WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Парфуми для тебе” - Реферат

Зовнішньоекономічна діяльність ТзОВ „Парфуми для тебе” - Реферат

Р;
-у Великобританії (приватна компанія з обмеженою відповідальністю) - Ргіvаtе lіmіtеd соmраnу;
-уФранції - Sосіеtе а rеsponsаbili;
-у Німеччині - GеsеііiІsсhаft mit bеsсhrаnktеr Haftyng (GmBH).
-акціонерне товариство - об'єднання вкладників капіталу (акціонерів) на основі публічного підпису на акції. Акціонери несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства тільки в сумі номінальної вартості приналежних їм акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою. Особи, що мають право виступати від імені товариства, вказуються в статуті (як правило, цією особою є голова Правління акціонерного товариства). На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство має можливість фінансувати свою діяльність за рахунок розміщення облігаційних позик. Акціонерне товариство підлягає публічній звітності.
Акціонерні товариства мають назву:
- у США - Соrроrаtіоn;
- у Великобританії (публічна компанія з обмеженою відповідальністю) - Public limited company;
- у Франції-Sосіеtе аnоnуmе;
-у Німеччині - Аktіеngеsеllschaft;
Проміжною формою між двома видами товариств є командитні товариства. Для утворення командитного товариства потрібна наявність як мінімум одного повного товариша (компліментарія) і одного, командитиста. Компліментарії несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства усім своїм майном, на відміну від командитистів, котрі ризикують тільки своїми паями. Командитне товариство є юридичною особою і не зобов'язано публікувати звіти про свою діяльність.Укладати угоди від імені такої фірми можуть тільки компліментарії.
Командитні товариства мають назву:
-у США і Великобританії (товариство з обмеженою відповідальністю) - Lіmіtеd partnership;
-у Франції - Sосіеtе еn соmmаndіtе;
-у Німеччині - Kоmmаnditgesellschaft.
Невід'ємною частиною роботи з(пошуку потенційного партнера є аналіз оперативної і фінансової звітності закордонних фірм, що дозволяє виявити тенденції їхнього розвитку, оцінити економічні і фінансові можливості, науково-технічний рівень продукції, що випускається ними, конкурентоспроможність.
Пошук необхідної інформації про ринки, ціни, клієнтів, товари - це складна задача. Інформація є своєрідним ресурсом, а її джерела знаходяться в місцях збереження і у формах збереження.
Місце збереження - державні органи, торгово-промислові палати, науково-дослідні інститути, навчальні інститути, бібліотеки, бюро, консультаційні й інформаційні фірми, асоціації і об'єднання, банки, біржі, дипломатичні і торгові представництва, виставки, ярмарки.
Джерелами поширення і збереження інформації є доповіді, інформаційні записи, книжки, преса, рекламні видання, довідники, телебачення, радіо, комп'ютерні мережі, каталоги і т.п.
Встановлення контакту з обраним партнером.
Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити з ним контакт, тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. Ця робота для експортера істотно відрізняється від аналогічного процесу для імпортера, тому вони будуть розглянуті окремо.
Процедура підготовки експортної угоди.
У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати різні способи встановлення контактів з потенційними покупцями:
-направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим іноземним покупцям;
-прийняти і підтвердити замовлення покупця;
-направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою конкретних умов майбутнього контракту;
-прийняти участь у торгах;
-прийняти участь у виставках і ярмарках;
-зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах, проспектах…
Світова практика свідчить, що виробничі фірми або підприємства, маючи на меті реалізацію своєї продукції на міжнародному ринку, можуть обирати різні методи організації зовнішньоекономічних операцій. Такий вибір залежить від багатьох чинників, зокрема: масштабів виробництва фірми та характеристики продукції, що випускається; особливих рис регіональних ринків на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства в міжнародному поділі праці, специфічного методу реалізації товарів або послуг на зовнішньому ринку, що є традиційним для цеї товарної групи або був обраний керівництвом даного підприємства, тощо. Тому під методом зовнішньоекономічних операцій слід розуміти організаційну форму та порядок здійснення зовнішньоторговельної операції.
Усі численні методи організації зовнішньоторговельної діяльності об'єднуються у дві великі групи, які зображені на рисунку 1.
Рисунок.1.
Методи зовнішньоекономічних операцій
Непрямий метод
Прямий метод
Через посередників
-торговельно-посередницькі фірми
-лізингові компанії.
Через організовані товарні ринки
Міжнародні товарні біржі
Міжнародні тендери(торги)
;Міжнародні товарні аукціони;
Міжнародні виставки (ярмарки).
Рис.1. Систематизація методів зовнішньоекономічних операцій.
На сьогодні у міжнародному бізнесі, особливо серед індустріально розвинутих країн, переважають різні форми прямого експорту як у сфері реалізації засобів виробництва, так і торгівлі споживчими товарами. При цьому в реалізації машин, обладнання та й устаткування спостерігається тенденція до його значного розширення Це пояснюється тим, що безпосередній контакт зі споживачем має значні переваги і часто стимулює підвищення якості та своєчасну модернізацію виробів. Витрати на реалізацію та одержання прибутку є вирішальними в прийнятті рішення щодо застосування прямого експорту. Нерідко і сам споживач (покупець) прагне до прямого експорту з метою економії витрат. З іншого боку прямий експорт потребує адекватного інформаційного забезпечення, знання зовнішнього ринку та створення власного експортного відділу, а також інфраструктури послуг торговельних посередників для технічного обслуговування товарів і отримання актуальної ринкової інформації. Крім того, пряме експортування призводить до продовження платіжного терміну порівняно з реалізацією товару на внутрішньому ринку, що заморожує капітал і збільшує кредитний ризик.
Стала тенденція до організації прямих операцій спостерігається і при імпортуванні. Прямий імпортмає беззаперечні переваги до ввезення сировини і напівфабрикатів внаслідок можливостей розподілу великих обсягів товарів шляхом безпосереднього контакту з постачальником. Крім того, прямий імпорт зумовлює економію витрат внаслідок відсутності платежів на утримання імпортного торговця всередині країни. Але, з іншого боку, підвищують ризик і потреба в капіталі так само, як і при прямому експорті.
При непрямому експорті здійснюється продаж товару національним виробником національному зовнішньому торговцю. І тим самим експортна діяльність виробника обмежується підготовкою товару до експорту, а подальший розподіл усіх витрат і ризику здійснюється проміжними торговцями, особливо у сфері транспортування та пошуку замовника. Внаслідок цього прибутки виробника зменшуються порівняно з прямим експортом. Особливо вигідним непрямий експорт є для малих і середніх підприємств оскільки вони, як правило, не можуть створити власну мережу збуту на зовнішньому ринку внаслідок обмеженості фінансових ресурсів і через поставки на окремі зовнішні ринки незначними обсягами партій товарів.
При
Loading...

 
 

Цікаве