WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі - Реферат

Особливості розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі - Реферат

об'єднання та асоціації, банки, які займаються операціями, пов'язаними з міжнародною діяльністю.
Центральними органами управління зовнішніми зв'язками с Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків України, у низових тсриторі-ально-адміністративних ланках - місцеві Ради народних депутатів, управління міжнародних і зовнішньоекономічних зв'язків у системі обласної державної адміністрації.
На основі МПП сформувався профіль міжнародної спеціалізації України, зумовлений розмірами її території і чисельністю населення, забезпеченістю корисними копалинами і енергетичними ресурсами, характером грунтово-кліматичних умов, скономіко-географічним положенням, рівнем розвитку продуктивних сил і національного поділу праці, розвиненістю галузевої структури економіки, географією тран-спортної мережі. В системі МПП Україна спеціалізується на виробництві машин (промислове устаткування, магістральні тепловози, трактори, екскаватори, судна, автомобілі, сільськогосподарські машини, верстати, прилади, турбіни, літаки, обчислювальна техніка, продукції чорної металургії (залізна і марганцева руда, прокат), вугілля, харчових продуктів (цукор, рослинна олія, мука, макаронні вироби, сіль, кондитерські вироби, овочеві консерви, м'ясо, молоко), хімікатів, цементу, програмного забезпечення для ЕОМ.
Характер участі економіки держави в міжнародному поділі праці проявляється в товарно-галузсвій структурі вивозу і ввозу. Як видно з таблиці, найбільшими продуцентами на вивіз є машинобудування і металообробка, чорна металургія, харчова і хімічна та нафтохімічна галузі промисловості. У ввозі домінують продукти машинобудівної та металообробної, легкої, хімічної та нафтохімічної, харчової та нафтогазової галузей промисловості.
Частину вивозу становить експорт за межі колишнього СРСР. У його складі різко переважала група "сировина, матеріали і товари народного споживання" і порівняно незначною була частка машин та устаткування. Правда, серед товарів першої групи були й вироби високої наукомісткої технології (наприклад, кольорові телевізори). І все ж нинішня модель експорту, в якому велику роль відіграють сировина і матеріали, є відсталою.
Ефективною формою зовнішньоекономічної діяльності є міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, особливо при спільному виготовленні деталей і вузлів для телевізорів, комп'ютерів, бурякозбиральних комбайнів тощо. Перспективною є співпраця з технічно розвиненими країнами (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобри-танія, Італія, Канада та ін.). На цій базі закономірно формуються міжнародні галузеві (наприклад, автомобілебудівні) і міжгалузеві (наприклад, агропромислові) комплекси з участю українських партнерів.
За географічною ознакою теперішні зовнішньоекономічні зв'язки України доцільно поділити на: 1) відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР, і 2) відносини з іншими зарубіжними державами, серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн.
Перспективною формою міждержавних зв'язків с економічна інтеграція суміжних прикордонних територій. У травні 1992 р. у Сумах підписано міжобласну угоду про дружбу, економічне та культурне співробітництво між сусідніми областями України і Росії - Сумською, Чернігівською, Бєлгородською, Брянською і Курською.
У Дебрецені (Угорщина) 14 лютого 1993 р. міністри закордонних справ України, Польщі та Угорщини підписали Декларацію про співробітництво народів Карпатського Єврорегіону, в якій офіційно проголошено створення інтер-регіональної асоціації. В урочистому засіданні взяв участь і представник уряду Словаччини, яка стала асоційованим членом міжрегіонального формування. У ролі спостерігачів на зустрічі були присутні представники Румунії.
До складу асоціації "Карпатський Єврорегіон" увійшли: Закарпатська область України, Кросненське і Перемиське воєводства Польщі, окреси Бардейов, Свіднік, Гуменне, Вранов, Міхаловце, Требішов Східно-Словацького краю Словаччини, деякі райони Угорщини. Єврорегіон є відкритою системою. До нього можуть приєднуватись інші близькі території Карпат. Учасниками вже стали також Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області України.
Простежуються певні закономірності у територіальній структурі експортного виробництва України. Як видно з цих таблиць, найвища просторова концентрація експортного потенціалу припадає на Східний і Придніпровський економічні райони. Це зумовлено високим рівнем індустріального розвитку даних регіонів. Тут сформувались три потужні експортні бази: Донецька вуглеекспортна, Криворізька залізорудноекспортна і Донецько-Придніпровська за експортом продукції чорних металів і машинобудування.
Україна активно включається у нові форми міжнародної економічної співпраці - прямі зв'язки підприємств, спільне підприємництво, спеціальні економічні зони. Прямі економічні зв'язки передбачають різнобічне співробітництво без посередників (міністерств, інших суб'єктів) за моделлю "підприємство-підприємство". Вони включають обмін деталями і вузлами, новими технологіями, досвідом праці, спільну науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу, і У 1990 р. експорт продукції за прямими зв'язками досяг 361,1 млн інвалютних крб., імпорт - 286,5 млн інвалютних крб. Усі регіони включились у цю форму зв'язків. Але найбільший обсяг експортно-імпортних операцій за прямими зв'язками мали Одеська, Донецька, Харківська, Закарпатська, Львівська і Тернопільська області.
Набувають популярності в Україні міжнародні спільні підприємства (СП). За їх допомогою передбачається розв'язати такі завдання: впровадження у виробництво найпрогрссивнішої техніки і технології, передових методів управління в ринкових умовах, виробництво конкурентоздатних товарів на експорт, збагачення внутрішнього ринку якісними предметами народного споживання і т.д.
Перспективним є створення в Україні спеціальних (їх ще називають вільними чи особливими) економічних зон. Така зона - це певна господарська територія з високим ступенем самоуправління і значним пільговим режимом, що виділена для широкого залучення іноземного капіталу, передової техніки і технології, управлінського і маркетингового досвіду. Певна річ, така зона повинна бути економічно і соціальне високоефективною, забезпечувати випуск конкурентоздатної продукції (послуг) на рівні сучасних світових стандартів як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. Покладено початок організації зон у Закарпатській, Донецькій і Чернівецькій областях, Одесі та Іллічівську.
Україна активно включається у міжнародне науково-технічне співробітництво. Академія наук України встановила прямі зв'язки з науковими закладами Австрії, Італії, Франції, . Румунії,Чехії, Словаччини, Китаю, Індії, Південної Кореї. Активні контакти підтримуються з Лондонським Королівським товариством. Баварською академією наук, французьким університетом Тулузи. Учасниками міжнародних наукових відносин є 39 академічних інститутів, університети, інститути.
Технічне співробітництво України з зарубіжжям здійснюється у формі обміну новою технікою і технологією, досвідом. Зокрема, наші підприємства технічно модернізуються
Loading...

 
 

Цікаве