WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → 1. Предмет та завдання курсу “Міжнародна економіка”. 2. Суть та форми міжнародних науково-технічних відносин - Контрольна робота

1. Предмет та завдання курсу “Міжнародна економіка”. 2. Суть та форми міжнародних науково-технічних відносин - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з предмету "Міжнародна економіка"
ПЛАН
1. Предмет та завдання курсу "Міжнародна економіка"
2. Суть та форми міжнародних науково-технічних відносин
1. Предмет та завдання курсу "Міжнародна економіка"
Міжнародна економіка - це система міжнародних економічних відносин, яка функціонує на національному та інтернаціональному рівнях.
Міжнародна економіка - це сукупність національних господарств, пов'язаних між собою системою міжнародних економічних відносин. Отже, Міжнародна економіка - це світове господарство, яке проявляється у функціонуванні національного суспільного виробництва. Національне суспільне виробництво - це взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин з допомогою певної суспільної форми виробництва.
Суспільна форма виробництва - це різні форми власності на засоби виробництва властиві ринковій економіці.
Міжнародна економіка та місце курсу в системі інших наук. При вивченні даного курсу застосовуються методи:
- системного аналізу, він означає, що про вивченні міжнародної економіки слід виділити окремі структурні елементи і вивчати кожен зокрема.
- діалектичний метод передбачає пошук діалектичних суперечностей міжнародної економіки та шляхів їх розв'язання.
- метод економічного аналізу означає застосування при дослідженні методів теоретичного і практичного аналізів механізму дії використання економічних законів і т. д.
- статистичний метод передбачає використання та аналіз фактичного матеріалу, який характеризує міжнародну економіку.
- метод економічного моделювання, балансовий та картографічний методи.
Комплексне застосування вказаних методів дозволить отримати достовірні дані про реальні процеси розвитку міжнародної економіки.
Міжнародна економіка тісно пов'язана і опирається на такі економічні, дисципліни, як основи економічної теорії, економічна географія, мікроекономіка, макроекономіка, розміщення продуктивних сил, міжнародні економічні відносини, а також міжнародні відносини та міжнародне право.
Міжнародна економіка - тотожна поняттю світове господарство, а тому вона є складовою частиною економічної теорії. В основи економічної теорії входять мікроекономіка, макроекономіка та міжнародна економіка (мегаекономіка).
Сфера дії та форми міжнародної економіки. Перш ніж розглянути структуру, з'ясуємо про об'єкти і суб'єкти міжнародної економіки.
Об'єкти міжнародної економіки - це те, на що спрямована господарська діяльність суб'єктів світового господарства (предмет їх господарських відносин):
- експорт (імпорт) товарів;
- експорт (імпорт) послуг;
- міжнародний поділ праці: міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва;
- фінансові операції;
- науково-технічні зв'язки;
- експорт (імпорт) капіталу;
- спільне підприємництво;
- оренда машин і обладнання і т. д.
Суб'єкти міжнародної економіки - це фізичні і юридичні особи, що беруть участь у здійсненні міжнародних господарських контрактів, договорів, угод, до них відносяться:
- держава;
- групи держав (інтеграційні об'єднання держав);
- транснаціональні компанії (ТНК) - фірми , спільні підприємства.
Сфера міжнародної економіки - це зовнішні по відношенню до системи міжнародних економічних відносин умови її розвитку.
Система міжнародних економічних відносин - це динамічна сукупність взаємозв'язків суб'єктів світового господарства, яка проявляється як цілісне утворення.
Середовище міжнародних економічних відносин (МЕВ):
економічне;
політико-правове;
технологічне;
соціально-культурне;
Передумовами та формами становлення й розвитку системи міжнародних економічних відносин є наступні:
- інтернаціоналізація господарського життя - процес переростання продуктивними силами та виробничими відносинами національних кордонів;
- міжнародний поділ праці, який базується на міжнародній спеціалізації та міжнародному кооперуванні виробництва;
- міжнародна економічна інтеграція - процес взаємопереплетення
національних господарств та формування міжнародного суспільного
виробництва.
Структура курсу міжнародна економіка:
1. міжнародна торгівля товарами та послугами;
2. міжнародний кредит та інвестиційні відносини;
3. міжнародні валютні відносини;
4. міжнародні науково-технічні відносини;
5. міжнародне переміщення робочої сили ;
6. світова економічна інтеграція.
2. Суть та форми міжнародних науково-технічних відносин
Міжнародні науково-технічні відносини - це відносини між суб'єктами світового господарства, пов'язані з розвитком і використанням світових досягнень науки та техніки.
