WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сутність лізингу, світова практика застосування. Лізинг в Україні - Курсова робота

Сутність лізингу, світова практика застосування. Лізинг в Україні - Курсова робота

об'єкта лізингу та свій фінансовий стан, доступ для перевірки об'єкта лізингу та умов його експлуатації;
5) у разі, якщо він не реалізує своє право викупу об'єкта лізингу та не продовжить строк його використання після припинення дії договору, повернути об'єкт лізингу лізингодавцеві у стані, зазначеному в договорі.
Закон України "Про лізинг" визначає процедуру здійснення лізингових платежів (Ст. 16). Так, лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу вносить періодичні лізингові платежі. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, установлюється за договором лізингу і може бути нерівномірною. Самі ж лізингові платежі включають:
ў суму, яка відшкодовує в кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
ў суму, що сплачується лізингодавцеві як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;
ў платіж як винагороду лізингодавцеві за отримане у лізинг майно;
ў відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;
ў інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. Право лізингоодержувача на ремонт і технічне обслуговування об'єкта лізингу може визначатися окремим договором, який укладається з продавцем.
Участь вітчизняних кредитно-фінансових установ у лізингових операціях регламентується ще й іншим джерелом - Законом "Про банки та банківську діяльність". Згідно з ним комерційним банкам надано право закуповувати за власні кошти засоби виробництва та передавати їх в оренду (у лізинг). І відповідно до такої правової ситуації багато вітчизняних банків створили в себе спеціалізовані структурні підрозділи - лізингові компанії.
Щоправда, має місце певна термінологічна невідповідності наприклад, НБУ визначив лізинг як форму майнового кредиту.
Такий підхід відповідає старим підходам та стереотипам, які використовувались у радянські, "до ринкові" часи. Сьогодні лізинг розуміють і трактують як форму орендних відносин, що методологічно відповідає меті створення адекватних передумов для розвитку міжнародного співробітництва у сфері лізингу.
Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів - фінансовий чи оперативний.
(Із Закону України "Про лізинг") [1, С.5].
Хоча в цілому Закон "Про лізинг" відповідає основним потребам розвитку лізингових відносин у країні та міжнародному лізинговому співробітництву з участю вітчизняних господарських суб'єктів, цілями подальшої оптимізації правового регулювання відповідної сфери в Україні лишаються конкретизація умов та характеру діяльності лізингових компаній, розширення кола суб'єктів лізингу (надання права державним органам, деяким бюджетним інститутам бути лізингодавцями на неприбуткових підставах), розширення переліку об'єктів лізингу за рахунок майнових комплексів підприємств, майнових прав, взагалі нематеріальних активів, регламентація умов сублізингу, більш точне визначення умов оподаткування та ін.
Крім Закону України "Про лізинг" та інших актів законодавства України, джерелами регулювання міжнародних лізингових відносин з участю України є підписані нею міжнародні договори, а також договори, що укладаються комерційними суб'єктами лізингу.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди з участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об'єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем. [1, C.13].
Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.
Стаття 7 зазначеного документа визначає істотні умови договору лізингу. Зокрема, такими істотними умовами договору лізингу є:
найменування сторін;
об'єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його по
ставки;
строк, на який укладається договір лізингу;
розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;
умови переоцінки вартості об'єкта лізингу згідно з законодавством України;
умови повернення об'єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
умови страхування об'єкта лізингу;
умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізацію об'єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
умови реєстрації об'єкта лізингу;
умови повернення об'єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;
умови дострокового розірвання договору лізингу;
умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача; відповідальність сторін;
дата і місце укладення договору.
3.3. Сучасний стан і проблеми розвитку лізингу в Україні
В умовах поголовного дефіциту грошей лізинг стає для багато яких українських підприємств навряд чи не єдиним джерелом придбання засобів виробництва.
В кінці позаминулого року, коли Закон "Про лізинг" приймався Верховною Радою, висловлювалися прогнози бурхливого розвитку лізингової справи в Україні. Насправді, лізинг, як перспективний інструмент збуту для виробників (в першу чергу, машинобудівної галузі), міг би сприяти модернізації виробництва без відволікання оборотних коштів. Очікувалася і масова нашестя до України іноземних компаній з лізинговими проектами.
Не обдурили очікувань тільки іноземці: на умовах лізингу продається значна часткаавтомобільної техніки європейських виробників, а також деяка продукція машинобудування.
Вітчизняні лізингові компанії, не дивлячись на появу відповідного Закону, не порадували. Сьогодні в Україні, крім іноземців, лізингом цілеспрямовано займаються лічені структури, а загальний об'єм задіяних в лізингових операціях засобів сміхотворно малий.
Відзначимо попутно, що не принесли успіху і спроби держави "пограти" на даному полі з метою підтримки вітчизняного підприємця.
Головними причинами пригноблюваного стану "продажів в розстрочку" (так іноді називають фінансовий лізинг) фахівці рахують неузгодженість прийнятого в 1997 р. Закону "Про лізинг" з рештою законодавства, а також відсутність в самому Законі деяких найважливіших норм.
В даний час в Кабінеті міністрів знаходяться пропозиції по внесенню поправок в лізингове законодавство, розроблені фінансово-лізинговим будинком (ФЛД) банку "Україна" і британською фундацією "Know how". Поправки ці направлені, природно, в першу, на полегшення положення лізингових компаній. І споживачам лізингових послуг, у разі ухвалення поправок, жити стане веселіше .
Фінансовий лізинг сьогодні багато в чому нагадує ходіння по канату. Лізингові компанії виявилися беззахисними і перед несумлінними клієнтами, і перед свавіллям податківців.
Так, за словами керівників ФЛД, украй складною процедурою виявилося повернення об'єкту лізингу, коли лізингоодержувач порушує умови договору.
Відповідно до Закону "Про лізинг", повернення майна в таких випадках проводиться в безперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Проте при обігу в державну нотаріальну контору компанія нарвалася на відмову на тій підставі, що в переліку документів, стягнення заборгованості по яких проводиться в безперечному порядку, немає договорів
Loading...

 
 

Цікаве