WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Економічні основи міжнародної торгівлі - Реферат

Економічні основи міжнародної торгівлі - Реферат


Реферат на тему:
Економічні основи міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля - це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) між продавцями і покупцями з різних країн.
Міжнародна торгівля представляє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн. При цьому зовнішня торгівля окремих держав, регіонів виступає складовою частиною міжнародної торгівлі.
Зовнішню торгівлю характеризують три важливих елементи:
- загальний об'єм (товарообіг);
- товарна структура;
- географічна структура.
Теорії світової торгівлі:
Меркантилізм (XV-XVII ст.) представники - Т. Мен, А. Монкретьєн вважали, що багатство країни - в примноженні золотих запасів. Експорт товарів країни повинен переважати над імпортом, щоб досягнути позитивного торгового балансу. Проголошувалось втручання держави в зовнішньоторговельну політику шляхом введення протекціонізму (більше вивозити товарів з країни, менше ввозити). Метрополії мали перевагу у торгівлі з своїми колоніями, і створювали бар'єри на торгівлю з цими колоніями інших країн.
Вчення про абсолютні та порівняльні переваги:
А.Сміта і Д. Рікардо виходили із переваг сфери виробництва, яке приносить багатство народам, забезпечує їм задоволення потреб у тих чи інших товарах та послугах.
Вони вважали, що можливості виробництва, сприятливі умови його ведення визначаються природними факторами.
Д. Рікардо у своїй "доктрині" порівняльних преваг сформулював ідею порівняльних преваг (які визначаються різницею витрат, а не абсолютною величиною). Тобто, кожна країна повинна виробляти і вивозити товари з відносно меншими затратами факторів виробництва, а використовуючи великий розрив у витратах, сторони можуть отримати необхідну вигоду.
Теорія факторів виробництва.
Основоположник вчення про фактори виробництва Ж. Б. Сей виділяв три фактори виробництва: працю, капітал і землю, ринковою ціною факторів є заробітна плата, процент на капітал і земельна рента. Шведські вчені Е. Хекшер і Б. Олін висунули теорему "вирівнювання цін на фактори виробництва". Її суть полягає в тому, що виробнича різниця визначається різною забезпеченістю факторами виробництва - працею, капіталом та землею, а також різною внутрішньою потребою в тих, або інших факторах.
Основи теорії міжнародної торгівлі були закладені наприкінці XVIII - на початку XIX сторіччя визначними англійськими економістами Адамом Смітом та Девідом Рікардо. А.Сміт у своїй роботі "Дослідження про природу та причини багатства народів" (1776 р.) сформулював теорію абсолютної переваги і, полемізуючи з меркантилістами, показав, що країни зацікавлені в розвитку зовнішньоторговельних потоків, оскільки мають вигоду незалежно від того, експортерами чи імпортерами вони є. Д.Рікардо в роботі "Початки політичної економії і оподаткування" (1817 р.) довів, що принцип абсолютної переваги є лише окремим випадком загального правила, і обґрунтував теорію порівняльної переваги.
Виграш від зовнішньої торгівлі внаслідок спеціалізації
Під абсолютною перевагою розуміють здатність країни виробляти той чи інший товар ефективніше, тобто з меншими витратами, у порівнянні з будь-якою іншою країною.
Розглянемо умовний приклад: дві країни (Аргентина і Бразилія) вироб-ляють два товари (зерно і цукор). Нехай Аргентина на одиницю витрат виробляє 50 т зерна, або 25 т цукру, або будь-яку комбінацію обсягів цих продуктів у зазначених межах. А Бразилія при аналогічних затратах може виробити 40 т зерна, або 100 т цукру, або будь-яку їхню комбінацію в зазна-чених межах (мал. 1 і 2). У такому випадку максимальні обсяги споживання зерна та цукру в цих країнах будуть задані кривими виробничих можливостей (жирні лінії на малюнках), оскільки за умов відсутності міжна-родної торгівлі люди можуть споживати тільки те, що вироблено в країні, і лінії виробничих та лінії споживчих можливостей збігаються. Для спрощення аналізу ми поки що припускаємо, що витрати заміщення є постійними, а тому ці лінії прямі.
У нашому прикладі Аргентина має абсолютну перевагу у виробництві зерна, а Бразилія - цукру. Ці абсолютні переваги можуть, з одного боку, пояснюватися природними факторами - особливими кліматичними умовами або ж наявністю природних ресурсів. Природні переваги відіграють особливу роль в сільському господарстві і в галузях добувної промисловості. З іншого боку, переваги у виробництві певної продукції (переважно в галузях обробної промисловості) можуть бути і надбаними, тобто обумовленими розвитком технології, підвищенням кваліфікації працівників, вдосконаленням організації виробництва тощо.
За умов, коли зовнішня торгівля відсутня, кожна країна може спожива-ти тільки ті товари і лише ту їхню кількість, яку вона виробляє, а відносні ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами. У нашому прикладі такі ціни дорівнюватимуть:
1 т зерна=0,5 т цукру, або 1 т цукру =2 т зерна в Аргентині; 1 т зерна=2,5 т цукру, або 1 т цукру = 0,4 т зерна в Бразилії.
Відносні ціни на одні й ті ж товари в різних країнах завжди є різними (через наявні відмінності у забезпеченні факторами виробництва, у квалі-фікації робочої сили, у застосованих технологіях та ін.). Якщо ця різниця перевищуватиме витрати на транспортування товарів з однієї країни до іншої, то є можливість отримати прибуток від зовнішньої торгівлі. Так, у нашому прикладі виробник зерна в Аргентині при реалізації однієї його тонни на внутрішньому ринку зможе отримати в результаті обміну лише 0,5 т цукру, а в Бразилії цей же товар у 5 разів дорожчий (2,5
Loading...

 
 

Цікаве