WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародна торгівля України: аналіз, перспективи, шляхи вдосконалення - Реферат

Міжнародна торгівля України: аналіз, перспективи, шляхи вдосконалення - Реферат

міжнародних ринків унаслідок глибокої транснаціоналізації;
" Діскремінаційна і конкурентна політика окремих держав;
" Економічне становище торгових партнерів;
" Глобалізація і лібералізація міжнародної торгівлі.
У сформованих обставинах основна стратегічна задача для України - перехід до розвитку економіки, орієнтований на експорт, і отже, на виробництво товарів, здатних конкурувати на світовому ринку. Заходи для стабілізації і нарощування експорту можуть бути наступні:
" Підтримка державою приватного вітчизняного капіталу;
" Стимулювання найбільш ефективних фірм і підприємств;
" Контроль і надання допомоги в підвищенні рівня кваліфікації експортерів;
" Створення інвестиційних організаційних і технічних умов для підвищення конкурентоспроможності українських товарів і послуг;
" Визначення напрямків експортної спеціалізації галузей.
Поки ж на сьогоднішній день частка України у світовій торгівлі в десятки разів нижче, ніж у промисловому виробництві, хоча свої зовнішньоторговельні операції Україна здійснює більш ніж з 180 країнами світу.
У торговій політиці України з іншими країнами світу усе ще просліджується різного роду обмеження: ліцензії, квоти, податки й ін. міри, хоча перевага віддається політиці вільної торгівлі.
Аналіз особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України в 1999 році показує, що поруч з такими визначеними позитивними змінами, як збільшення товарообігу, ріст обсягів зроблених послуг, зменшення бартерізації торгівлі - мають місце такі деструктивні процеси, як зменшення фізичних обсягів експорту й імпорту багатьох видів продукції, переважно сировинний характер збуту при подальшому витисненні з внутрішнього ринку вітчизняної продукції, утеча капіталу за кордон і т.д. Прогноз розвитку зовнішньої торгівлі України в цих умовах до 2010 року запропонував віце-президент банку "Нарду" А. Кириченко:
" Україна - країна із соціально-орієнтованою ринковою економікою;
" Досягнуто повноправне членство у всесвітній торговій організації;
" Економічне законодавство України в основних позиціях погоджено з загальноприйнятими європейськими нормами;
" Підготовлено всі основні позиції по надходженню України в ЄС;
" Розвиваються торгові і коопераційні зв'язки в рамках системи вільної торгівлі з країнами СНД і Балтії, а також країнами чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС);
" На базі членства в Центрально-Європейській асоціації вільної торгівлі розвивається економічне співробітництво зі східноєвропейськими країнами - колишніми членами ради економічної взаємодопомоги;
" ЧЕС трансформується в окрему торгово-економічну асоціацію;
" Активізується економічна присутність України в країнах, пов'язаним із транскавказьким транспортним коридором;
" У вільних економічних зонах України здійснюється кілька великомасштабних інвестиційних проектів;
" Зовнішня торгівля регулюється переважно законодавчими мірами;
" У структурі експорту істотна частка приходиться на продукцію високого ступеня обробки, технології, засновані на сучасних досягненнях науки;
" У структурі експортованої продукції чорної металургії переважають високоякісні сталі і профільні вироби;
" Диверсифіковано джерела надходження енергоносіїв і стратегічних видів сировини;
" Обсяг експорту приходиться на країни далекого зарубіжжя;
" Великі українські експортери мають власні представництва в різних регіонах світу.
У третє тисячоліття Україна входить з великим, хоча і неповно працюючим у даний час економічним потенціалом. Проблеми його задіяти в більшій мірі є проблемами керівничими. Визначивши адекватну модель керування, можна в короткий термін провести реструктуризацію економіки і включити ще не розтрачені ресурси у творчу діяльність.
1.2. Географічна структура зовнішньої торгівлі України
Протягом останніх років географічна структура зовнішньої торгівлі України товарами і послугами далі зазнавала суттєвих змін. Вектори товарних потоків поступово переорієнтувалися з пострадянських країн на інші регіони світу. Так, в 1999 р. частка країн СНД в товарному експорті України становила 34%, тобто майже вдвоє менше порівняно з 1992р.
Росія
Китай
Білорусь
Туреччина
Італія
Німеччина
США
Туркменістан
Молдова
Ін. країни Е
К
С
П
О
Р
Т УКРАЇНА І
М
П
О
Р
Т Росія
Туркменістан
Німеччина
Білорусь
США
Казахстан
Італія
Ін. країни
Протягом 1995 - 1999 рр. сформувалася стабільна група основних торговельних партнерів України, що споживають понад 50% її експорту, - це Росія, Китай, Туреччина, Німеччина, Італія, США, Білорусь та Польща. Лідерами залишаються Росія та Китай: обсяги їхнього імпорту українських товарів у 1999 р. склали 2,4 млрд. та 730 млн. дол. США вілповідно.
У 2000 р. основними імпортерами українських товарів поза СНД були Китай (4,3 %), Туреччина (6%), Німеччина (5,1%) та Італія (4,4%). Протягом 1996 - 2000 рр. обсяги поставок українських товарів у ці країни поступово зростали.
Різкий спад експорту - більше ніж удвоє - відбувся на російському (на 3,2 млрд. дол. США) та білоруському (на 377 млн. дол. США) напрямках. Причому в торговельному балансі з країнами збільшується позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Зменшення від'ємного сальдо торгівлі товарами було досягнуте завдяки випереджаючому скороченню імпорту, а не за рахунок збільшення експорту.
Крім того, вагома частина івалютних надходжень від продажу вітчизняних товарів на західних ринках витрачається на оплату російських енергоносіїв. До того ж російська частка імпортних поставок в Україну сягає майже 50%. Таким чином, зберігається критична залежність української економіки від внутрішніх процесів у сусідній державі. Тож диверсифікація імпортних джерел - надзвичайно актуальне завдання для України.
Основними факторами, що впливають на стан двосторонніх торговельних відносин між Україною та Росією, є такі:
1. Обмеження Росією імпорту українських товарів, у тому числі за рахунок порушення Міждержавної угоди про вільну торгівлю від 24 червня 1993 р., а саме:
" в 1996 р. Росія запровадила ПДВ на імпорт українських товарів, через що середньомісячний імпорт з України скоротився з 500 млн. дол. США до 300 млн. Хоча з 1 лютого 1997 р. цей податок було скасовано, до того часу традиційні ринки збуту української продукції вже зайняли конкуренти;
" з 15 травня 1997 р. Росія ввела мито на цукор
Loading...

 
 

Цікаве