WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Розвиток міжнародного бізнесу в україні - Реферат

Розвиток міжнародного бізнесу в україні - Реферат

Тема: РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ.
План.
1.Умови розвитку міжнародного бізнесу в Україні.
2. ВЕЗ в Україні.
3.Проблеми і перспективи розвитку міжнародного бізнесу в Україні.
Література:
І.М.Школа В.М.Козменко"Міжнародні економічні відносини "Чернівці "Рута" 1996
А.І.Кредісов "Управління зовнішньоекономічною діяльністю" Київ 1998
Д.Г. Лук"яненко "Спільні підприємства в Україні" Київ 1995.
А.С. Філіпенко "Світова економіка" Київ 2000
1. Іноземні інвестиції починають грати усе більш істотну роль у економіці України. Крім того, необхідно було б, придивитися до того, хто саме і чому, не дивлячись ні на що, намагається вкладати свою тверду валюту в хитку українську економіку. Існує думка, що до нас йдуть, по-перше, великі компанії, для яких можливість утрати декількох чи мільйонів навіть десятків мільйонів доларів не позначиться фатально на їхній долі;
по-друге, авантюристи, тобто ті хто хоче розбагатіти, використовуючи довірливість українського бізнесу.
І це правда: йдуть і ті і інші, але правда далеко не вся. Ризикнемо запропонувати більш адекватну класифікацію іноземних інвесторів.
По-перше, це дійсно великі компанії, готові налагоджувати власне виробництво і ділерську мережа, у першу чергу зі США, ФРН і ін. західно європейських країн, до яких останнім часом усі більше бажання виявляють великі корпорації з Південної Кореї. Ці компанії готові іноді йти навіть на тимчасові втрати, але дочекатися кращих часів і з уже наявних плацдармів почати настання на відновлюваний український ринок.
Другий тип інвесторів, - це різні фонди, що прагнуть як це прийнято у всіх цивілізованих країнах, диверсифікувати власні інвестиції і забезпечити своїм вкладникам гідний рівень прибутку. В останні роки вони усе активніше працюють у нашій країні.
Третій тип інвесторів - це не завжди самі великі і найвідоміші іноземні компанії, але в Україні вони можуть знайти і знаходять специфічні ніші для свого бізнесу. Це, зокрема, стосується українського нафтовидобутку, куди у виді не занадто великих обсягів виробництва важко залучити лідерів галузі. Для таких компаній одержання стійких доходів і можливість самореалізації є ключовими характеристиками, і тому цілком зрозуміло, що коли їх обманюють, вони звертаються не тільки до допомоги українського суду, але і до послуг власних законодавців, особливо, звичайно, якщо останні представляють сенат США, від якого прямо залежить розмір допомоги виділюваній Україні.
Четвертий тип - це вже згадувані бажаючі "відмити" гроші. Також є багато бажаючих "тихо" повернути в Україну раніше вивезені капітали, що не приносять очікуваних прибутків на цивілізованому Заході. При цьому відкривається можливість одержати визначені пільги, виступивши в ролі іноземного інвестора. Не випадково тому, що інвестиції з Кіпру чиЛіхтенштейну набагато перевищують капіталовкладення з таких країн, як Канада чи Японія.
П'ятий тип інвесторів - компанії зі Східної Європи і колишнього СРСР, які вже на основі нових принципів намагаються налагодити кооперацію з
українськими підприємствами, використовуючи часто неформальні відносини, виробничі зв'язки і знання ринку.
Шістка ведучих інвесторів в економіку України: США, Німеччина, Росія, Нідерланди, Великобританія, Кіпр
2. Сьогодні у нас діють 11 спеціальних (вільних) економічних зон (ВЕЗ) і ряд різних за масштабом територій пріоритетного розвитку (ТПР) у 9 регіонах.
Право на користування пільгами отримують лише ті суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідають галузевим пріоритетам, пройшли конкурсний відбір, підписали угоду з повноважним органом і прийняли рішення здійснювати погоджений інвестиційний проект.
Нині в Україні діють спеціальні зони зовнішньоторговельного, торговельно-виробничого, науково-технічного, туристично-рекреаційного спрямування. Це ВЕЗ "Курортополіс Трускавець", "Яворів" (Львівська область), "Азов" (Донецька область), "Порто-франко", "Рені" (Одеська область), "Закарпаття" (Закарпатська область), "Миколаїв" (Миколаївська область), "Інтерпорт Ковель" (Волинська область), "Порт Крим" (м. Керч,АР Крим), "Славутич" (м. Славутич, Київська область), а також технологічний парк у м. Києві.
Більшість ВЕЗ - це зони зовнішньоторговельного типу, основним призначенням яких є обслуговування товаропотоків. Розташування СЕЗ у прикордонних та економічно розвинутих регіонах, у транспортних вузлах і міжнародних транспортних коридорах цілком обгрунтоване з позицій як світового досвіду, так і пріоритетів соціально-економічного розвитку України.
Наслідуючи досвід промислове розвинутих країн - Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини і розуміючи необхідність цільового стимулювання регіонального економічного розвитку, Україна створила ряд ТПР, запровадила спеціальний режим інвестиційної діяльності в ряді регіонів, у містах та адміністративних районах.
Територія пріоритетного розвитку - це спеціально визначена частина
території держави, яка найчастіше збігається з межами існуючих адміністративно -територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.
ТПР створюються для: зміни нераціональної галузевої структури; вирішення проблем зайнятості; збереження і відтворення науково-технічного потенціалу; подолання наслідків техногенних і природних катастроф.
На даний момент в Україні створено території пріоритетного розвитку у Донецькій, Луганській, Закарпатській, Чернігівській, Волинській,
Житомирській областях, у містах Харкові і Шостці (Сумської області), а
також в Автономній Республіці Крим; вони охоплюють майже 10% території
держави.
3. Для порівняння іншим державам Східної Європи: біля третини всіх прямих іноземних інвестицій у 1996-2000 роках - понад 30 млрд. долари - одержала Росія. Згідно з прогнозами Польща одержить у 14 разів більше,ніж Україна, Чехія в 10 разів, Угорщина - у 12, прибалтійські країни в 1.5 рази. Звичайно це прогноз, але вже зараз потрібно приймати більш активні кроки по їх залученню в економіку України. І проблема тут не тільки в здійсненні законодавчої бази, але і використанні діючих законів. Випадки фінансових махінацій українських партнерів, що залишилися безнаказаними, набирають широкого розголосу в закордонній пресі і аж ніяк не працюють на створення позитивного образу нашої країни в очах потенційних інвесторів.
Закордонних інвесторів серед інших факторів зупиняє дуже значний навіть у порівнянні з іншими постсоціалістичними республіками країнами рівень криміналізації економіки. При цьому варто нагадати, що навіть по досить помірним оцінкам Світового Банку обсяги операцій тіньового сектора економіки складають 45% українського ВВП.
Необхідно відзначити, що попит на закордонні інвестиції у світі в цілому значно перевищує їхню пропозицію. Тому поява України насвітовому інвестиційному ринку припускає боротьбу за залучення цих засобів. Серед ряду факторів, що позитивно впливають на приплив іноземних інвестицій, як уже відзначалося, є наявність ефективного інвестиційного законодавства, причому не тільки і не стільки самої законодавчої бази, а її непорушність, стабільність. Разом з тим за останні роки в країні було проведено істотні зміни "правил гри" в області правового забезпечення інвестиційної діяльності.
Loading...

 
 

Цікаве