WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Транснаціональні корпорації - Реферат

Транснаціональні корпорації - Реферат

дотримувати законів цієї країни і змушена починати далекої їй дії. Наприклад, у Японії існує неписаний закон: значні корпорації ніколи не звільняють своїх робітників. Японія вкрай неохоче дозволяє іноземному капіталу організовувати промислові підприємства на своїй території, сильно дратуючи тим самим іноземні компанії. Але якщо, що цілком мабуть, Японія відчинить свої двері перед американським і європейським капіталом, то, поза всяким сумнівом, японці будуть очікувати від американських і європейських корпорацій поводження з їхніми робітниками, прийнятого в Японії. Але здійснити це транснаціональним корпораціям буде зовсім не легко, оскільки вони навряд чи одержать ту підтримку, що японський уряд надає своїм крупним фірмам.
Або, припустимо, що транснаціональна корпорація, унаслідок падіння попиту на її продукцію, змушена знижувати виробництво. Виходячи з чисто економічних розумінь, вона повинна була б закрити найменш прибутковий із своїх заводів. Але це може мати вкрай серйозні наслідки для економіки тієї країни, де розміщений даний завод, - настільки серйозні, що її уряд бутити загрожувати санкціям у випадку закриття заводу.
Транснаціонольні корпорації та країни , що розвиаються
Всіці проблеми набувають особливої гостроти у відностнах між транснаціональними корпораціями і слаборозвиненими країнами. Адже в даний час транснаціональні корпорації - це головний канал зв'язку між динамичним, що прагне до експансії західним капіталізмом і усе ще пасивними світовими околицями в Азії, Африці і Латинської Америці. Тут виникають украй складні проблеми. Якось колишній помічник державного секретаря США Джордж Болл відверто запитав:
"Як може державне керівництво з якою би то не було впевненістю розробляти плани економічного розвитку, якщо засідаюча за п'ять тисяч миль від цієї країни рада директорів крупної компанії може підірвати її економіку одною тільки перервою своєї програми закупівель і виробництва?"
По цій і іншим причинамам слаборозвинені країни ставляться до транснаціональних корпорацій із відомою долею підозрілості. І для цього є свої резони. Є щось глибоко подразне в тому, як кока-кола і розфасовані напівфабрикати витискують національні блюда в раціоні людей, найчастіше ледве зводячих кінці з кінцями, що транзистори і пластмаса приходять на зміну традиційним розвагам і прикрасам, що вежа готелів "Хилтон" піднімаються над халупами, що одноманітна й огидна фабрична праця витискує селянські і ремісничі навики, майстерність і професії. Всякого, кому доводилося подорожувати по слаборозвинених країнах, неминуче потрясало безвідповідальне вторгнення транснаціональних корпорацій у вікові традиції, що піддає непідготовлених людей ураганному тиску сучасної технологій і цінностей - і все це в ім'я прибули і вже, звичайно, не заради прогресу.
Втім, легше усього обурюватися, не давши собі праці обміркувати положення справ. Для суспільств, що розриваються транснаціональними корпораціями, дійсно характерні глибокі традиції солідарності і стабільності, інакше вони давно б загинули. Але їхня довговічність була куплена тубільними методами найжорстокішої експлуатації; усюди панували утиски і неуцтво нижчих каст і класів, жінок. З цього погляду транснаціональні корпорації, незважаючи на експлуатацію наївних апетитів і покірної робочої сили, усе ж несуть із собою соціальні відношення і технічні можливості, без яких слаборозвинені країни залишаться в безнадійному підпорядкуванні в Заходу з його невимірними матеріальними й організаційними перевагами.
Але хіба немає альтернативи пануванню транснаціональних корпорацій? Хіба не існує більш ефективних засобів передати народам Африки, Південно-Східної Азії, Китаю і Латинської Америки сучасну технологію і соціальні навички? Це питання потребує серйозного аналізу складної залежності між ядром капіталістичних держав і периферійних районів, у які капіталізм лише ледь проникнув. Їхній відносини, у минулому украй важливі для капіталізму, тепер переживають період напруг і потрясінь, коли країни, що розвиваються, які безнадійно заплуталися в боргах Западу, намагаються послабити свою залежність від нього.
Глибокий аналіз цієї проблеми - поза можливостями даної книги. Більш того, яка б ні була ця залежність, але найближче майбутнє, певне, не сулит працездатної альтернативи. Соціалістичні уряди у всіх слаборозвинених регіонах спробували було ініціювати процес економічного і соціального розвитку, не прибігаючи до помочі капіталістичної ініціативи, але результати виявилися в кращому випадку що розчаровують, у гіршому ж - катастрофічними. Яким би не був однобоким і неадекватнимпроцес розвитку за участю транснаціональних корпорацій, поки що він, без сумніву, перевершує усе те, чого можна досягти в самоізоляції або на основі технології й організаційної структури, що насаджують у слаборозвинених країнах режими начебто радянського. З руйнівними ефектами і соціальними деформаціями, що виникають як результат відносин із ИБМ або "Экссон", усе ж легше мати справу, чим із проблемами, що породжують міністерства електроніки або енергетики.
Тому транснаціональні корпорації ще довго будуть займати ключові позиції в міжнародному економічному житті. Але зрештою світ навряд чи дозволить корпораціям перебудувати себе відповідно до властивої їм ієрархії ефективності. Транснаціональні корпорації вміють робити багато чого, чого молоді держави не вміють. Але є одне, на що спроможні молоді держави, але не спроможні корпорації: це уміння викликати і спрямовувати в бажане русло відданість, ентузіазм величезних мас людей. Люди готові йти на смерть за свою країну, але не стануть умирати за прибутки корпорації.
На закінчення залишається, мабуть, сказати, що на сучасному історичному етапі необхідні і держави, і гігантські корпорації. Це, очевидно, єдині засоби організувати людство для тривалої і напруженої праці, без якого воно б швидко загинуло. Бути може, після того як довга ера капіталістичного нагромадження підійде до кінця й у всіх народів накопичиться достатній капітал, ми зможемо серйозно подумати про демонтаж гігантських підприємств і національних держав, кожне з який придушує особистість своєю величезною організаційною міццю. Але як би ні була бажана ця кінцева ціль, поки що і держави, і корпорації обіцяють залишитися з нами, і тертя між ними будуть важливою частиною еволюційної драми нашого часу.
Loading...

 
 

Цікаве