WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Питання та відповіді до екзамену «Міжнародна інформація» - Реферат

Питання та відповіді до екзамену «Міжнародна інформація» - Реферат

держав-учасниць, Канади і США. В ньому перед країнами-членами ОБСЕ були поставлені такі головні задачі:
1. необмежений доступ та можливість розповсюдження інформації;
2. вільний обмін ідеями у формі слова чи зображення (незалежно від територіальних та мовних бар'єрів)
Мадридська зустріч держав-учасниць ОБСЕ (1980-1983 р.) завдяки загальному погіршеню відносин Схід-Захід була присвячена питанням роззброєння. Хоча були внесені і конкретні положення про покращення умов праці журналіста та свободу доступу до іноземних носіїв інформації, але в цілому ці завдання не були втілені в життя.
Віденська зустріч (1986-1989 р.) було досягнуто згоди про роведення у 1989 році у Лондоні Інформаційного форуму. У заключному документі Віденської зустрічі в розділі, який стосувався інформації, увага була зосереджена на заохоченні співробітництва у галузі інформації та покращення умов роботи журналістів.
В Лондоні з 18 квітня по 21 травня 1989 року відбувся Інформаційний форум. Мандат, узгоджений у Відні передбачав розгляд питань Заключного документу. Основними пропозиціями, винесеними на обговорення були:
" сприяння співробітництву і здійсненню спільних проектів на комерційній основі з метою створення сучасних засобів зв'язку;
" узгодження технічних норм і стандартів, що стосуються засобів розповсюдження, передачі та зберігання інформації;
" стандартизація, інтегрування та кодування інформації;
" усунення перешкод на шляху отримання і розповсюдження інформації через ЗМІ;
" та інші, які були подані раніше (насамперед покращення умов роботи журналістів у всіх країнах-учасницях).
В Парижі, згідно з рішенням Віденської зустрічі, з 30 травня по 23 червня 1989 року пройшла І Нарада конференції з питань людського виміру ОБСЕ. Результатом її стало узагальнення накопиченого досвіду на основі принципів ОБСЕ та положень Хельсинського Заключного акту.
Він був викладений у Парижській хартії для нової Європи яка констатувала, що "ера конфронтації і розколу Європи скінчілася". Основними принципами є:
" повага до сувернітету;
" утримання від використання сили погрози її використання;
" непорушність кордонів;
" територіальна цілісність держав;
" мирне врегулювання суперечок;
" невтручання у внутрішні справи інших країн;
" повага до прав людини та право на самовизначення;
" співробітництво між державами;
" сумлінне виконання забов'язань.
Крім того Хартією було засновано такі постійнодіючі органи ОБСЕ:
1) Рада міністрів акордонних справ;
2) Центр попередження конфліктів;
3) Парламентська Ассамблея
Самміт ОБСЕ (Хельсінки ІІ липень 1992 р.)
Заключний документ "Виклик часу змін". Основна увага приділялась змінам на пострадянському просторі. Національно-етнічні конфлікти у новостворених державах були визнані головною загрозою безпеці в Єаропі. Був створений Форум з питань співробітництва у галузі безпеки, та заснована нова посада - Верховний комісар ОБСЕ з питань національних меншин.
Будапешт (листопад-грудень 1994 р.)
Результатом цього Самміту стало рішення про розробку моделі спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи і всього регіона ОБСЕ на 21 ст. Були визначені конкретні параметри формування нової моделі, які відповідали б змінам в геополітичній ситуації в районі.
Віденська декларація (1994 р.) складається з 4-х резолюцій:
" Забезпечення безпеки в регіоні ОБСЕ;
" Співробітництво в галузі економіки, науки, техніки та навколишнього середовища;
" Демократія і права людини;
" Проблеми колишньої Югославії.
Нова модель безпеки повинна базуватись на таких загальнолюдських цінностях як і розвиток демократії, людського фактору та гуманізма в усіх сферах сучасного суспільства для формування правової держави і громадянського суспільства, тісного взаємозв'язку політичного плюралізму та функціонування ринкової економіки на базі рівності і захисту всіх форм власності, сприяння покращенню умов життя.
Модель безпеки повинна базуватися на :
" 10 принципах Хельсінського Заключного Акту;
" Парижзькій Хартії, Хельсінському документі від 1992 р.,Будапештському документі (1994 р.) - "На шляху до істиного партнерства в нову епоху";
" Нормах і високих стандартах ОБСЕ.
Ліссабонський самміт ОБСЕ (грудень 1996 р.)
Основним документом стала декларація "Про модель спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи ХХІ ст". В ній був зафіксований ряд положень , які визначають контури майбутнього європейського устрою, домовленість про обов'язкове урахування законних інтересів безпеки нейтральних держав, принцип співробітництва МО і структур, що займаються питаннями безпеки (мається на увазі неприйнятність претензій на домінування певної організації чи груп держав). Також на цьому самміті був прийнятий документ про оновленя Договору про звичайні збройні сили.
Україна стала членом ОБСЕ в січні 1992 року. В листопаді -грудні українська делегація приймала участь в VI сесії Парламентської Ассамблеї ОБСЕ. Виключний пункт про надання дійової допомоги Україні.
Доповідь Шона Макбрайда "Багато голосів - один світ". Диспропорції в міжнародному інформаційному обміні. Економічні проблеми конкретно
Розділ: економіка та комунікація
Коммуникация в наши дни предлагает наилучшие перспективы роста в промышленно развитых обществах и может рассматриваться как точка опоры мировой экономики. Современная коммуникация подчас делает несущественным географическое положение предприятия, позволяет переводить многие заводы и фабрики в отдельные районы, представляет более широкий выбор месторасположения для разных отраслей промышленности и других видов отраслей, таких как, торговля, банковское дело и авиалинии.
Информация - а точнее, возможность передавать, хранить, использовать информацию - является ключевым экономическим ресурсом наряду с энергией и сырьём
Некоторые развивающиеся страны пренебрегают защитой своей независимости в сфере коммуникации, и экономические неравновесия в этой сфере между нациями, равно как и регионами дают основания для беспокойства. Если их не преодолеть, технический процесс сделает их ещё больше разительными. В развитых странах проявление новых видов техники и коммуникации последовало за промышленной революцией после достаточного промежутка времени; но развивающиеся страны не могут этого повторить отчасти потому, что испытывают насущную потребность в ускорении своего развития, а отчасти потому, что промышленная революция и революция информатики наступает на них одновременно.
Ресурсы коммуникации в мировом масштабе распределены неравномерно. Некоторые страны имеют полную возможность отбора информации, отвечающей их нуждам; у других такая возможность весьма невелика , и это является значительной помехой их развития. Эти диспропорции особенно ярко выражены в сфере науки и техники и имеют наиболее серьёзные последствия
НТИ (научно-техническая информация) является ныне жизненно важным экономическим ресурсом, которым следует делиться более щедро и широко, поскольку он является плодом усилия и мышления
Loading...

 
 

Цікаве