WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → 1. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. 2. Структура і зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу - Контрольна робота

1. Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. 2. Структура і зміст міжнародних контрактів купівлі-продажу - Контрольна робота

зовнішньоекономічному контракті. До таких цін можна віднести базисну, фактурну, оптову, біржову, середню експортну чи імпортну, пропозиції, змінну, довідкову, тверду, рухому, розрахункову, з подальшою фіксацією тощо. Кожна із зазначених цін, перелік яких наведено далеко не повний, має певне визначення та механізм застосування на етапах укладення та виконання контракту. Водночас слід зауважити, що запис у контракті фрази "ціна одиниці товару становить..." передбачає тверду, незмінну ціну на весь період виконання контракту. Це є першим, необачно внесеним ризиком зазначення ціни у контракті, який можна подолати вказавши вид ціни одиниці товару та механізм її застосування. Наявність ціни одиниці товару, що не має певних додаткових ознак, може дати підстави контролюючим органам, за наявності певних обставин, стверджувати про шахрайські наміри контрагентів угоди.
Наступним ризиком є зазначення у контракті загальної суми (вартості) контракту без зазначення кількості товару. У такому випадку вартість одиниці товару кожен із контрагентів угоди може розуміти на свій розсуд, при цьому у кращому положенні залишається експортер, бо він виставляє вимогу до оплати поставленої партії товару імпортеру. Подолати цей ризик дуже просто - необхідно зазначити у контракті кількість товару та вартість одиниці товару у традиційних одиницях виміру. Водночас потрібно акцентувати увагу на те, що у цьому випадку експортер може мати за мету отримати більшу суму відшкодування податку на додану вартість від держави в національному полі, а з боку імпортера виникає можливість перерахування за кордон суми коштів, що суттєво перевищує реальну вартість товару. В обох випадках можна вбачати шахрайські дії контрагентів угоди, які у світовій практиці мають визначену назву "подвійний контракт - подвійний інвойс".
Ризики заниження або завищення ціни одиниці товару у контракті досить великі. У підгрунті цього виду ризику лежить недбале ставлення контрагентів до обрання ціни товару, що пов'язано з відсутністю досвіду аналізу цін на цей товар у країні експорту та країні імпорту. Доцільно здійснити оцінку динаміки зміни рівня світових цін на цей товар за результатами торгів провідних товарних бірж світу. Ця сукупність ризиків має особливості, як і в попередньо розглянутому випадку. Митні органи особливу увагу звертають на ціну одиниці товару, бо вона визначає фактурну вартість партії товару, яка при митному оформленні імпорту є основою для визначення митної вартості та нарахування митних платежів (зборів, мита, податку на додану вартість тощо). Спроби заниження митної вартості при імпорті товару повинні розглядатися державними контролюючими службами як спроби ухилитись від сплати податків за зовнішньоекономічними операціями, а спроби завищення ціни товару при його експорті - як шахрайські дії, спрямовані на відшкодування податку на додану вартість з бюджету держави.
Суттєвою особливістю цінової політики контракту є зазначення в його умовах можливості зменшення ціни одиниці товару залежно від обсягів купівлі-продажу та термінів виконання контракту. Світова торговельна практика свідчить про можливість зменшення ціни продажу у кожній наступній партії експортованого товару, при цьому основою такого рішення, разом з прибутком від кожної окремої партії, є загальний прибуток від усього обсягу за контрактом. Контрагенти повинні бути обізнані з переліком можливих знижок та механізмом їх застосування у контрактній практиці. До загальноприйнятих знижок можна віднести такі: за платіж готівкою, сервісну, просту (загальну), пільгову, за оборот (бонусну), функціональну, прогресивну, дилерську, спеціальну, експортну, сезонну, приховану, за якість тощо. Кожна із зазначених знижок має певні механізми застосування, тому сторонам контракту потрібно обрати й узгодити механізм запровадження знижок під час виконання контракту, при цьому виникає можливість для експортера мати постійне виробництво та збут товару на іноземний ринок, а для імпортера - стабільне надходження товару для перепродажу та, залежно від насиченості ринку товарами певного виду, зниження оптової та роздрібної (продажної) ціни одиниці товару. Ризик такого цінового рішення полягає у фіксації сталої ціни товару, що не дає змоги здійснити її відповідне коригування у бік зменшення.
Цінові ризики мають додаткове джерело свого походження, пов'язане з обранням валюти ціни, яка загалом може не збігатись із валютою платежів. Коливання курсів валют може протягом терміну виконання контракту порушити співвідношення між валютою ціни та валютою платежів, а ризик збитків у цьому випадку матимуть як експортер, так і імпортер. На жаль, імовірність такого ризику досить велика, а шлях його подолання - простий. Контрагенти угоди можуть обрати на свій розсуд один із варіантів зниження та усунення ризиків даного виду, а саме обрати один вид валюти для ціни та платежів або зафіксувати співвідношення валют на час виконання контракту у разі зазначення у контракті двох видів валют. Доцільно також закласти в умови контракту можливість перегляду цінової політики контракту залежно від коливань основних світових валют, що дасть змогу контрагентам у разі необхідності прийняти рішення стосовно виконання зобов'язань за контрактом.
Для контролюючих органів - митних (на момент митного оформлення товару) та податкових (при перевірці повноти сплати податків експортерами чи імпортерами) може виникнути необхідність перевірки заявленої фактурної вартості товару для усунення можливих шахрайських дій, пов'язаних із заниженням або завищенням ціни одиниці товару. Підтвердженням реальної ціни конкретної партії товару може бути надання контролюючим органам (при імпорті) копії вантажної митної декларації країни експорту, що не є досить коректним, оскільки такий документ - суто національний, виконує функції документа контролю доставки та можливого відшкодування податку на додану вартість у країні експорту. Найкоректнішим шляхом, хоча тривалішим за часом, є підтвердження контрактної (фактурної) ціни при купівлі товару у підприємства-виробника шляхом надання контролюючим органам прайс-листів або фактур, завірених торговими представництвами дипломатичних установ чи консульствами країни експорту, акредитованими у країні імпорту.
У разі експорту товару ризик неправильно зазначених цін, закладених до умов контракту, можна усунути шляхом порівняння контрактних цін з цінами інформаційної бази експортних товарів митних органів або отримати попередню інформацію спеціалізованих установ, які здійснюють моніторинг цін зовнішніх та внутрішніх товарних ринків. На підставі порівняння цін можна обрати найбільш правильну та прибуткову контрактну ціну.
Ризики умов здійснення платежів за контрактом породжуються контрагентами у разі невизначення валюти платежів та термінів їх здійснення. Національне валютне законодавство різних країн може зобов'язувати контрагентів
Loading...

 
 

Цікаве