WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Внутрішня економічна діяльність - Контрольна робота

Внутрішня економічна діяльність - Контрольна робота

сучасна СВС функціонує за принципами не паперово-валютного (як передбачалося Ямайською угодою), а паперово-доларового валютного стандарту.
По-третє, в сучасній СВС діють т.зв. "плаваючі" валютні курси національних грошових одиниць. Це дозволяє валютній системі точніше відбивати внутрішньоекономічний стан окремих країн, але водночас коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв"язків, породжують спекулятивні операції. "У зв'язку з цим Кінгстонською угодою передбачається збереження елементів регулювання системи валютних співвідношень через здійснення відповідних операцій на валютному ринку. Йдеться, отже, про функціонування системи не просто "плаваючих", а "регульовано плаваючих" валютних курсів"[Гальч.,328].
СВС продовжує розвиватися відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах.
32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в УКРАЇНІ.
Зовнішньоекономічна діяльність потребує регулюванння з боку держави, основною метою якого є забезпечення економічних і політичних інтересів країни. Однієї з форм такого регулювання є валютне.
Автори підручнику "Внешнеторговые сделки" (укладач І.С.Гринько) серед нетарифних методів регулювання ЗЕД називають "…валютні обмеження, пов'язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортних закупок…" [Внешнеторговіе сделки,14].
Проте основним видом валютного регулювання ЗЕД є проведення особливої валютної політики. Можливість даного регулятивного впливу валютного курсу на ЗЕД пов'язана з тим, що він є однією з передумов міжнародного обміну, позаяк той чи інший рівень курсу національної валюти значною мірою впливає на експортну конкурентоспроможність товарів даної країни на світових ринках. "Занижений валютний курс дозволяє одержати додатковий зиск при експорті та сприяє припливу іноземного капіталу, одночасно дестимулюючи імпорт. ..За цих умов підвищується вигідність реінвестицій капіталу і, навпаки, менш вигідним стає вивіз прибутків. Протилежна економічна ситуація виникає за завищеного курсу валюти (знижується ефективність експорту і зростає - імпорту тощо)" [ОВЭЗ,62-63].
Отже, підтримання заниженого курсу національної валюти є засобом валютного регулювання ЗЕД, спрямованим на стимулювання експорту і скорочення імпорту і, навпаки, підвищення курсу валюти може застосовуватися як засіб обмеження експорту і розширення імпорту.
42. СУТЬ і ФОРМИ СПІЛЬНОЇ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Спільною підприємницькою діяльністю (СПД) називають виробничо-господарську діяльність партнерів двох або декількох країн, змістом якої є кооперація у сферах виробництва й обігу, в науково-технічній, інвестиційній і сервісній областях."Спільною ознакою конкрретних форм спільного підприємництва є необхідність узгоджувати економічні інтереси всіх учасників такого роду зв'язків, позаяк в основі партнерства лежить конфліктна ситуація ненестиковка їхніх позицій (по загальному фонду, кадровій політиці, способам управління, виробничій та торговельній політиці, інструментам тактики і стратегії тощо), і забезпечувати рух товаоів (послуг) від виробників до споживачів. В основі цієї діяльності лежить об'єднання зусиль, фінансових коштів і матеріальних ресурсів, довготермінова гарантія збуту товарів, систематичне оновлення продукції, науково-виробнича і торговельна кооперація, участь у прибутку, поділі технічних,. інвестиційних і комерційних ризиків."[ОВЭЗ.Словарь-справочник,326-327].
Існують різноманітні форми СПД :
" обмін технологіями та послугами з наступним розподілом програм випуску продукції та іхньої реалізації;
" концесії, тобто передача іноземцям на певних умовах і на певний строк права експлуатації лісів, надр, піприємств тощо;
" консорціуми, тобто тимчасові союзи фірм або організацій різних країн, метою яких можуть бути різні види їх скоординованої підприємницької діяльності;
" акціонерні товариства за участю різнонаціонального капіталу;
" компанії з виробничо-збутовою діяльністю;
" міжнародні економічні організації різних видів - міжурядові та міждержавні економічні організації;
" міжнародні господарські організації, об'єднання і товариства;
