WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності - Курсова робота

Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності - Курсова робота

відносяться кредити іноземних центральних і приватних банків, МВФ їх використання пов'язане з виконанням певних умов кредитора.
В таблиці 3 подано обсяг та структура офіційних сукупних міжнародних ліквідних резервів 3 неї випливає що домінуючим компонентом цих резервів е запас іноземних національних валют.
Розподіл резервів по країнах і групах країн про те що більше половини загальної суми цих резервів припадає на невелику кількість промислове розвинутих країн в тому числі більше 43% - на 10 провідних країн
Не дивлячись на різноманітні компоненти суть міжнародної валютної ліквідності єдина і проявляється у трьох її функціях
1) засіб утворення ліквідних резервів
2) засіб міжнародних платежів (а основному для покриття дефіциту платіжного балансу),
3) засіб валютної інтервенції
Співвідношення між ними змінюється але основними залишаються дві перших функції Традиційно в якості показників міжнародної валютної ліквідності, використовується співвідношення офіційних золотовалютних резервів, до суми рідшого річного товарного імпорту. Однак цей показник не характеризує стану міжнародної валютної ліквідності в цілому так як окрім платежів по імпорту значно виросли неторгові платежі окрім того він не дає достатньої інформації і про рівень ліквідності Показник міжнародної ліквідності міг би виявити її нестачу чи надлишок при порівнянні з так званим сприятливим роком але відсутність єдиних критеріїв породжує різноманітність використовуваних для аналізу сприятливих років і відповідно оцінок стану міжнародної ліквідності.
Для правильної оцінки міжнародної ліквідності необхідна система показників, які повинні відображати
а) якість резервів (частку золота в ліквідних резервах темп знецінення резервних валют динаміку їх курсу і попиту на них на світових ринках зовнішню заборгованість країни - емітента резервної валюти)
б) відповідність обсягу резервів до потреб у них (кількість ліквідних резервів у порівнянні з обсягом міжнародних операцій даної країни сальдо платіжного балансу, в тому числі з поточним зовнішнім боргом рухом коротко - і довгострокових капіталів)
Сучасні міжнародні платіжні кошти, будучи за своєю природою кредитними вимогами на країну емітента валюти платежу мають умовну ліквідність, так як підпадають під валютні обмеження Інфляційне знецінення Зміни їх вартісного змісту в результаті коливання валютних курсів (одна і та сама сума золотовалютних резервів може мати різну платоспроможність в залежності від структури резервів, часу і місця платежу та низки інших обставин)
Розміри золотовалютних резервів, їх розподіл по країнах не відображає реальної забезпеченості міжнародних розрахунків платіжними коштами, оскільки не порівнюються з індивідуальними потребами кожної країни.
Наприклад, в 1981 році сукупний дефіцит платіжних балансів за поточними операціями промислове розвинутих країн склав 3,7 млрд. дол. США їх валютні резерви 214 млрд. дол. , а країни що розвиваються - Імпортери нафти при загальному дефіциті 205 млрд. дол. оперували валютними резервами
90 млрд. доларів.
Кредитні джерела міжнародної валютної ліквідності характеризуються ще більшою невизначеністю, їх доступність залежить від багатьох економічних і політичних факторів, які у сукупності утворюють ступінь кредитного ризику, який країна - позичальник являє собою для кредитора
При цьому як правило чим більше країні треба позичкових коштів тим менше шансів їх отримати Міжнародна валютна ліквідність в певній мірі залежить від забезпеченості валютної системи міжнародними активами.
Практика напрацювала такі підходи до вибору стратегії захисту від цих ризиків.
1. Прийняття рішення про необхідність спеціальних заходів по страхуванню ризику.
2. Виділення частини зовнішньоторгового контракту чи кредитної угоди, відкритої валютної позиції, яка буде страхуватися.
3. Вибір конкретного способу і методу страхування ризику. У міжнародній практиці застосовується 3 основних способи страхування ризиків:
1) односторонні дії одного із контрагентів;
2) операції страхування компаній, банківські і урядові гарантії;
3) взаємна домовленість учасників угоди.
Інколи комбіновано декілька способів. На вибір конкретного методу страхування валютного і кредитного ризику впливають такі фактори:
- особливості економічних і політичних відносин з країною-контрагентом угоди;
- конкурентоспроможність товару;
- платоспроможність імпортера чи позичальника;
- діючі законодавчі обмеження на проведення валютних чи кредитно-фінансових операцій у даній країні;
- термін на який необхідно отримати покриття ризику;
- наявність додаткових умов здійснення операцій (заставний депозит, гарантія третьої особи);
- перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.
Одним із методів страхування ризиків є захисні застереження.
Світова практика страхування валютних і кредитних ризиків відображає еволюцію цих ризиків і методів захисту від них, пов'язаних із змінами в економіці і світовій валютній системі.
При золотому стандарті валютні ризики - мінімальні, бо курс не так коливався.
Поступово ризики зростали. При Бреттон-Вудській системі (фіксовані валютні курси) валютні ризики були спричинені періодичними офіційними девальваціями і ревальваціями.
За 1949-73 рр. - було проведено близько 500 офіційних девальвацій і 10 - ревальвацій. При Ямайській валютній системі ризики зростають.
Різні короткострокові коливання і відчутні довгострокові відхилення курсових співвідношень приводять до переоцінки чи недооцінки валют на світовому ринку.
Незбалансованість платіжних балансів і міжнародних розрахунків періодично приводить у рухзначні потоки короткострокових капіталів
5.2. Валютне застереження та хеджування.
Захисні застереження. Після II світової війни для страхування валютного ризику застосовуються золоті і валютні застереження.
Золоте застереження - різновидність захисного застереження, що базується на фіксації золотого вмісту валюти платежу на дату підписання контракту і перерахунку суми платежу пропорційно зміні цього золотого вмісту на дату виконання.
Є пряме та непряме (зворотне) золоте застереження.
При прямому - сума зобов'язання дорівнює ваговій кількості золота (після II світової війни 1 тонн пшениці = 65-70 г. чистого золота).
При непрямому - сума зобов'язань, виражена у валюті перераховувалась - сума платежу зростала пропорційно зниженню золотого вмісту цієї валюти (як правило долара) чи зменшенню при його зростанні. (В окремих країнах було заборонено законодавством застосовувати золоті застереження).
Після Ямайської валютної конференції золоті застереження
Валютне застереження - умова в міжнародній торговій кредитній чи іншій угоді перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти застереження з мстою страхування експортера чи кредитора від ризику знецінення валюти.
В умовах нестабільності плаваючих валютних курсів розповсюдження отримали багато валютні (мультивалютні) застереження, у відповідності з якими сума грошового зобов'язання перераховується в залежності від зміни курсового співвідношення між валютою платежу і
Loading...

 
 

Цікаве