WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Становлення дипломатичної служби суверенної України (1991 – 2004 рр.) - Дипломна робота

Становлення дипломатичної служби суверенної України (1991 – 2004 рр.) - Дипломна робота

класу, радника другого класу - три роки".
У Положенні зазначалось, що "Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого класу, Надзвичайного і Повноваженого Посланника другого класу, Надзвичайного і Повноваженого Посланника першого класу не встановлюється.
В окремих випадках за значні успіхи в роботі та особливі заслуги дипломатичним працівникам може бути присвоєно черговий ранг до закінчення строків, передбачених цим пунктом (дострокове присвоєння дипломатичного рангу) і без дотримання черговості присвоєння рангів (позачергове присвоєння дипломатичного рангу)" [ 1 ].
Крім цього, в пункті 14 названогоПоложення було передбачено, що дипломатичні працівники заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків, ініціативу в роботі.
Заходами заохочення дипломатичних працівників є:
оголошення подяки;
видача грошової премії;
нагородження цінним подарунком;
нагорода Почесною грамотою Міністерства закордонних справ України;
За особливі заслуги в роботі дипломатичні працівникам можуть бути представлені до відзначення державними нагородами України [1].
На сьогоднішній день, дещо покращилась ситуація щодо кількості вищих навчальних закладів, які покликані забезпечити потенційними кадрами дипломатичну службу України, серед них Інститут міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Львівський Національний університет імені Івана Франка, Національна юридична акадамія імені Яролава Мудрого, Інститут сходознавства і міжнародних відносин "Харківський колегіум". Всі ці вищі навчальні заклади, в свою чергу, співпрацюють з багатьма державними, громадськими та освітянськими організаціями світу: університетами, фондами [37,с.22].
Показовими в цьому плані є зв'язки Інституту міжнародних відносин як в рамках угод Київського національного університету імені Тараса Шевченка, так і на основі двосторонніх угод про співробітництво з зарубіжними навчальними закладами і науковими установами.
В рамках міжуніверситетських угод Інститут співпрацює з такими вузами-партнерами як Кільський університет Христіана Альбрехта, Університет Констанц, Лейпцігський університет (Німеччини), Інститут Європейських досліджень, Марист Коледж, Університет штату Флорида (США), Університети Сорбони, Центральна школа Ліону, Університет Поля Сабат'є-Тулуза III (Франція), Лідський університет, Уельський університет Кардіф (Великобританія), Тамперський університет (Фінляндія), Гранадський університет (Іспанія), Університет м.Бразиліа (Бразилія), Міжнародний Християнський університет (Австрія), Університет Рюкоку (Японія), Утрехтський університет (Нідерланди), Флорентійський університет (Італія), Макмастерський університет (Канада), Ягелонський університет, Вища інженерна школа ім.К.Пуласького (Польща), Університет ім.Я.Коменського (Словаччина), Університет ім.Масарика (Чехія), Софійський університет ім.К.Охридського (Болгарія), Дебреценський університет ім.Л.Кошута (Угорщина), Загребський університет (Республіка Хорватія), Університети Ханкук та Вонгванг (Південна Корея), Цзілінським, Нанкінський та Народний університети (КНР) [ 22].
Двосторонні угоди про співробітництво укладено Інститутом з Московським державним інститутом міжнародних відносин Міністерства закордонних справ Російської Федирації (Росії), з Університетами Нансі-II та Париж-II (Франція), Університетом м.Айова, Університетом Брігем Янг (США), Карлтонським університетом (Канада), Балканською освітньо-науковою Асоціацією (Благоєвград, Болгарія), Інститутом міжнародних відносин національного університету Ченг-Чі (Тайвань), Інститутом міжнародних відносин (СРВ) та іншими [22].
Угодами передбачений взаємний обмін навчально-методичними планами, програмами та науковою літературою, викладачами і студентами, проведення спільних науково-теоретичних конференцій, симпозіумів, "круглих столів" тощо. За угодою з Університетом Нансі-ІІ крім цього передбачається і подвійне керівництво дисертаційними дослідженнями. Розвиток та інтенсифікація міжнародних зв'язків Інституту сприяє підвищенню наукового потенціалу викладачів, аспірантів та студентів, зростанню їх кваліфікації [21,с.6].
Також слід відмітити, що важливі проблеми зовнішньої політики України розробляються в Інституті світової економіки та міжнародних відносин, Національному інституті стратегічних досліджень [37, с.22].
Але при цьому слід пам'ятати, що кількість не завжди говорить про якість.
На одному із своїх виступів колишній Міністр закордонних справ А.М.Зленко зауважив, що "головний недолік молоді, яка приходить в міністерство - це невміння мислити аналітично та нестандартно, підходити до роботи творчо, оскільки українській дипломатії потрібні аналітики" [13,с.8].
Сьогодні , щоб стати успішним дипломатом, необхідно бути яскравою особистістю, активним і ініціативним фахівцем. Треба постійно самовдосконалюватись, намагатись мислити нестандартно. Дипломат сучасного зразка перестає бути кабінетним працівником. Він повинен мати широкий спектр інтересів, орієнтуватися в сучасних інформаційних технологіях і впевнено почуватися у сфері public reletion. Іншими словами ім'я і імідж дипломата - це авторитет і ренома держави [25,с.31].
Особливо помітною ознакою змін в процесі підготовки освічених дипломатиних кадрів у незалежній Україні стало заснування в 1996 році Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України. В Указі Президента України № 379/95 від 30 травня 1995 року "Про підготовку спеціалістів для роботи у сфері міжнародних відносин" як основне завдання Академії визначено "підготовку на базі вищої освіти та підвищення кваліфікації кадрів дипломатичних, консульських, зовнішньоекономічних та інших представництв України за кордоном, для роботи в міжнародних організаціях та державних органах, що займаються питаннями зовнішніх зносин України, а також проведення науково-аналітичних досліджень в галузі міжнародних відносин" [42,с.177].
На відміну від західної традиції Дипломатична академія не прив'язана на сто відсотків до кадрових потреб МЗС. Проте головним споживачем кадрів, які нею випускаються, є Міністерство закордонних справ України . На навчання до цього престижного навчального закладу приймаються за державним замовленням або індивідуальними контрактами - українські громадяни віком до 40 років із вищою освітою. За державним замовленням приймаються співробітники МЗС України із стажем роботи не менше одного року та службовці інших органів державного управління, які за своєю посадою займаються питаннями зовнішніх зносин України і мають не менше трьох років стажу [18,с.42-43].
Прийом слухачів до Дипломатичної академії здійснюється за конкурсом. Вступники складають три вступні іспити: з сучасних міжнародних відносин та зовнішньої політики України, української мови (диктант) та іноземної мови. Після закінчення Академії, складання державного іспиту та захисту магістерської
Loading...

 
 

Цікаве