WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Митна конвенція про міжнародні перевезення - Реферат

Митна конвенція про міжнародні перевезення - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Митна конвенція
про міжнародні перевезення"
ПЛАН
1. Поняття і функції Митної Конвенції про міжнародні перевезення
2. Суміжні міжнародні акти щодо міжнародного перевезення товарів
Список використаної літератури
1. Поняття і функції Митної Конвенції
про міжнародні перевезення
Митна Конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Митна конвенція МДП) виконує головну роль при доставці під митним контролем товарів, що перевозяться автомобільним транспортом, між митними органами, бо забезпечує фінансову гарантію доставки товарів перевізником до місця митниці призначення. Відомо, що сума фінансової гарантії з перевезення МДП із застосуванням книжки МДП не може перевищувати суму 50 тис. дол. США.
Митним кодексом з 01.01.2004 р. запроваджуються сукупність альтернативних заходів гарантування доставки товарів до митниці призначення на митній території України та умови їх застосування (статті 161 - 165), до яких віднесено:
надання власником товарів або уповноваженою ним особою гарантій митним органам. Види, умови та порядок застосування гарантій визначаються законом;
охорона та супроводження товарів митними органами при внутрішньому i прохідному транзиті. Форми та методи охорони i супроводження товарів, а також умови i порядок їх застосування визначаються митними органами. За охорону i супроводження товарів справляється відповідна плата в розмірі, що не перевищує фактичних витрат митних органів;
перевезення товарів митним перевізником (умови та порядок розглядатимуться окремо);
перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.
Рішення щодо застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається митними органами у кожному окремому випадку, при цьому обов'язковою нормою є застосування заходів гарантування при перевезенні підакцизних товарів.
Власник товарів або уповноважена ним особа має право на свій розсуд обирати вид заходу гарантування доставки товарів із зазначених у Кодексі від митниці відправлення до митниці призначення митною територією України.
Перевізники та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають знати, що власник товарів або уповноважена ним особа несуть усі фінансові витрати, що виникають у зв'язку із застосуванням митними органами заходів гарантування доставки товарів (ст. 165).
Використання перевізником книжки МДП як засобу фінансового гарантування доставки товарів обмежується сумою 50 тис. дол. США (сума податків, які необхідно сплатити при випуску товарів (імпорт) у вільний обіг на митній території України). Тому приймаючи товар до перевезення в іноземній державі, необхідно здійснити нескладні розрахунки, а саме: фактурну вартість товару використати для визначення сум можливих платежів шляхом обчислення суми податку на додану вартість (20%) та суми мита (ставку мита визначити за Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності). Коли загальна сума визначених податків не перевищує гарантійну суму книжки МДП, то до даної партії товару додаткових заходів гарантування доставки митні органи не застосовуватимуться. У протилежному випадку митний орган може зобов'язати забезпечити власника товарів (перевізника, якщо він має таке повноваження від власника) додаткові заходи гарантування доставки товарів до митниці призначення.
2. Суміжні міжнародні акти
щодо міжнародного перевезення товарів
Укладено п'ять головних міжнародних актів щодо перевезення товарів:
1) Брюссельська конвенція про встановлення єдиних правил про коносамент 1924 р. (Гаазькі правила). В Брюссельській конвенції беруть участь порівняно мало держав, однак Гаазькі правила широко застосовуються як типовий договір морського перевезення товарів. У 1968 році в Брюссельську конвенцію були внесені зміни. Нова редакція отримала назву "Правила Гаага-Вісбі";
2) Гамбурзька конвенція 1978 р. про морські перевезення вантажів. Конвенція набрала чинності, але на практиці не застосовується;
