформування економіки України. - К., 1999.
5. Волощин В.В., Філоненко А.М., Березовенко С.Н. Довідник економіста-міжнородника - К., 1990.
6. Герчикова І.Н. Маркетинг і міжнародна комерційна справа- М.,1990.
7. Дадалко В.А. Мировая экономика. - Минск, 2001.
8. Долгов С.І., Васильєв В.В., Гончаров С.П. Основи зовнішньоекономічних знань: Словник- довідник. М., І990.
9. Киреев И.П. Мировая экономика. Ч - 1. М.: 1997.
10. Кредисов А.И. Управление внешнеэкономической деятельностью. Учебное пособие. 1996.
11. Спиридонов И.А. Мировая экономика. М.: 1998.
12. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини. К.: 1994.
Loading...

 
 

Цікаве