WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Економічні організації системи ООН - Реферат

Економічні організації системи ООН - Реферат

таких компаній мобілізація місцевих та зарубіжних капіталів з метою промислового розвитку.2
МАР
Створення МАР як філії МБРР було зумовлено зростання заборгованості країн, що розвиваються, їх вимогами пом'якшити умови допомоги, яку надають західні країни. Створена 1960 року, МАР стала компромісом між промислово розвинутими країнами і країнами, що розвиваються.
На відміну від МБРР, позики надаються на пільгових умовах. Більшість кредитів ( на строк від 35 до 50 років без процентів (сплачується лише незначний збір для покриття адміністративних витрат). Погашення основної суми боргу починається лише після 10-річного пільгового періоду.
Діяльність МАР неоднозначно оцінюється представниками ділових кіл та урядів західних країн. Деякі з них розглядають Асоціацію як благодійних заклад, що розбазарює бюджетні кошти західних держав через надання капіталів тим країнам, які не можуть забезпечити їх ефективне використання. Інші підтримують МАР, зважаючи на довгострокову користь, яку вона приносить для зарубіжних операцій фірм і всієї економіки західних країн.1
МФСР
Метою організації є мобілізація додаткових коштів для допомоги країнам, що розвиваються, у збільшення виробництва продовольства та підвищенні рівня харчування. Фонд надає кошти для розвитку сільського господарства і зосереджує увагу на сільських районах, де живе і працює переважна більшість населення країн, що розвиваються.
Головна оперативна діяльність МФСР полягає в наданні кредитів (на досить пільгових умовах) для реалізації проектів, які матимуть значний вплив на збільшення виробництва продуктів харчування в країнах, що розвиваються, а також на зайнятість, розподіл прибутків тощо.2
ФАО
Продовольче та сільськогосподарська організація ООН була утворена 16 жовтня 1945 року в Квебеку, має статус спеціалізованої установи.
За оцінками ФАО, загальна чисельність людей, які страждають від голоду, на поч. 70 років складала 400 млн. чоловік, в 1980р. вони вже наблизилася до 500 млн. чол., а в подальшому (на поч. 90-х років) в зв'язку з кризою у продовольчій сфері коливається від 600 до 700 млн. чоловік. При чому за критерій оцінювання була взята крайня межа потреб, достатня лише для виживання.2
Ці проблеми можна вирішити лише за допомогою розвинутого і ефективного механізму відповідного міжнародного співробітництва, лише шляхом спільної розробки і практичного втілення у життя універсальної концепції розв'язання продовольчої проблеми. Потрібну роботу неможливо виконати поза органами ООН, поза межами ФАО.
Цілями якої є постійне підвищення реальних стандартів харчування, а через це і відповідне підвищення життєвого рівня країн усього світу; поліпшення виробничих циклів та маркетингу , підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; вдосконалення механізмів розподілу харчових та агрохімічних продуктів; сприяння розвитку на місцях та підвищення рівня інфраструктурного забезпечення сільського господарства; поліпшення умов життя на селі.
Спеціальні організації системи ООН (МОП)
Міжнародна організація праці була створена 1919 року згідно з Версальською угодою. Коли у 1945р. була створена ООН, між нею і МОП було укладено угоду про встановлення зв'язків. Таким чином МОП стали першою спеціалізованою установою ООН.
Свою головну мету МОП вбачає в тому, щоб сприяти забезпеченню в усьому світі соціальної справедливості в галузі економічних відносин. Саме на це спрямована національна і міжнародна політика та програми, що розробляються організацією. Вони покликані сприяти створенню умов, за яких усі люди, незалежно від раси, віросповідання або статі, могли б реалізувати право на забезпечення його матеріального добробуту і духовного розвитку в умовах свободи і гідності, екологічної стабільності та рівних можливостей.
Організація намагається найбільшою мірою сприяти вирішенню таких завдань:
- повна зайнятість і підвищення життєвого рівня;
- розширення системи соціального забезпечення з тим, щоб надати його всім, хто потребує такого захисту, і повне медичне обслуговування;
- необхідний захист життя і здоров'я трудящих всіх професій;
- захист добробуту матері і дитини;
- забезпечення необхідного харчування, житла, можливостей у галузі загальної і професійної освіти.
