WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Міжнародна валютна система - Курсова робота

Міжнародна валютна система - Курсова робота

на певну дату раз в місяць - європейський опціон).
Лондонська біржа (LIFFE) по торгівлі ф'ючерсними контрактами розрізняє три категорії їх учасників:
хедери (hedgers) - банки, корпорації, менеджери по інвестиціям, які управляють ризиками;
спекулянти (traders) - приймають на себе ризик з метою отримання прибутку;
арбітражери (arbitragers).
Угоди на умові опціону містять великий ризик для банку, тому він встановлює менш вигідний курс для клієнта. Опціонні угоди вигідні для курсових коливань, що перевищують розмір комісії для банку. В основному валютний опціон застосовується для страхування валютного ризику. З цією метою використовують операцію стредл - поєднання кол-опціону і пут-опціону на одну й ту саму валюту (або цінний папір) з однаковим курсом і строком виконання. Дана операція дає можливість реагувати трейдеру на курсові зміни на ринку, покриваючи (або перекриваючи) втрати прибутком від протилежної парної в стредлі операції. Практикується також індексний опціон, що дає право купити або продати певну частинуіндексу - показника курсу валюти або цінного паперу - по раніше встановленій ціні і на певну дату. Індекс зазвичай визначається до базисного періоду його введення.
Валютний ф'ючерс - це угода, яка означає зобов'язання (а не право вибору на відміну від опціону) на продаж або купівлю стандартної кількості певної валюти на певну дату (в майбутньому) по курсу, попередньо встановленому при укладанні угоди. В стандартних контрактах регламентуються всі умови: сума, строк, гарантійний депозит, сума розрахунку.
Угода "своп".
Різновидом валютної угоди, що поєднує готівкову і срочну операції, є угоди "спот". Подібні угоди відомі з часів середньовіччя, коли італійські банкіри проводили операції з векселями; пізніше вони отримали розвиток у формі репортних і депортних операцій. Репорт - поєднання двох взаємопов'язаних угод: готівкового продажу іноземної валюти і купівлі її на строк. Депорт - це поєднання тих самих угод, але в зворотньому порядку: купівля іноземної валюти на умовах "спот" і продаж на строк цієї ж валюти.
"Своп" (англ. swap - обмін) - це валютна операція, яка поєднує у собі купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на певний строк з тими ж валютами. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки, корпорації тощо). По операціям "своп" готівкова угода здійснюється по курсу "спот", що в контру годі (срочній) коректується з урахуванням премії або дисконту в залежності від динаміки валютного курсу. При цьому клієнт економить на маржі - різниці між курсом продавця і покупця при готівковій угоді. Операції "своп" зручні для банків: вони не створюють відкритої позиції (купівля покривається продажем), тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, пов'язаного зі зміною її курсу. Операції "своп" використовуються для:
здійснення комерційних угод: банк продає іноземну валюту на умовах негайної поставки і одночасно купує її на строк;
купівлі банком необхідної валюти без валютного ризику (на основі покриття контругодою) для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікації валютних авуарів;
взаємного міжбанківського кредитування в двох валютах.
Документація за операціями "своп" порівняно стандартизована, включаючи умови їх припинення при неплатежах, техніку обміну зобов'язаннями, а також звичайні пункти кредитної угоди. Вони дають можливість одержувати необхідну валюту, компенсувати тимчасовий відлив капіталів з країни, регулювати структуру валютних резервів, в тому числі офіційних.
У формі угоди "своп" банки здійснюють обмін валютами, кредитами, депозитами, відсотковими ставками, цінними паперами або іншими цінностями. З 80-х років склався активний ринок "своп", що швидко росте, особливо операції "своп" з відсотками. Банки управляють портфелем операцій "своп", боячись ланцюгової реакції по мірі наростання відсоткового і валютного ризику. Ці операції сконцентровані в найкрупніших банках. Створена Міжнародна асоціація ділерів-"своп".
Валютний арбітраж.
Арбітраж - це широке поняття. Розрізняють арбітраж з товарами, цінними паперами, валютами. У своєму історичному значенні валютний арбітраж - це валютна операція, яка поєднує покупку (продаж) валюти з наступним здійсненням контру годи з метою отримання прибутку за рахунок різниці в курсах валюти на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або за рахунок курсових коливань протягом певного періоду (часовий арбітраж).
Основний принцип валютного арбітражу - купити валюту дешевше і продати її дорожче. Розрізняють простий валютний арбітраж (здійснюється з двома валютами) і складний (з трьома і більше); на умовах готівкових і срочних угод. В сучасних умовах з розвитком електронних засобів зв'язку курсові різниці на окремих валютних ринках стали рідкісним явищем, як і просторовий арбітраж, на відміну від часового.
У залежності від мети розрізняють спекулятивний і конверсійний валютний арбітраж. Перший переслідує ціль мати вигоду з різниці валютних курсів в зв'язку з їх коливаннями. Другий же найперше переслідує мету купити найвигідніше необхідну валюту. Фактично це використання конкурентних котирувань різних банків на одному або декількох валютних ринках. Його можливості ширші, оскільки різниця в курсах може бути не такою великою, як при спекулятивному арбітражі, при якому вона повинна н тільки покрити маржу між курсами продавця і покупця, але й дати прибуток.
Різниця між валютним арбітражем і звичайною спекуляцією полягає в тому, що ділер орієнтується на короткостроковий характер операції і намагається передбачити коливання курсів в короткий проміжок мі угодами. Іноді протягом дні він неодноразово змінює свою тактику. Для цього ділер повинен добре знати ринок і вміти прогнозувати, постійно аналізувати результати діяльності інших банків, підтримувати контакти з іншими ділерами, спостерігати за рухами валютних курсів, відсоткових ставок, щоб визначити причини і напрямок коливань курсів.
Список використаної літератури.
1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові
відносини. - Київ: Знання, 2001.
2. Буглай В. Б., Ливенцев Н. Н. Международные
экономические отношения. - Москва: Финансы и
статистика, 1996г.
3. Гальчинський Анатолій Теорія грошей / Навчально-
методичний посібник. - Київ: Основи, 2001р.
4. Международные валютно-кредитные и финансовые
отношения /Под ред. Красавиной Л. Н. - Москва:
Финансы и статистика, 2001.
5. Румянцев А. П., Румянцева Н. С. Международная
экономика. - Киев, 1999г.
6. Сергеев Е. Ю. Международные экономические
отношения. - Москва: Информационно-внедренческий
центр "Маркетинг", 2000г.
Loading...

 
 

Цікаве