Міжнародні науково-технічні відносини відображають зв'язки по:
- спільному проведенню науково-дослідних робіт;
- спільній розробці і використанню науково-технічних нормативів і стандартів;
- обміну результатами наукових робіт;
- проведенню спільних досліджень (НД, ДКР);
- впровадженню та використанню спільних науково-технічних програм.
В організаційно-виробничому аспекті міжнародні науково-технічні відносини можна класифікувати на:
- обмін загальною науково-технічною інформацією;
- укладання та реалізацію контрактних угод щодо проведення НД ДКР;
- здійснення міжнародних науково-технічних програм по спеціальних проблемах (біотехнологія, генна інженерія і т.д.);
- спеціалізація в галузі науково-технічних робіт;
- кооперування в галузі науково-технічних робіт (об'єднання зусиль партнерів з метою спеціального розв'язання науково-технічних задач);
- міжнародні науково-виробничі об'єднання:
- міжнародні науково-дослідні організації;
- міжнародні науково-дослідні інститути (МАГАТЕ інститут ядерних досліджень в Дубліні);
- міжнародні науково-технічні лабораторії (лабораторія сильних полів у Варшаві);
- міжнародні науково-технічні центри (центр по електрозварюванню - інститут ім. Патона);
Форми міжнародних науково-технічних відносин:
- обмін ліцензіями, патентами (ринок ліцензій патентів);
- "ноу-хау" - надання технічного досвіду, новинок і секретів виробництва;
- інжиніринг - надання технологічних знань необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин та обладнання;
- міжнародні виставки та ярмарки;
- міжнародні зв'язки між науковими установами;
- підготовка та перепідготовка кадрів;
Міжнародна передача технологій - це не просто переміщення науково-технічних знань, а й обов'язковість їх використання у будь-якій діяльності.
Міжнародна передача технологій включає:
- вибір і придбання технології;
- адаптацію і освоєння нової технології;
- розвиток місцевих можливостей по вдосконаленню технології з врахуванням потреб національної економіки;
Причини швидкого розвитку міжнародного обміну технологіями:
- зростання швидкими темпами НТП;
- посилення нерівномірностіекономічного розвитку держав;
- закупівля передових іноземних технологій для країн, що розвиваються є важливим засобом подолання технічної відсталості;
- монополізація НТП крупними фірмами;
- загострення конкурентної боротьби між товаровиробниками на світовому ринку.
Основні канали передачі технологій:
- внутріфірмовий - дочірні підприємства ТНК (припадає 2/3 світової торгівлі ліцензіями);
- міжфірмовий - по ліцензійних, коопераційних, управлінських, та інших угодах з іноземними фірмами;
- зовнішньоторговий - нові технології поставляються разом з експортними поставками машин, обладнання та іншої промислової продукції.
Головні форми передачі технологій відбуваються як на комерційній так і на некомерційній основі, в залежності від того чи ведуться грошові розрахунки між покупцями і продавцями технологій.
Технології є результати інтелектуальної діяльності в уречевленій (обладнання, агрегати, інструменти, технологічні лінії і т.д.) і не уречевленій формі (різного роду технічна документація, знання, досвід і т.д.).
Суб'єктами світового ринку технологій є: держава, університети, фірми (ТНК), науково-дослідні центри, фізичні особи - вчені, спеціалісти.
Форми передачі технологій на некомерційній основі:
- інформаційні масиви спеціальної літератури, комп'ютерні банки даних, патенти, довідники і т.д;
- конференції, виставки, симпозіуми, семінари;
- навчання, стажування, практика студентів, вчених, спеціалістів, які здійснюються на паритетних основах університетами, фірмами;
- міграція вчених і спеціалістів "відплив мозку" з наукових структур;
Головний потік передачі технологій в некомерційній формі припадає на непатентносопроможну інформацію НД ДКР, ділові ігри, наукові відкриття.
Головні форми комерційної передачі технологій:
- продаж технологій в матеріальній формі - танків, агрегатів, обладнання, технологічних ліній, і т.д;
- іноземні інвестиції, якщо вони супроводжуються притоком інвестиційних товарів, а також лізингом;
- продажа патентів;
- продажа ліцензій, на всі види запатентованої власності;
- продажа "ноу - хау";
- спільне проведення НД ДКР, науково-виробнича кооперація;
- інжиніринг.
Весь об'єм передачі технологій у комерційній формі супроводжується, або оформляється ліцензійним договором.
?
Використана література:
1. Авдокушин Є.Ф., Международные экономические отношения, - М., 2001.
2. Ломакин В.К. Мировая экономика, - М. 1998.
3. Международные экономические отношения. (Под ред. В. Е. Рыбалкина. Третье издание). - М. 1999.
4.Овчинников Г. П. Международная экономика. Изд. Санкт-Петербург, 2002.
5.Світова економіка: Підручник /А. С. Філіпенко, - К.: Либідь, 2000.
6.Міжнародна економіка / За ред. Ю. Г. Козака. - Київ 2002.
Loading...

 
 

Цікаве