WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Внутрішня економічна діяльність - Контрольна робота

Внутрішня економічна діяльність - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Внутрішня економічна діяльність
ПЛАН
1. ЗМІСТ ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 2
2. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТІВ. 4
3. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. 6
4. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ. 9
5. СУТЬ І ФОРМИ СПІЛЬНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 10
6. МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА. 12
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 14
2. ЗМІСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
За визначенням В. Новицького "зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) уявляє собою таку форму господарювання, яка виходить за межі національних кордонів і пов'язана з залученням до багатоетапного циклу економічних відносин різнонаціональних їхніх суб'єктів." [Новицкий, 9]
Як відомо, цикл суспільного виробництва умовно поділяють на чотири стадії : виробництво - розподіл - обмін - споживання. Втручання суб'єкта, що належить іннонаціональному відтворювальному комплексу, на різних стадіях, породжує феномен ЗЕД.
Істотною рисою зовнішньоекономічних зв'язків є не стільки господарська взаємодія різнонаціональних виробничо-посередницьких організацій, скільки факт перетину кордонів національно-відтворювальних комплексів товарами, капіталами або послугами.
Якщо підприємства з різних держав функціонують на території якоїсь однієї країни, то їхня взаємодія не належить до складу ЗЕД. Наприклад, не можна віднести до ЗЕД відносини між дочірньою компанією фірми з країни А, що діє у країні Б, з господарськими організаціями цієї ж країни Б.
Навпаки, навіть взаємодія фірм однієї країни є проявом ЗЕД, якщо ця взаємодія стосується партнерів, що перебувають на території різних країн. Адже в даному разі встановлюється зв'язок між різними національними відтворювальними комплексами.
На думку В. Новицького, "сучасна ЗЕД на практиці реалізує базисний принцип світогосподарських відносин ринкового типу - інтенсивний міжнародний поділ праці між анклавами кооперацій праці. Що мається на увазі під останнім терміном ? Передовсім угруповання працівників (виробників товарів і послуг), які утворюються у відповідності з реально діючими моделями узагальнення виробництва, організації господарювання." [Новицкий,13].
Коли в якості анклава міжнародного поділу праці виступає виключно держава, беручи на себе функції загального управлінського і перерозподільного центру, то, як свідчить історичний досвід тоталітарних економік, це призводить до значного колапсу в зовнішньоекономічних зв'язках.
Проте держава, не претендуючи на монополію в ЗЕД, може успішно брати участь у ЗЕД по двох напрямах:
" як безпосередній суб'єкт домовленостей з інонаціональними партнерами;
" як регулятор економічної кон'юнктури і адміністративних правил здійснення ЗЕД.
Якщо ж суб'єктом ЗЕД стає фірма, то, з одного боку, змінюється її нормативно-правовий статус, тобто на неї поширюється юрисдикція іноземної законодавчої системи, міжнародні договірні норми, правила міжнародної торгівлі, а з другого боку, ця фірма залишається імманентною частиною національного відтворювального комплексу своєї країни.
12. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТІВ.
Важливим напрямом розвитку ЗЕД України є її ефективна інтеграція до світового економічного простору. Від успіху ЗЕД України залежить її дальший економічний і соціальний розвиток як підсистеми світової економіки.
Нині у світовому господарстві "…торговельний обмін переріс у науково-технологічне та інвестиційне співробітництво. Склалася нова модель таких зв'язків - виробничо-інвестиційна." [Онищенко,14].
За цих умов суб'єктові ЗЕД слід орієнтуватися не на постачальницько-збутову і посередницько-збутову взаємодію з іншонаціональними партнерами, а на виробничо-інвестиційну модель, де в полі зору перебуває співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного процесу з винесенням частини з них за національні межі.
На думку В.Онищенка, "…сьогодні прорив на світові ринки забезпечується, як правило, не просто продуктом, …а міжгалузевим комплексом, який складається з певних відтворювальних і технологічних систем." [Онищенко,16]. Саме тому "головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників." [Онищенко,16]
У цьому зв'язку можна виділити наступні вихідні положення ефективної ЗЕД :
" вона грунтується на високому рівні продуктивності праці;
" в окремих галузях на світовому ринку конкурують не країни, а фірми;
" національна конкурентна перевага має відносний характер;
" динамічне оновлення орієнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат;
" конкурентні переваги в галузях промисловості створюються протягом десятиріч або довшего строку;
" краіни домагаються цих переваг завдяки своїм розбіжностям, а не схожості.
Щодо сучасних напрямів розвитку ЗЕД "експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньокономічних зв'язків…вимагає визначення існуючих і поттенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, а також чинників, які їх формують, і механізму реалізації цих переваг."[Онищенко, 16]. Україна має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скорше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон'юнктурний характер по обмеженій групі виробів.
"…При визначенні експортно орієнтованих виробництв необхідно керуватися, передовсім, потребами світового ринку, активно ці потреби формуючи" [Онищенко, 18]. Для забезпечення успішності своєї ЗЕД її українським суб'єктам треба створювати нові ніші на світовому ринку та заповнювати їх своєю продукцією.
"…Держава тільки створює певні умови для виникнення і поліпшення конкурентних переваг. А створюються ці переваги товаровиробниками. Тому державні зусилля зі створення набутих або спеціалізованих факторів будуть зведені нанівець, якщо їх не прив"язати до конкретних галузей і компаний, - через повільність державних структур та їхню неспроможність своєчасно усвідомити нові напрями діяльності або потребим конкретних галузей" [Онищенко, 23].
22. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.
А. Гальчинський пропонує таке визначення світовій валютній системі (СВС) : "Світова валютна система - є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних валютно-фінансових та банківських установ й організацій "[Гальчинський,320].
СВС має у своєму складі наступні елементи :
" міжнародні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото, міжнародна валюта - ЕКЮ, СДР);
" механізм регулюваннявалютних паритетів і курсів;
" міжнародні валютні ринки і ринки золота;
" система міжнародного кредитування й міждержавних розрахунків;
" відповідні інфраструктурні ланки і т.ін.
У своєму еволюційному розвитку СВС пройшла три основні етапи :
" етап золотого стандарту;
" етап золотовалютного (доларового) стандарту;
" етап паперово-валютного (девізного) стандарту.
"Принципи і організаційні засади сучасної СВС були визначені Ямайською угодою країн-членів Міжнародного валютного фонду (1976 р.)"[Іванов,99].
Ямайська валютна система грунтується на наступних вихідних принципах.
По-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційний золотий паритет, офіційну цінк на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний товар, але воно продовжує залишатися високоліквідним товаром, який в разі необхідності стабілізації платіжного балансу можна продати за відповідну валюту.
По-друге, Ямайська угода поставила за мету перетворити колективну міжнародну одиницю - СДР (specail drawing rigts, тобто спеціальні права запозичення) на головний резервний актив та міжнародний засіб розрахунку і платежу. Зараз СДР розраховується не на підставі золотого еквівалента, а на базі "кошика валют", до якого входять американський долар, німецька марка, французький франк, фунт стерлінгів та єна. Проте і долар як такий не втратив статусу провідної міжнародної валюти, отже
Loading...

 
 

Цікаве