WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Економічна безпека Росії - Курсова робота

Економічна безпека Росії - Курсова робота

своїм привілейованим положенням незаслужено - економіка Сполучених Штатів не настільки сильна, щоб "грінбек" залишався єдиним фаворитом фінансових ринків. Загальновідомо: частка США у світовому виробництві складає 27 відсотків, а у світовій торгівлі - менше 20 відсотків.
Однак коли іноземні держави і їхні громадяни тримають свої заощадження чи ведуть розрахунки в доларах, вони в непрямій формі субсидіюють Сполучені Штати, забезпечуючи їм високий, а вірніше, завищений рівень життя, що не відповідає їх реальним доходам. З пришестям євро безтурботному існуванню долара може наступити кінець, а американцям прийдеться навчитися, як пророкують фінансисти, "жити за коштами".
Для Росії важливо буде не упустити момент, коли євро доведе свою життєздатність. Подальший сценарій легко прораховується. Спершу сильне євро робить вигідним експорт американських товарів у Європу, але перетворює європейські товари на американському ринку в дороге задоволення, від якого, щоправда, США не можуть відмовитися, оскільки традиційно ввозять більше, ніж вивозять. У підсумку виникає інфляційний тиск, ціни повзуть нагору. Потім власники великих золотовалютних резервів, такі, як Японія, Тайвань і Великий Китай, переводять хоча б частину своїх авуарів у євро. У відповідь США підвищують дисконтну ставку банківського відсотка, щоб залучати іноземні капітали, але долар при цьому падає. Як резюмує експерт газети "Вашингтон пост", у підсумку "Сполучені Штати змушені будуть жити за коштами, як всі інші".
Коли євро затвердиться в новій якості - другої резервної валюти, - відбудеться новий якісний стрибок у процесі європейської інтеграції і Європа зможе повною мірою скористатися своїм економічним потенціалом. Уже сьогодні валовий внутрішній продукт (ВВП) єдиної Європи наблизився до оцінки в 8 трильйонів доларів, і вона зовсім небагато уступає США, чий ВВП дорівнює близько 8,5 трильйона доларів. При використанні методів централізованого планування, що доручено зараз Європейському центральному банку зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні, Європа зможе утримувати під контролем процеси економічного розвитку у всій "зоні євро" шляхом регулювання бюджетного дефіциту (не більше 3 відсотків від ВВП), державної заборгованості (не більше 60 відсотків від ВВП), темпів інфляції, утримання на стабільно невисокому рівні дисконтної ставки. І ніякий біржовий спекулянт типу Джорджа Сороса не зможе обвалити євро - у нього просто не вистачить грошей, щоб зіграти на зниження його курсу.
З появою євро романтичний дует дерев'яного карбованця і твердокам'яного долара починає фальшивити. Так що в найближчі роки процес доларизації російської економіки, з чим упокорилися навіть такі геракли вітчизняної фінансової думки, як Віктор Геращенко, хоча і продовжиться, але не в темпі фокстроту, а повільного танго. Карбованець уже пильно вдивляється в новачка, примірюючись, а ну як саме він зможе підперти плечем у важку хвилину, називану з 1985 року "перехідним періодом".
Євро - що воно обіцяє росіянам.
1 липня 2002 року світові фінанси перенесуть важку втрату. Після важкого і багаторічного процесу, мирно помруть наші старі друзі: французький і бельгійський франки, німецька марка, ірландський фунт, фінська марка, іспанська песета і португальське ескудо, італійська ліра й австрійський шилінг, голландський гульден. Відповідно до плану, Греція, поки не включена в цей список, зробить чергову спробу внести драхму до списку жертв. Тільки вперті британці, обережні датчани і консервативні шведи збережуть фунти і крони у своїх гаманцях. В інших європейців у кишенях задзвенять євроценти, а в гаманцях шурхнуть Євро, у старі часи відомі як ЕКЮ.
Усі згадані країни (а також Люксембург, що здавна користується бельгійськими грошима) погодилися підкоритися винятково твердим правилам підтримки фінансової дисципліни і передати право випуску грошей централізованому органу - Європейській Монетарній Адміністрації в Брюсселі. З метою боротьби з інфляцією вони домовилися жорстко контролювати бюджет і податкову політику. Щоб уникнути санкцій, слабкі країни повинні зміцнити свої банківські системи.
Уже з наступного січня курси євровалют будуть взаємно зафіксовані, і розрахунки поступово перейдуть на Євро. Через рік усі цінні папери і фінансові операції будуть деноміновані в Євро, а ціни в магазинах і харчевнях повинні будуть вивішуватися паралельно й у місцевій валюті, і в Євро. З 1 січня 2002 старі валюти будуть прийматися до оплати, але здачу будуть давати тільки в євро, ну а ще через півроку відбудуться урочистий похорон...
- Ти знаєш, у зоопарку народилося слоненя...
- І що нам за це буде?
Засмучуватися чи радуватися?
Виникає резонне питання: що все це значить для Росії? Однозначної відповіді тут просто не може бути. Але деякі прогнози робляться вже зараз. Їх можна розділити на дві частини: чим уведення Євро грозить, і що ця радість обіцяє Росії і її економіці в цілому, а зокрема росіянам, що відправляються на відпочинок за рубіж.
На глобальному рівні введення євро повинне спростити життя бізнесменам, що ведуть справи з Європою, тому що введення єдиної валюти зробить непотрібним закупівлю різних валют і зніме ризик падіння тієї чи іншої валюти стосовно карбованця. З іншого боку, існує зв'язаний з цим один принциповий ризик для російської економіки в цілому.
Так склалося, що ЄС - найбільший торговий партнер Росії, що поглинає до 40% російських експортно-імпортних оборотів. Тому Євро буде валютою розрахунків по приблизно половині торгових операцій РФ (адже більшість східноєвропейських валют прив'язані не до долара США, а до дойчмарки). Однак у Росії - і в населення, і в підприємств, і в держави - домінуючою резервною валютою служить американський долар (тобто саме його прийнято мати в панчосі на всякий пожежний випадок). В останні два роки це виявилося вигідно - стурбовані світові інвестори збили курс марки (івідповідно майже всіх інших євровалют) з 1.30 до 1.75 за долар, і європейські товари сильно подешевіли.
Чому? Тут довгий ланцюжок причин і наслідків. Німеччина, що пережила дві дивовижних гіперінфляції в 1923 і 1945-48 роках (у першому випадку після стабілізації довелося змінювати гроші в пропорції 1 мільярд старих за одну нову марку), поставила своєму Центральному банку єдиний обов'язок - недопущення інфляції за будь-яку ціну. У результаті цього дойчмарка була і залишається гордістю німців: післявоєнний рівень інфляції був нижче тільки в Японії. Тому, до речі, 80% жителів Німеччини проти введення Євро (за даними опитувань).
Уведення ж Євро передасть домінуючу роль у європейських фінансів від Бундесбанка Німеччини під керівництвом записного борця з інфляцією доктора Титмаєра до нового банку колегіально керованому представниками різних європейських країн. Будуть серед них і представники Італії й Іспанії, валюти яких страждали від найжорстокішої інфляції, що була збита тільки шляхом твердих мір перед уведенням Євро. Будуть фіни й австрійці, центробанки яких зобов'язані не тільки боротися з інфляцією, але ще і сприяти розвитку економіки, боротьбі з безробіттям і ін. У багатьох виник сумнів у здатності нової адміністрації підтримати стабільність євро. Тому-те валюти європейських країн і впали стосовно до долара і до
Loading...

 
 

Цікаве