WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Сутність лізингу, світова практика застосування. Лізинг в Україні - Курсова робота

Сутність лізингу, світова практика застосування. Лізинг в Україні - Курсова робота

техобслуговування у розмірі 5000 долл. в рік. Компанія США відноситься до 40%-ний категорії платника податків. Якщо фінансовий директор купить устаткування, то банк позичить корпорації 85000 долл. на умовах 15% (річний платіж протягом 5 років). Орендодавець бере на себе техобслуговування.
Для порівняльного аналізу (додаток №3) необхідно скласти два графіки:
- графік платежів по позиці (щоб відняти суму процентного оподаткованого прибутку);
- графік амортизаційних відрахувань (щоб відняти їх з оподаткованого прибутку).
В даному прикладі лізинг набагато вигідніше, ніж позика:
73947 - 60677 = 13270.
Розрахунок, а отже, і ухвалене рішення залежать значною мірою від того, який відсоток дисконтування вибере фінансовий директор. Взагалі фінансові директори прагнуть пов'язати відсоток дисконтування з рівнем ризиком і руху готівки. У всіх практичних випадках при виборі "лізинг або покупка" ризик приблизно однаковий. Це пояснюється тим, що весь рух грошової готівки заснований на договорах. Наприклад, платня за технічне обслуговування здійснюється на основі договору з виробником, платня по позиці - на основі договору з банком. Процентний і амортизаційний податкові щити існують, поки є прибуток для "захисту". Платежі по лізингу базуються на основі договору з орендодавцем. Оскільки всі ці потоки готівки засновані на договорах, то розумно розглядати їх настільки ризикованими, наскільки банк ураховує ризик неплатежу по корпораціях. Єдиний потік готівки, який може відрізнятися по ризику, - це ліквідаційна вартість. Та ж післяоподаткована процентна ставка була використана тому, що фінансовий директор розглядав залишкову вартість (при виборі покупки) по лізингу як оцінку ліквідаційної вартості. Тривалий час при рішенні задачі "лізинг або покупка" використовувався інший відсоток дисконтування, наприклад норма витрат на капітал (норма, яка звичайно застосовується для оцінки планованих капіталовкладень), що використовується, при дисконтуванні ліквідаційної вартості устаткування. В даний час проте звичайно застосовується один і той же відсоток дисконтування для всіх грошових потоків.
Щоб прослідити залежність рівня витрат від вибору відсотка дисконтування, розглянемо графік (Рис 1)
Рис.1. Порівняння на базі чистої поточної вартості
Як бачимо, на проміжку АБ якнайменші витрати будуть при покупці устаткування за готівку гроші; на проміжку БВ вигідніше купити устаткування з використанням позики, а на проміжку ВГ розумніше вдатися до фінансування за допомогою лізингу.
РОЗДІЛ 2.
СВІТОВА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЛІЗИНГУ
2.1. Роль лізингових операцій в економіці країн Європи
За даними асоціації європейських лізингових компаній Leaseurope загальний об'єм лізингових операцій в 25 країнах - членах асоціації в 1994 році склав 85,3 млрд. ЕКЮ (ці цифри поки що не підтверджені офіційною статистикою). Цей рік став першим після трьохлітнього періоду безперервного падіння роком пожвавлення на ринку лізингових послуг. З 95, 2 млрд. ЕКЮ в 1990 році до 1993 року об'єми операцій скоротилися майже на 16 %.
В 1994 році промислове виробництво в 12 країнах ЄС виросло на 5,2 %. Тому підвищення економічної активності негайно ж викликало і 7-процентне зростання об'єму лізингових операцій.
