WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Структура та зміст зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів - Реферат

Структура та зміст зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу товарів - Реферат

вартості партії товару. Всі ризики та розподіл витрат при проходженні товару від продавця до покупця визначені у кожному з правил. Окрім того, при детальному аналізі можна виокремити в кожному із правил такі основні положення: момент виконання продавцем своїх обов'язків щодо поставки товару; відповідального за ризики загибелі або пошкодження товару під час транспортування; сторону контракту, відповідальну за організацію перевезення; відповідального за митне оформлення товару при експорті та імпорті тощо.
Інколи контрагенти угоди закладають у контракт умови, відмінні від правил "Інкотермс" ( 988_007 ). Окрім того, є можливість конкретизувати певні положення правил, і тоді головними стають умови контрагентів, а не міжнародних правил. Щоб уникнути можливого ризику непорозуміння з контрагентом та контролюючими державними службами, доцільно детальніше визначити всі концептуальні положення зазначених у контракті умов поставки та визначити сторону контракту, відповідальну за їх здійснення. При укладенні контракту, особливо обравши умови відмінні від міжнародних правил, необхідно визначити найважливіше - коли та за яких умов переходять ризики відповідальності за товар від продавця до покупця. Подолати ризик цього виду можна введенням певних конкретних застережень щодо можливого звільнення від відповідальності.
Форс-мажорні обставини
Визначення обставин непереборної сили контрагентами угоди також є джерелом ризиків виконання зобов'язань за контрактом. Одним з непорозумінь може стати невизначення переліку обставин, які повинні братися до уваги контрагентами як форс-мажорні. Шляхом подолання таких ризиків є визначення у контракті чітко сформульованих обставин з урахуванням специфічних особливостей товару та маршруту його доставки, при цьому перелік обставинь непереборної сили має бути вичерпним та цілком зрозумілим для обох сторін угоди. Визначення переліку обставин не в змозі врегулювати можливі непорозуміння й усунути ризики невиконання умов контракту, бо необхідно зазначити порядок повідомлення партнера про виникнення таких обставин і визначити шляхи їх врегулювання. З метою підтвердження інформації про виникнення форс-мажорних обставин доцільно обумовити у контракті обов'язкове надання відповідного акта торгово-промислової палати, що буде справді незалежним підтвердженням виникнення непередбачених обставин. Одним із шляхів зменшення ризиків невиконання контракту при виникненні форс-мажорних обставин є закладення контрагентами способів та методів можливого врегулювання проблем, що виникли. Можна закласти в умови контракту необхідність зміни характеру угоди (наприклад, з купівлі-продажу на бартерну або навпаки) або визначити можливість розриву контракту без пред'явлення взаємних претензій. Водночас доцільно залежно від обставин зазначити низку заходів, які буде вжито для урегулювання проблем виконання контракту. Можна також внести до цього розділу контракту основні положення ст. 79 Конвенції ООН 1980 р. про договори купівлі-продажу товарів ( 995_003 ), які містяться у розділі 4 "Звільнення від відповідальності" та визначають умови невідповідальності контрагентів за повне або часткове невиконання положень зовнішньоторговельної угоди. Такі застереження суттєво зменшують ризики застосування фінансових санкцій з боку контрагента за невиконання умов контракту. Разом з тим існує ще один ризик - це неповідомлення про закінчення дії обставин непереборної сили, про що необхідно обов'язково зробити застереження та визначити, яким чином буде повідомлено про закінчення дії форс-мажорних обставин.
Санкції за неналежне виконання умов контракту
Під санкціями за неналежне виконання умов контракту слід розуміти певний матеріальний вплив на контрагента, що повинно стати основою сумлінного виконання зобов'язань за угодою. Ризики всіх складових частин контракту можна зазначити у цьому розділі та визначити механізм застосування фінансового впливу на некоректного контрагента. Передусім сторонам контракту слід узгодити перелік умов, невиконання яких може призвести до застосування санкцій. До переліку можна включати такі ризики: невиконання терміну поставки товару; несвоєчасної оплати поставленого товару; поставки товару неналежної якості або кількості; неналежного маркування або пакування тощо.
Перелік повинен мати визначений та узгоджений механізм застосування санкцій у кожному окремому випадку. Наприклад, за несвоєчасну оплату або поставку партії товару може бути нараховано фінансову санкцію у визначених відсотках від суми, що належала оплаті, або від вартості партії. Ризик неправильного визначення відсотка фінансової санкції може бути усунено шляхом обрання розміру відсотка, що дорівнює або більше державних санкцій за такий вид порушень. Метою повинно бути подолання ризику шляхом нанесення непорядному контрагенту відчутних матеріальних збитків, а механізм відшкодування для сторони, що постраждала, повинен бути прозорий і неускладнений зайвими формальностями.
Найсуворішими санкціями є розрив контракту, укладення нового з іншим контрагентом, а відшкодування всіх зазначених фінансових витрат покладається на непорядного партнера першої угоди.
Розглянуті ризики та шляхи їх подолання надають можливість контрагентам угоди узгодити та зазначити в умовах контракту певні застереження щодо застосування санкцій до свого партнера.
Митним, банківським, а особливо податковим контролюючим органам слід звертати увагу на розміри санкцій та порядок їх застосування контрагентами один до одного, бо на початкових етапах виконання контракту можна виявити спроби шахрайських дій сторін угоди, а саме перерахування коштів за кордон з наступним ненадходженням товару та розривом контракту; експортування товару за кордон без відповідного фінансового забезпечення з боку імпортера та відсутності фінансових санкцій за несвоєчасне проведення оплати; відсутності механізму відшкодування збитків за експорт неякісного товару тощо.
Використана література:
" "Вісник податкової служби України", N 42, листопад 2004 р
Loading...

 
 

Цікаве