WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародна торгівля України: аналіз, перспективи, шляхи вдосконалення - Реферат

Міжнародна торгівля України: аналіз, перспективи, шляхи вдосконалення - Реферат

легкої та харчової промисловості зменшилася з 62,3 % до 27,5 %. За розрахунками експортерів, Україна витрачає на 1$ ВВП 3,25 кг еквівалента нафти. Для порівняння: у країнах із середнім рівнем доходів цей показник становить 0,6 кг, а в країнах Організації економічного співробітництва й розвитку - 0,27 кг на 1$ ВВП. Зазначені структурні зміни у промисловості України призводять до збільшення залежності від імпорту енергоносіїв, і як наслідок - до збитковості виробництва та неплатежів.
Економічний аналіз стану експортної спеціалізації дає підстави для двох принципово важлмвих висновків: перший - високий відсоток у структурі експорту продукції металургії, агропромислового комплексу та харчової промисловості свідчить про технічну відсталість української індустрії, недостатній розвиток наукомістких виробництв; другий - порівняно низький рівень фактично здійснюваного експорту переважної кількості видів промислової продукції спричинений на сампередіхньою неконкурентоспроможністю (недостатньою конкурентоспроможністю ) на світовому ринку.
Конкурентоспроможність продукції вітчизняної промисловості в міжнародному масштабі зумовляються здатністю до інноваційного розвитку та використання новітньої техніки й технології. Витрати на науково-дослідні роботи справляють значний вплив на товарну структуру експорту. Наприклад, у 90-х роках у США 89,4 % державних витрат і 74,6 % витрат підприємств на науку використовувалися у п'яти галузях промисловості: ракетобудуванні й космічній промисловості, машинобудуванні, електротехнічній і хімічній промисловості та приладобудуванні. При цьому 39,1 % продукції цих п'яти галузей становили 72 % американського експорту продукції переробної промисловості. Це свідчить про достатньо високий рівень конкурентоспроможності товарів США на світовому ринку.
Натомість конкурентоспроможність продукції промисловості України, передусім продукції машинобудування, на зовнішніх ринках є порівняно досить низькою. Так, у 90-х роках частка створених вУкраїні зразків нових видів машин та обладнання, що перевищували технічний рівень кращих закордонних аналогів, коливалися в межах 1 - 3 %. Такий стан зумовлений практичною відсутністю чітко розробленої програми інноваційного, насамперед технічного, розвитку промисловості, недостатнім рівнем фінансування науково-дослідних робіт. Неухильне зниження обсягів фінансування розвитку національної науки є загальною тенденцією останніх років. Якщо у 1990 р. частка фінансування науки у ВВП становила 3,1 %, то в 1995 р. вона знизилася до 1,1 %. У розвинуних країнах цей показник дорівнює: в Ізраїлі - 3,5 %; Японії - 3,05; Південній Кореї - 3,0; Швеції - 2,89; Швейцарії - 2,86; США - 2,75; ФРН - 2,66; Франції - 2,02 %.
Для України, яка має потужний науково-технічний і промисловий потенціал, конче потрібно розробити експортозоріентовану модель технічного й економічного розвитку вітчизняної індустрії. Ця модель має передбачати реалізацію наявних можливостей великомасштабного інвестування та підвищення технічного рівня виробництва. Створення такої моделі на сучасному етапі потребує збільшення стартового капіталу, глибокого вивчення кон'юнктури світових ринків, ефективної структури експорту.
У товарній структурі українського імпорту протягом останніх років суттєвих змін не спостерігалося. У 1999 р. темпи падіння обсягів імпорту становили 20,5 %. За рік до України було імпортовано товарів майже на 13 млрд. дол. США, в тому числі з країн СНД і Балтії - на 7,4 млрд., з інших країн світу - на 5,5 млрд. дол. США. Зменшення обсягів імпорту в 1999 р. зумовлювалося багатьмя причинами, серед яких - негативні наслідки кризи (девальвація гривні, зниження реальних доходів населення та внутрішнього споживчого попиту тощо), застосування урядом України низки заходів щодо обмеження імпорту ( протягом 1998 - 1999 рр. Було прийнято понад 40 нормативно-правових документів, які змінювали ставки ввізного мита), введення НБУ заборони на попередню оплату імпортних контрактів, яка діяла в I півріччі 1999 р.
Енергетичний імпорт, який становить 42 % загальних обсягів імпорту, скоротився на 11,8 %, або майже на 730 млн. дол. США. Слід зазначити, що в 1999 р. до України було імпортовано природного газу на 6,4 млрд. м більше, ніж у попередньому, але вартість його за рік зменшилася майже на 375 млн. дол. США. Одночасно скоротилися вартісні ( на 163 млн. дол. США ) та кількісні ( на 488 тис. т ) обсяги імпортованої сирої нафти.
Ще динамічніше відбувалося падіння обсягів неенергетичного імпорту, який скоротився на 25,8 % порівняно з попереднім роком. Суттєво звузився імпорт товарів інвестиційного характеру. Поставки машин та устаткування зменшилися на 33,9 %, або на 1,2 млрд. дол. США, порівняно з 1998 р., в основному за рахунок зменшення на 39 % імпорту цієї продукції з країн далекого зарубіжжя.
Збільшення позитивного сальдо балансу послуг порівняно з 1998 р. на 7,4 % зумовлене випередженням темпів зменшення обсягів імпорту послуг ( на 10 % ) порівняно з експортом (на 4% ).
Загалом слід зазначити, що динаміка складників зовнішньої торгівлі, зокрема зовнішньоторговельного обороту, експорту та імпорту, багато в чому залежить від змін обсягів внутрішнього споживання та ВВП. За постійногоскорочення ВВП на внутрішньому ринку утворюється дефіцит ресурсів, призначених для внутрішнього споживання. Ліквідація цього дефіциту об'єктивно можлива шляхом збільшення імпортних надходжень необхідних ресурсів та поступового скорочення експорту.
Екстенсивний розвиток експорту в 1995 - 1997 рр. (без здійснення структурних змін в експорттозоріентованих та інших галузях економіки) відбувався чималою мірою за рахунок зменшення внутрішнього споживання.
З 1997 р. обсяги імпорту почали скорочуватися. Якщо в 1996 р. обсяги імпортних надходжень товарів зросли порівняно з 1994 р. на 38,5 %, або на 4,9 млрд. дол., то вже в наступному 1997 р. вони зменшилися на 2,8 %, або на 2,1 млрд. дол.
Зниження обсягів імпорту було наслідком впровадження низки заходів тарифного регулювання щодо більшості товарів, які в достатній кількості виробляються в Україні, передусім щодо сільськогосподарської та харчової продукції - м'яса, цукру, олії соняшникової, картоплі тощо. Важливе значення для впровадження імпорту мало обмеження ввезення готової продукції, у вартості якої давальницька сировина сягає 80 %. Уряд ужив також заходів, аби обмежити ввезення товарів фізичними особами: максимально дозволений неоподатковуваний обсяг ввезення товарів
Loading...

 
 

Цікаве