WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Основні фактори формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України. Національні інтереси та міжнародна торгівля - Контрольна робота

Основні фактори формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України. Національні інтереси та міжнародна торгівля - Контрольна робота

насамперед, для реконструкції об'єктів, збудованих колишнім СРСР.
Країни АСЕАН - потенційні партнери України в XXI столітті. Вони можуть стати значними ринками для вітчизняної машинотехнічної продукції, інженерно-технічних послуг, підготовки кадрів. Україна може взяти участь у будівництві великих об'єктів енергетичного та промислового значення. Збільшуватимуться обсяги експорту традиційної продукції української промисловості (металопрокат, вироби важкого машинобудування, верстати, мінеральні добрива та інша хімічна продукція) імпорту порівняно дешевих, але високотехнологічних виробів.
Для удосконалення регіональних зовнішньотогівельних зв'язків Україні в перспективі необхідна участь в міжнародних торговельних організаціях, особливо в ГАТТ/СОТ, а також співробітництво з інтеграційними угрупуваннями, перш за все, з ЄС, а також з CEFTA, ЦЕІ, NAFTA.
Фактор віддаленості від Середньої Азії та Казахстану значно зменшує ефективність української торгівлі з ними, при цьому зменшується і транзитна роль Росії, особливо це стосується торгівлі металами, що обумовлено зростанням цін внаслідок високих транспортних тарифів у Росії.
Організація та здійснення торговельних відносин між країнами СНД передбачає активний обмін необхідною статистичною інформацією і, в першу чергу, співставлення по зовнішній торгівлі. Передбачається обмін статистичними виданнями та публікаціями, методологією, розробками і програмами, а також досвідом проведення статистичних спостережень, узгоджень принципів формування статистики зовнішньої торгівлі. Це сприятиме створенню спільних інформаційних систем, які дадуть змогу забезпечити відстеження стану ринку товарів та послуг усіх країн СНД, включаючи обсяги виробництва та споживання товарів та послуг та їх порівняльну кон'юнктуру на внутрішньому та світовому ринку.
Успішному розвитку економічних відносин між країнами СНД сприятиме остаточне визначення загальної стратегії інтеграційного співробітництва. Ця стратегія має враховувати як геоекономічні переваги, так і першочергові регіональні та державні інтереси зацікавлених сторін.
Висновок.
Важливим фактором розвитку національної економіки є зовнішньоекономічні зв'язки. Для деяких країн зовнішня торгівля - це єдина можливість одержати той або інший товар, відсутній у її межах. Але завдяки міжнародному поділові праці кожна країна може зосередитися на виробництві тих товарів, що вона може робити ефективніше і дешевше в порівнянні з іншими країнами.
Опора на власні сили? Це - політика, при якій яка-небудь держава прагне не допускати перевищення імпорту над експортом, жорстко контролюючи рух товарів і послуг або капіталів через свою границю. Такої політики, як правило, дотримуються тоталітарні країни, політичні режими яких намагаються максимально обмежити зовнішні контакти своїх громадян.
Нерідко опора на власні сили знаходить своїх прихильників серед визначеної частини населення, що вважає, що слаборозвинена країна може потрапити в залежність від високорозвиненої і не буде обмежувати себе, виходячи з наявних ресурсів. Кожна країна повинна жити і розвиватися, спираючи на свої засоби але все-таки жодна країна не може досягти скільки-небудь серйозних результатів в економічному і соціальному розвитку, якщо вона не буде прибігати до використання вигод міжнародного обміну.
Вигода від зовнішньої торгівлі й у тім, що вона дозволяє порівняти економічні умови країн як би підстьобуючи їхній розвиток. При цьому одні країни звільняються від напруги виробництва, а інші одержують зовнішній імпульс для економічного процесу. Будь-які обмеження зовнішньої торгівлі негативно відбиваються на економіці країни, однак це зовсім не означає що вона не повинна бути об'єктом державного регулювання. Державне регулювання зовнішньої торгівлі:
Розвита зовнішня торгівля загострює конкуренцію між товаровиробниками, змушуючи них закривати неконкурентні і шукати прибуткові виробництва, поліпшувати організацію праці і т.п.. Тому хоча населення в цілому і виграє, положення якихось галузей виробництва може погіршитися. роздержавлення зовнішньої торгівлі в ході просування до ринку носить необхідний характер.
В ідеалі ринок повинний сам визначати які продукти будуть експортуватися і які імпортуватися. У цьому випадку немає необхідності в тім, щоб держава цілком регламентувала зовнішньоекономічну діяльність підприємств. У справі переходу до ринкових структур без сильного впливу держави не можна обійтися, тому що на цьому етапі важливо оптимізувати експортні й імпортні групи товарів і послуг.
Проаналізувавши положення справ, що склалися в міжнародній торгівлі і міжнародних економічних відносинах у другій половині нашого сторіччя можна прийти до наступних основних висновків:
Збільшення експорту в порівнянні з імпортом завдяки дії мультиплікатора буде мати для країни експансіоністський ефект. Якщо до цього в країні мали місце безробіття і надлишкові потужності, то результатом з'явиться розширення зайнятості і збільшення випуску продукції. Якщо ж у країні спостерігалася інфляційна напруга, то воно тільки більш підсилиться.
Політика руйнування сусіда, який характеризувався період депресії 30-х років і шляхом якої кожна нація намагається марне експортувати безробіття за кордон, б'є по цій нації іншим кінцем.
Міжнародний банк, Міжнародний валютний фонд, широкі програми Маршалла і військової допомоги, Європейський Загальний ринок - усе це найбільш важливі фактори, що зіграли позитивну роль у розвитку міжнародної торгівлі в 20-му. столітті по шляху до вільних економічних зв'язків і співробітництва.
Варто визнати, що домінуючим напрямком у відносинах між країнами світового співтовариства є шлях до найбільш вільної, що не визнає ніяких штучних перешкод і перепонів торгівлі.
У роботі була зроблена спроба розглянути особливості нинішньої міжнародної торговельної політики України, зовнішньоекономічні проблеми і можливі шляхи їхнього дозволу з максимальною вигодою для нашої держави. У підсумку я прийшла до висновку, що без наявності відповідних конкурентних переваг Україні чогось і думати про завоювання яких-небудь ніш, а тим більше про заняття лідируючого положення на світових ринках.
Література
1. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інтеграція. Навчальний посібник. - Чернівці. - 1996. - стор. 13-17, 126-160;
2. Мазаракі А.А. та ін. "Світовий ринок товарів та послуг: Товарна структура": Навч. посібник / КДТЕУ. - К., КДТЕУ, 1996. - стор. 4-12, 69-77;
3. Макогон Ю., Черниченко Г., Смірнов О. "Зовнішні економічні зв'язки України та Росії: інвестиційно-екологічний аспект". Економіка України, №4. - 2001, стор. 78-83;
4. Бендерський Ю. "Реалії світогосподарських процесів і місце в них України". ЕкономікаУкраїни, №1. - 2000, стор. 70-75;
5. "Економічна безпека держави". Підручник. (Під ред. професора Б. Кравченка). К., 1994, 140 стор.;
Loading...

 
 

Цікаве