WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності - Курсова робота

Валютно-фінансовий механізм зовнішньої діяльності - Курсова робота

консорціуми та корпорації, діяльність яких передбачена ст. З Закону України "Про підприємства б Україні".
Фінансово-правові відносини - це урегульовані фінансово-правовими нормами специфічні відносини між державою, з одною боку, і фізичними та юридичними особами, з іншого, а також між юридичними і фізичними особами з приводу мобілізації, розподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів.
Фінансові правовідносини мають ті самі характерні риси, які властиві всім видам правовідносин, але, виникаючи у специфічній сфері діяльності суб'єктів цих правовідносин, мають важливі особливості.
По-перше, фінансові правовідносини вникають тільки в сфері фінансової діяльності держави, юридичних і фізичних осіб і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізованих фондів коштів, тобто вони завжди мають грошовий характер.
По-друге, часто однією стороною фінансових правовідносин виступає держава в особі органів державної влади, державного управління, фінансово-кредитних органів, які наділяються владними повноваженнями по відношенню до другого учасника відносин. У таких правовідносинах не буває рівності сторін. Уповноважена державою сторона фінансових правовідносин наділена правом привести в дію юридичні засоби, що забезпечують фінансові приписи держави.
По-третє, особливістю фінансових правовідносин є також і те, що їх виникнення, зміна і припинення не відбуваються за волевиявленням сторін, а пов'язані з фінансово-правовим актом.
На підставі законодавчих актів, регулюючих діяльність підприємств у сфері фінансових правовідносин, можна класифікувати юридичні особи як суб'єкти фінансове правових відносин.
1. Юридичні особи всіх форм власності, які згідно , Законом України "Про підприємницьку діяльність" є суб'єктами підприємницької діяльності і мають постійні місцезнаходження на території України.
2. Юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, що створені і діють згідно з законодавством іншої держави, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України.
3. Юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, що створені і діють відповідно до законодавств; іншої держави, які здійснюють репатріацію прибутку одержаного з джерел на території України.
4. Бюджетні організації, які отримують кошти і бюджетів та мають право здійснювати госпрозрахункову діяльність.
Всі ці організації можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності у вигляді вищезгаданих видів підприємств.
Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні юридичні права і обов'язки, що встановлені фінансово-правовими нормами.
Закон України "Про систему оподаткування" (1997 р.) об'єднує підприємства та громадян єдиним поняттям "платники податків", на яких згідно із законом покладено обов'язок сплачувати податки та суми інших обов'язкових платежів.
Обов'язок підприємства щодо оплати податків або інших обов'язкових платежів припиняється з оплатою податку (платежу) або його скасуванням. У випадку ліквідації підприємства заборгованість з податку сплачується в порядку, встановленому законодавством України тобто першочергово задовольняються борги перед бюджетами (п. І ст. 36 Закону України "Про підприємства в Україні"). Підприємство як суб'єкт фінансових правовідносин, на підставі Закону України "Про систему оподаткування", має певне коло юридичних прав та обов'язків.
Так, підприємства зобов'язані:
1) вести бухгалтерський і податковий облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її збереження в термін, встановлений чинним законодавством;
2) подавати в державні податкові органи декларації та іншу документацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків і інших обов'язкових платежів;
3) сплачувати належні суми податків та інших обов'язкових платежів у встановлений законодавством термін;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання прибутку, а також для перевірок із питань обчислення та сплати податків.
Фінансові правовідносини в механізмі правового впливу виконують важливі функції, окрім того. що вказують на коло осіб, на яких у конкретний час поширюється дія фінансово-правової норми, та закріплюють конкретну поведінку юридичних осіб щодо мобілізації, розподілу і використання коштів фондів, якої вони повинні додержуватися; це є також і умовою для можливості приведення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і правових обов'язків. У зв'язку з цим, наприклад, у багатьох законах України міститься низка положень про відповідальність порушників податкового законодавства.
4. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВАЛЮТНОГО КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ ДО ВАЛЮТИ.
Під час здійснення зовнішньоекономічних операцій виникає співвідношення між грошовими одиницями двох країн, які називають валютним курсом.
На сьогодні необхідність установлення валютного курс визначається тим, що національні гроші за межами внутрішнього ринку не можуть бути законним засобом платежу. На іншій - території гроші обмінюються на ті, які с законними для цієї території. Правильне визначення валютного курсу має значення для забезпечення еквівалентності, взаємної вигоди у відносинах між контрагентами різних країн.
В умовах золотого стандарту рівень валютних курсів визначався рівнем золотого паритету валют, тобто співвідношенням золотого вмісту. Валютний курс міг відхилитися від золотого пріоритету тільки на величину вартості перевезення золота з однієї країни в іншу. Нині в основі визначення курсів валют закладено співвідношення їхніх купівельних спроможностей. Проте цілий ряд чинників може спричиняти значне відхилення валютних курсів від їх основи. Найвагомішим серед них є зміна попиту і пропозиції іноземної валюти в країні, яка визначається насамперед зміною стану платіжного балансу даної країни.
Зміна валютного курсу може визначатись і неекономічними ми чинниками - станом політичної ситуації, недовірою до уряду; та існуючихдержавних структур, загостренням соціальних сукупностей, військовими діями, неврожаєм сільськогосподарських культур тощо.
У зв'язку з існуванням у країні валютних обмежень виникає кілька курсів національної валюти - комерційний курс, курс валютної біржі, курс "чорного" ринку, фіксований курс тощо.
Курсова різниця виникає в результаті зміни курсів валют під час ліквідації відкритої валютної позиції або переоцінки. Наразі сприятливого розвитку курсу валютна позиція може приводити до позитивної курсової різниці, а за несприятливого - до негативної.
У міжнародній практиці застосовуються так звані угоди купівлі-продажу іноземної валюти на визначений термін. Це угоди, що укладаються з приводу купівлі чи продажу іноземної валюти для пізнішого розпорядження нею.
Курси термінових угод відхиляються від касового курсу іноземної валюти, вони вищі або нижчі. Різницю називають репортом (збільшення касовою курсу) або депортом (зниження касового курсу). Як ширше поняття застосовується поняття "ставка СВОП".
Основним завданням угод
Loading...

 
 

Цікаве