WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Митно-тарифні засоби зовнішньоекономічної політики - Курсова робота

Митно-тарифні засоби зовнішньоекономічної політики - Курсова робота

постала потреба в порівнянні рівнів митного обкладання, що дуже важко зробити за наявності специфічних ставок, оскільки їх розмір виражається в національній валюті. Ці та інші чинники привели до того, що останніми роками специфічне мито використовують дедалі рідше. У сучасних митних тарифах основне місце посідає адвалерне мито, тобто змішані, або комбіновані, митні збори - це комбінація специфічних і адвалерних ставок. Вони дають змогу дещо вирівняти недоліки цих двох видів мита з погляду їх реакції на зміну ціни. Вони можуть мати різний вигляд, наприклад 3 дол. за шт. +1,5 %; 3 дол. за шт., або 3 % (у цьому разі митний чиновник вибирає ефективнішу ставку). Можлива й така форма стягнення змішаного мита: 3%, але мінімум 3 дол. за шт. і максимум 5 дол. за шт. Цей вид мита використовують відносно рідко.
Здійснення ЄС єдиної сільськогосподарської політики зумовило виникнення особливого виду мита, що стягується під час імпорту на територію ЄС сільськогосподарських товарів, так званого плаваючого збору, який розраховується як різниця між високою внутрішньою ціною на сільськогосподарський продукт на ринку інтеграційного угруповання (так звана єдина ціна ЄС) і відносно низькою світовою ціною на нього.
Залежно від країни походження товару мито поділяють на такі основні групи:
" максимальне (генеральне або загальне), що встановлюється для всіх країн;
" мінімальне, що застосовується до товарів, які походять з країн, що мають у торгівлі з певною країною режим найбільшого сприяння;
" преференційне, тобто особливо пільгові ставки мита, що надаються окремим країнам або групам країн, як правило, тим, що розвиваються. Вони зазвичай значно нижчі за мінімальні або дорівнюють нулю, тобто дозволяють безмитне ввезення. Існує також група так званого спеціального мита, до якої належать антидемпінгові, каральні та компенсаційні.
Антидемпінгове мито - це особливо високе мито, що стягується понад звичайне в разі виявлення факту демпінгу, для боротьби з яким його використовують.
Каральне мито - це особливо високе мито (у 3-5 разів перевищує генеральне), що застосовується проти товарів, які походять з країн, що здійснюють щодо певної держави дискримінації, недружні акти тощо.
Компенсаційне мито - це мито, що стягується з метою нейтралізації субсидій, які надаються експортеру з метою підвищення його конкурентоспроможності на ринку. За правилами ГАТТ розмір компенсаційного мита не повинен перевищувати суми отриманої субсидії.
За характером походження мито буває:
" автономне, тобто таке, що встановлюється постановою державної влади певної країни незалежно від багато- або двосторонніх актів (договорів). Розмір цього мита може змінюватися з урахуванням інтересів держави без узгодження з країнами-партнерами. Це мито досягає зазвичай значних розмірів, що використовується під час двосторонніх та багатосторонніх переговорів для отримання поступок в обмін на зниження ставок автономного мита. Як наслідок, виникає конвенційне, або договірне, мито;
" конвенційне (договірне) - це ставки мита, що встановлюються у процесі переговорів. Вони не можуть бути підвищені державною владою в односторонньому порядку.
Найпоширенішим є конвенційне мито, узгоджене під час переговорів у межах ГАТТ. У митних тарифах країн - членів угоди (а це близько ста держав) договірне мито поширюється на велику частину товарної номенклатури.
Необхідно зазначити, що кожне мито може бути зараховане до одного з видів відповідно до класифікації за зазначеними ознаками. Так, мито в розмірі 20 % є адвалерним, протекціоністським (фіскальне мито, як правило, незначне), імпортним або експортним, генеральним або максимальним, автономним або конвенційним. Отже, кожне мито може бути класифіковане за всіма переліченими ознаками.
Крім митних зборів більшість країн при переході товару через кордон стягує різні податки і збори: податок з обігу, акцизи, ліцензійні збори (за видачу ліцензії на імпорт або експорт товару), статистичні збори, збір за митне очищення вантажів тощо. Ці податки й збори також підвищують вартість товару.
Не секрет, що митні органи різних країн світу часто підозріло ставляться до заявленої ціни імпортованих товарів і вважають, що її занижено з метою ошукати державу і зменшити її митні надходження. Отже, вартість товару для нарахування мита визначається за справді сплаченою ціною або такою, що підлягає сплаті, коли товар продається в країну свого імпорту. Така ціна включає також витрати покупців на упаковку, контейнери, допоміжні товари і матеріали, роялті, ліцензійні платежі, комісійні та брокерські (за винятком купівельних комісійних), майбутні надходження від продажу або використання продавцем імпортованих товарів, транспортні, страхові та пов'язані з ними витрати, якщо країна імпорту використовує для оцінки ціни на умовах CIF.
4. Митні тарифи
Митний тариф - це систематизований перелік товарів, що підлягають обкладанню митом при ввезенні їх на митну територію країни або при вивезенні з неї. Отже, митний тариф - це систематизований за певною ознакою або ознаками перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, проти кожного з яких зазначено одну або кілька ставок митних зборів.
Розрізняють два типи митних тарифів: простий і складний.
Простий (одностовпчиковий) тариф передбачає для кожного товару одну ставку митних зборів, що застосовується незалежно від країни походження товару. Такий тариф не забезпечує достатньої маневреності в митній політиці, а тому не відповідає сучасним умовам боротьби на світовому ринку.
Складний (багатостовпчиковий) тариф щодо кожного товару встановлює дві або більше ставок мита.
Звичайно, найвища ставка - автономна. Вона називається також максимальною, або генеральною, і застосовується щодо товарів, що походять з країн, з якими немає торгових договорів і угод.
Відтак використовується нижча, як правило конвенційна, ставка. Вона називається мінімальною і застосовується щодо товарів з країн, з якими укладено торгові договори або угоди, і, що особливо важливо, яким надається національний режим найбільшого сприяння.
Складні митні тарифи багатьох країн часто передбачають і особливо пільгові, преференційні ставки мита. Вони застосовуються щодо певного кола країн з метою створення замкнених економічних угруповань, режимів асоціації, а також у торгівлі з країнами, що розвиваються. Преференційні ставки можуть і не виокремлюватися у стовпчик. У цьому разі у вступній частині, що пояснює правилакористування тарифом, можна зазначити, що для перелічених в особливому списку країн мінімальна ставка знижується на певну кількість відсотків у певну кількість разів.
Крім ставок мита, розмір яких встановлюється заздалегідь, митні тарифи передбачають можливість введення додаткового, особливо високого антидемпінгового і карального мита. Їх розмір у кілька разів перевищує максимальні ставки.
Виходячи з інтересів насичення внутрішнього ринку країни товарами на певний, як правило, обмежений період, може вводитися так зване сезонне мито. Найчастіше воно дозволяє ввезення з-за кордону сільськогосподарських товарів до моменту дозрівання на певній території врожаю.
Розподіл товарів за митними тарифами є складним торгово-політичним завданням. Виокремлюючи певні товари в товарні позиції, митні інститути служби можуть ефективніше гальмувати їх імпорт або, навпаки, створювати пільги для товарів окремих країн. Іншими словами, що дрібнішою є структура тарифу, то ефективніше він може бути
Loading...

 
 

Цікаве