Переважна частина лізингових операцій в країнах - членах Leaseurope складають операції з рухомим майном. Проте статистика за останні 9 років показує, що має місце слаба, але цілком виразна тенденція до збільшення частки лізингу нерухомого майна. Цікаво, що ця тенденція зберігається і в період економічного підйому, і в період спаду: в 1986 році частка рухомого майна в загальному об'ємі лізингових операцій складала 87 %, а в 1990 році - 83,1 %, в 1994 році - 81,3 %. Не дивлячись на значний об'єм лізингових операцій в цілому по країнах Leaseurope, показники окремих країн можуть відрізнятися буквально на порядок. Примітно, що якого-небудь зв'язку між наявністю спеціального законодавства про лізинг і об'ємом операцій не існує. Наприклад, в Німеччині, де лізингова діяльність регулюється спеціальним законодавством, питома вага лізингу в загальному об'ємі інвестицій знаходилася на середньому рівні - 15,8 % в 1994 році. Правда, в абсолютному виразі Германія є загальноєвропейським лідером за об'ємом лізингових операцій: минулого року об'їм лізингу рухомого майна склав 19,2 млрд. ЕКЮ, а нерухомого 5,7 млрд. ЕКЮ. Франція і Португалія, що має присвячені лізингу закони, демонструють відносно скромні показники об'ємів лізингових операцій - 8,9 млрд. ЕКЮ і 1,1 млрд. ЕКЮ відповідно. В той же час шведський уряд, зіткнувшись з трьохлітнім падінням об'ємів лізингу (з 2,7 млрд. ЕКЮ в 1992 році до 1,8 млрд. ЕКЮ в 1994 році), прийнявся активно розробляти лізингове законодавство.
Лідером по питомій вазі лізингу в загальнонаціональних інвестиціях є дві основні держави - Ірландія (46 %) і Англія (35,8 %). При цьому номінальна сума лізингових операцій в Англії майже не поступається німецькій - 18,853 млрд. ЕКЮ. В Ірландії цей показник несумірно менше - 1,05 млрд. ЕКЮ. До третьої групи можна віднести країни Східної Європи, де із очевидних причин лізингові операції тільки-тільки почали розвиватися. Їх абсолютні об'єми і питомі частки украй низькі, але в наявності очевидна тенденція до зростання. Єдиним виключенням є Чехія, в якій минулого року об'їм лізингових операцій досяг 817 млн. ЕКЮ, що більш ніж, скажімо, в Норвегії або Греції. А по показниках питомої ваги Чехія вийшла на четверте місце серед всіх країн Leaseurope. Очевидно, так широке в порівнянні з рештою були соцстранами розповсюдження лізингу в Чехії пов'язано з тим, що в її економіці домінуюче положення займає приватний сектор.
2.2. Особливості лізингу в окремих країнах
а) Великобританія
У Великобританії лізинг отримав значний розвиток тільки після 1970 року, тобто після введення податкових пільг. Компанії могли віднімати 100 % інвестицій з оподаткованого прибутку в року, в якому вони проводилися. Ці пільги були істотні тільки для підприємств з великою прибутковістю, але побічно вони були доступні і орендарям. Компанія могла скористатися податковими пільгами тільки в кінці звітного року. Тому, якщо вона проводила інвестиції на початку року, то їй доводилося чекатиякийсь час до отримання вигод від цих пільг. Але якщо вона продавала устаткування лізингової компанії і потім брала його в оренду (за умови, що у лізингової компанії кінець фінансового року наступав раніше), то непрямі вигоди були отримані швидше. Тому лізингові компанії відкривають філіали з різними кінцями фінансового року. Податкова інвестиційна пільга безвідплатна, вона повертається назад через податки на орендні платежі, але проте вона надає безпроцентну позику, рівну 52 % вартості майна, що відображалося і на вартості лізингу для орендаря.
В 1984 році уряд оголосив, що корпоративний податок понизить з 52 % до 35 % до квітня 1986 року, а 100-процентна пільга першого року буде замінена 25-процентною регресивною (writing down) пільгою (25 % - в перший рік, 25 % від залишку - в другий рік і т. д.). Зміни відбувалися поступово. Це добре видно з наступної таблиці:
Таблиця 1
Фінансовий рік Податкова ставка % Пільга першого року %
До
Loading...

 
 

Цікаве