WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Транснаціональні корпорації та їх роль у сучасних міжнародних економічних відносинах - Курсова робота

Транснаціональні корпорації та їх роль у сучасних міжнародних економічних відносинах - Курсова робота

зазначити, що, хоча транснаціональний характер діяльності ТНК
давно перейшов економічні межі і торкається з рішенням багатьох соціальних
і політичних проблем, усе ж переважна частина визначень дотепер носить
головним чином економічний характер.
Узагальнюючи чисто економічні критерії, серед факторів їхнього виміру
можна виділити такі: число іноземних держав, у яких вони діють; відсоток
грошової маси, виплачуваного за рубежем; відсоток іноземних
капіталовкладень; число зайнятих за рубежем; відсоток прибутку,
одержуваного з інших країн; процентне співвідношення продукції і прибутку,
одержуваного в країнах базування і за рубежем; загальний рівень продажів за
рубежем.
Таким чином, підводячи підсумок вищевикладеному, слід сказати, що,
хоча і зроблена велика робота щодо дослідження визначення ТНК, проте
проблема самої дефініції залишається, вона пов'язана з тим, що насамперед
необхідно розділити поняття "багатонаціональна" і "транснаціональна"
корпорація. На практику це, звичайно, здійснити дуже і дуже важко. Але
існуючий рівень аналізу владно потребує це зробити. Мультинаціональні або
багатонаціональні корпорації - це такі корпорації, що здійснюють певну
діяльність в інших країнах, але вона не робить якісно великого впливу на
індустріалізацію й інші процеси, насамперед політичні й економічні, що
протікають у цих країнах. Транснаціоанальні корпорації - це такі
підприємства, діяльність яких носить наднаціональний, наддержавний характер і ведуть до створення і управління зв'язків, що робить дуже активний вплив на процеси, що протікають в інших країнах.
ТНК можна визначити як інститут або організацію, що здійснює
виробництво або послуги, не менше, ніж у шести країнах, у яких не менше 25
% іноземних працівників і не менше 25 % капіталовкладень за рубежем.
Діяльність даного підприємства-інституту, його управління й інтереси
обумовлені не внутрішніми, а зовнішніми чинниками, причому потреби
місцевого розвитку, як правило, або ігноруються, або мало приймаються до
уваги, і сама діяльність пов'язана насамперед із глобальною капіталістичною
економікою.
Відмітною рисою ТНК є космополітизм їхніх інтересів, глобальність
операцій, що відбиває специфіку міжнародних монополій. Незалежно від того,
у якій країні була спочатку заснована корпорація, вона розглядає весь світ
як єдине ціле, як арену своєї діяльності і проникає у всі кутки земної кулі
в пошуках ринків, техніки, технології, людей, ідей, капіталів і т.д.
З другої половини 80-х років почався новітній етап глобалізації світового виробництва. Перший етап продовжувався 30 років, до початку першої світової війни. Другий - 25 років після другої світової війни. Між другим і третім етапами наступає пауза в інтенсивному рості міжнародних прямих інвестицій, що припадає на 70-і і першу половину 80-х років. Кожний етап інтенсивного формування і розвитку транснаціональних підприємств супроводжувався прискореним ростом світової економіки.
У середині 19 ст., до того як одержало потужний розвиток міжнародне підприємництво, в усьому світі переважало місцеве виробництво. Приблизно 90% усіх товарів і послуг вироблялись тоді на базі сировини і матеріалів, котрі фірми одержували в радіусі 150 км, і в таких же межах реалізовувалася переважна частина продукції. Сьогодні в індустріальних країнах у середньому половина продукції виробляється іноземними філіями і дочірніми підприємствами ТНК. Приблизно така ж частка сировини і матеріалів імпортується або виробляється іноземними відділеннями.
У основі розвитку транснаціональних корпорацій лежить тенденція до інтернаціоналізації виробництва і капіталу. Характерний вивіз капіталу з промислово розвинутих країн. У період 1903-1913 р., експорт капіталу з Англії складав у середньому 7% від національного доходу. У цілому на частку Англії до 1914 р. припадало більш 50% всього експортованого міжнародного капіталу. Іноземні інвестиції розподілялися в такий спосіб: 40% було вкладено в залізницю, 30% - урядові і муніципальні позики. У період, між першою і другою світовими війнами напрямок інвестицій починає змінюватися: країна Західної Європи і насамперед Англія, втрачають своє панівне положення кредиторів і експортерів капіталу, а американський капітал усе в більшому ступені проникає в Західну Європу. Характерною рисою є те, що 25% від загальної суми складали прямі інвестиції. Масивне спрямування американського капіталу за кордон і створення там дочірніх філій почалося незабаром після другої світової війни. Ця тенденція наочно ілюструється даними, наведеними в таблиці.
?
Кількість американських іноземних філій , які засновувались.
Роки Усього У Західної Європі
51-55
56-60
61-65
66-67
68-69
70-71
72-73
74-75 83,8
192,0
322,4
390,0
508,5
431,0
378,0
265,5 25,6
72,2
136,8
167,5
237,0
208,5
179,0
104,0
Відбувалася зміна як додаткових сфер, географії й обсягу інвестицій, так і їхньої сутності. Експортований капітал із сфери торгівлі, послуг, портфельних інвестицій став переміщуватись в галузь виробництва.
1.2. Фактори розміщення і причини виникнення ТНК
Економісти велику увагу звертають на стимули або мотиви, фактори, що спонукають фірми інтернаціоналізувати виробництво. З цього приводу існують різноманітні і дуже суперечливі погляди. Необхідність залучення іноземних інвестицій економісти пояснюють недосконалістю внутрішнього і зовнішнього ринків, конкуренцією з боку фірм і підприємств, що належать державі, бажанням реалізувати технологічні й організаційні переваги, управлінський і підприємницький досвід, використовувати розбіжності у валютних курсах, забезпечити доступ до джерел сировини і т.д.
Англійський економіст П. Баклі і М. Кассон у 1976 р. спробували на основі виділення певних класифікаційних ознак, що враховують інвестиційні стимули підприємств, створити свою теорію інтернаціоналізації виробництва. Ці автори вважають, що ухвалення рішення про іноземні інвестиції залежить від балансу між чотирма групами факторів, що вони визначають як:
- фактори, специфічні для даної галузі промисловості (характер продукції, структура ринку, масштаби виробництва);
- фактори, специфічні для регіону (розмір території, транспортні зв'язки, культурні особливості і традиції);
-фактори, специфічні для нації або держави (тобто політичні фактори, податкове і фінансове законодавство й ін.);
- фактори, специфічні для фірми (управлінський і виробничий досвід).
Теоретичний аналіз показує, що інвестори успішно за межами ТНК володіють одним або кількома конкурентними перевагами в порівнянні з фірмами країн , що приймають. У той же час ТНК намагаються розмістити свої капітали в країні, що має порівняльні переваги у визначеній галузі виробництва, або має широкий ринок.
Група вчених на чолі з Дж. Діболдом виділяє сім факторів, що на їхню думку, у найбільшій мірі сприяли в 1950-70 р. (період інтенсивного росту ТНК) перетворенню окремих національних компаній у ТНК.
-
Loading...

 
 

Цікаве