3) Варшавська конвенція 1929 р. для уніфікації деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень. Варшавська конвенція доповнюється декількома додатковими протоколами та угодами:
- Гаазький протокол 1955 р. про поправки до Варшавської конвенції 1929 р. про уніфікацію деяких правил щодо міжнародних повітряних перевезень. Беруть участь практично всі країни-учасниці Варшавської конвенції;
- Монреальська угода 1966 року;
- Гватемальський протокол 1971 року;
- Монреальські протоколи 1975 року.
Слід пам'ятати й про те, що далеко не всі учасники Варшавської конвенції і Гаазького протоколу беруть участь в інших додаткових угодах і протоколах. Не всі додаткові протоколи вступили в силу, деякі з них ще не були ратифіковані необхідною кількістю держав;
4) Конвенція 1956 р. про контракти міжнародних автомобільних перевезень товарів (Конвенція CMR);
5) Угода про міжнародні залізничні перевезення 1980 р. (Конвенція КОТІФ).
Треба мати на увазі, що зміст цих конвенцій охоплює широке коло проблем. Основні вимоги конвенцій стосуються таких питань:
- на які перевезення поширюється дія Конвенції;
- на які вантажі поширюється дія Конвенції;
- роль вини перевізника при встановленні його відповідальності і обставин, які впливають на його відповідальність;
- межі відповідальності перевізника.
Брюссельська конвенція про встановлення єдиних правил про коносамент 1924р. (Гаазькі правила). Основні положення Брюссельської конвенції (Гаазьких правил):
- дія правил поширюється на будь-які договори перевезення (у тому числі неміжнародні), засвідчені коносаментом або іншим подібним документом, що є підставою для морського перевезення вантажів, але тільки якщо коносамент було видано у країні - учасниці Конвенції;
- дія правил поширюється на будь-які товари, крім:
* живих тварин;
* вантажів, що за договором мають перевозитися на палубі й дійсно перевозяться в такий спосіб;
- перевізник повинен відшкодувати збиток, якщо вантажовідправник доведе, що шкода була заподіяна із вини перевізника. Якщо вантажовідправник це доведе, перевізник винний у заподіянні шкоди (за умови, якщо не доведе інше). Перевізник не несе відповідальності, якщо доведе, що шкоду було завдано не з його вини і не з вини його агентів або службовців. Перевізник не несе відповідальності, якщо збиток є наслідком навігаційної помилки;
- межа відповідальності перевізника: 10 тис. франків Пуанкаре за одне місце або одиницю вантажу або 30 франків Пуанкаре за 1 кг ваги брутто втраченого або ушкодженого вантажу, залежно від того, яка сума більша. Перевізник не може включити в договір положення, що звільняють його від відповідальності, встановленої Гаазькими правилами.
Брюссельська конвенція про встановлення єдиних правил про коносамент 1924року, зі змінами, внесеними в 1968році(Правила Гаага-Вісбі). Найбільш істотні відмінності Правил Гаага-Вісбі від Гаазьких правил полягають у тому, що:
- Правила Гаага-Вісбі не застосовуються, якщо під час перевезення був виданий не коносамент, а будь-який інший документ;
- якщо позов до перевізника або його агента про відшкодування збитку під час перевезення пред'явлений, і службовець або агент не є незалежним підрядчиком, цей службовець або агент має право скористатися положеннями про звільнення від відповідальності та про межі відповідальності, на які згідно з Конвенцією вправі посилатися перевізник. Суми, відшкодовані перевізником і такими службовцями й агентами, ні в якому разі не повинні в сукупності перевищувати межу, передбачену дійсною Конвенцією.
Гамбурзька конвенція 1978 р. про морське перевезення вантажів ("Гамбурзькі правила"). Гамбурзькі правила були результатом зусиль вантажовідправників розширити свої права по договорах морського перевезення. Вони встановили дуже великі межі відповідальності перевізників.
Хоча формально Гамбурзька конвенція і набрала сили, тобто була здійснена необхідна кількість ратифікацій, на практиці вона не застосовується.
Варшавська конвенція 1929 р. для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень. Основні положення Варшавської конвенції (зі змінами, внесеними Гаазьким протоколом 1955
Loading...

 
 

Цікаве