" спільні підприємства за участю фірм або організацій різних країн, які створюються для спільного виробництва, збуту продукції, здійснення науково-дослідницьких робіт, будівництва, технічних консультацій, технічного сервіса, надання транспортних, фінансових, страхових послуг, обслуговування побутової сфери,
" вільні економічні зони в різних модифікаціях, тобто обмежені території, в яких діють особливо пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємців.
"Для змістовного боку спільного підприємництва найбільш характерним є забезпечення доступу до нових технологій, їхня швидка "утилізація" в інтересах модернізації і реконструкції виробництва та прискорена його комерціалізація, з тим, щоби максимально задовільнити вимоги споживачів (користувачів); адаптування національного співробітництва у сфері послуг на комерційних засадах у формах лізингу, інжінірингу, консалтингу" [ОВЭЗ, 327].
52. МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ та
КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА.
Міжнародною спеціалізацією виробництва називають узгоджену між країнами координацію продуктивних сил на певних ділянках їх економіки. За словами С.Соколенка "концентрація виробництва однорідної продукції в межах однієї країни або невеликої кількості країн створюється з метоюзабезпечення високопродуктивного ефективного виробництва, зниження собівартості продукції та підвищення її якості. Визначальними моментами розвитку міждержавної спеціалізації є наявність запасів природних ресурсів, кліматичні умови, виробнича база та існуючий рівень технічного розвитку галузі, рівень внутрінаціональної спеціалізації"[Соколенко,75].
Якщо ж виробництво певної продукції концентрується в межах однієї країни, не базуючись на реально спеціалізованих підприємствах з високим рівнем техніки і технології, то така концентрація не може вважатися ефективною, позаяк вона не веде до випуску конкурентоспроможної продукції і може призвести до серйозних економічних провалів.
Міжнародна кооперація за своєю економічною природою уявляє собою продуктивну силу, що дозволяє досягати намічуваного суспільно корисного результату у сфері виробництва, наукових досліджень, збуту при менших затратах живої та уречевленої праці порівняно з необхідними для досягнення подібного результату у випадках, коли учасники діють поодинці. За сучасних умов можна виділити наступні форми міжнародної кооперації :
" спільне виробництво;
" підрядна кооперація;
" поставки у рамках ліцензійних угод;
" доповнення виробничих потужностей партнера;
" поділ виробничих програм (спеціалізація);
" організація спільних підприємств.
"Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва - більш розвинута форма міжнародного поділу праці. Оскільки являє собою взаємоув'язаний процес спеціалізації окремих країн, об'єднань, фірм і підприємств на виробництві окремих продуктів або частин продукції з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевого товару. Проте ця форма в першу чергу повинна базуватися на використанні прямих виробничих зв'язків, тісній взаємодії національних наукових і виробничих потенціалів, підвищенні рівня концентрації виробництва"[Cоколенко,76].
Інтеграція України до системи світового господарства можливо тільки за умови успішного залучення її економічних суб'єктів до міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва в якості необхідних ланок світогосподарських зв'язків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С.Гринько.- Сумы: Фирма "Реал", 1994. - 464 с.
2. Гальчинський, Анатолій. Теорія грошей : Навч. посібник. - К.:Основи, 1998. - 415 с.
3. Іванов В.М. Гроші та кредит : Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 230 с.
4. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг. - К.: Либра, 1994. - 191 с.
5. Онищенко В. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України // Економіка України. - 1996. - № 2. - С.14-23.
6. Основы внешнеэкономических знаний : Словарь-справочник / С.И.Долгов, В.В.Васильев, С.П. Гончарова и др. - М.: Высш. шк., 1990 - 432 с.
7. Соколенко С. Програма спецкурсу з основ ринкових відносин і підприємництва. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність // Економіка України. - 1993. - № 3. - С.75-82.
Loading...

 
 

Цікаве