Важливим напрямом діяльності МОП є допомога країнам-членам у розробці ефективної політики в галузі трудових ресурсів, спрямовану на боротьбу з безробіттям; у підготовці кадрів, передусім кадрів керівників підприємств; у зміцненні інфраструктури безпеки праці та з питань всезначення і проведення політики соціального забезпечення.
Переваги участі України в міжнародних організаціях системи ООН
Організація Об'єднаних Націй виникла в 1945 році, незалежна держава Україна в 1991-му, проте Україна є одним з членів-фундаторів ООН. Бо як у ООН є попередник Ліга націй, так попередницею України була Радянська РСР де - юре одна з держав, які "добровільно" об'єднались в Радянський союз, де-факто "складова" і "невід'ємна" частина радянської імперії.
Чому Україна стала первісним членом ООН? Формально тому, що зробила значний внесок у повалення гітлеризму, фактично ж тому, що Сталін в період обговорення між США, СРСР та Англією обрисів майбутнього ООН в 1943 - 1945рр. вже активно готувався до післявоєнної світобудови.1
В наш час з'явилися принципово нові можливості економічного розвитку світу і, відповідно, розвитку зв'язків між Україною та світовим співтовариством,зумовленого вступом України та інших держав колишнього СРСР до складу цього товариства. Поширення та поглиблення міжнародних світових зв'язків між Україною та світовим співтовариством є економічно і політично вигідним для України.
Розвиток економіки нашої країни все більшою мірою визначається не тільки її внутрішніми можливостями, але й ступенем її участі у світовому розподілі праці. Тому на сучасному етапі економічного розвитку для України дуже важливою є активізація міжнародної економічної діяльності, яка неможлива без участі міжнародних організаціях системи ООН чи співпраці з ними. Нині Україна є членом більш як 40 міжнародних організацій, на користь української дипломатії промовляють такі факти, як членство України в ЕКОСОР ООН, Комітеті ООН по внескам, Комітеті ООН по правам людини, Ради керівників ПРООН, Виконавчій Раді Дитячого фонду тощо.1Усе це та обрання Міністра закордонних справ України Г. Удовенка головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї свідчить про те, що Україну визнають у світі як впливову державу, яка бере активну участь у вирішенні актуальних міжнародних проблем. Посада голови ГА надала додаткові можливості для активізації двосторонніх контактів України на різних рівнях. Адже, за існуючою традицією, голова ГА мав зустрічатися практично з усіма учасниками загальних дебатів високого рівня, а в цих рамках виступили 18 глав держав, 14 глав урядів, 16 віце-прем'єр-міністрів та 111 міністрів закордонних справ.2
?
Література
1. Батюк В. І. Повний голос // Політика і час; № 3, 1995.
2. Дробот Г. А. Роль международной организации в мире политики: Осн. теор. подходы // Вести МГУ сер. 18. Соц. и пол. - № 1, 1996
3. Игнатов В. А., Титарекно А. А., Организация Объедененных Наций: Справочник. - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Международные отношения. 1980.
4. Коптюг В. А. Конференции ООН по окружающей среде. Информационный обзор. - Новосибирск, 1992.
5. Международные организации системы ООН: Справочник / Сост. А. А. Титаренко, М.: Международные отношения, 1985.
6. Морозов Г. ООН: первый доклад Кофи Аннана // Мировая экономика и международные отношения - № 5, 1998.
7. Овчников К. Что может ООН в економике // Международная жизнь - № 9 - 1991.
8. Организация Объедененных Наций: Справочник / под. ред. В. Ф. Петровского 4-е изд. - М.: Международные отношения, 1990.
9. Основные сведенья об ООН: справочник: перев. с анг. - М.: Международные отношения, 1991.
10. Спеціалізовані установи системи ООН: Навч. посібник / В. С. Бруза. - К.: Либідь, 1995.
11. Спиродонов И. А. Мировая экономика: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА - М., 1998.
12. Сьомін С. На ідеях християнської єдності // Політика і час - № 9, 1998.
13. Тощин А. Так начиналась жизнь ООН // Международная жизнь - № 7, 1992.
14. Удовекно П. Під знаком реформквання ООН // Політика і час - № 2, 1998.
15. Шевченко В. К. Международнаня экономическая деятельность - Учеб. пособие, Харьков: Хар. ГАХСТ, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве