WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Зовнішньоекономічні відносини в некласичних умовах - Реферат

Зовнішньоекономічні відносини в некласичних умовах - Реферат

від цього використання будуть вищими за суму кредиту і накопичених процентів. Як і в попередньому пункті, визначальним є вплив кредитів на структуру імпорту/експорту.
Якщо напрями використання іноземних кредитів визначаються ринком, то кредити перерозподіляються через механізм грошово-товарного обігу і в кінцевому рахунку йдуть на імпорт відносно дорогих на внутрішньому (дешевих на зовнішньому) ринку товарів. Якщо це - кінцева продукція, товари народного споживання, то використати їх для нарощування власного виробництва неможливо навіть теоретично. Кредиторам будуть повертатися кошти, зароблені експортом, експортуються відносно дешеві на внутрішньому ринку товари. Якщо відносно дорогою є кінцева продукція, то відносно дешевими будуть сировина, технології, інтелект.
Після отримання кредиту споживання збільшується на суму додатково спожитих імпортних товарів. На внутрішнє виробництво в даний момент кредит не впливає. Проте в момент, коли кредити потрібно повертати, споживання має стати меншим за виробництво на суму надлишкового споживання в попередньому періоді плюс проценти. Це зменшення споживання призведе до руйнації "відносно неефективних" галузей - національних виробників товарів народного споживання. "Відносно ефективні" сировинні галузі переорієнтуються з обслуговування внутрішніх виробничих потреб на експорт і заробляння валюти, що піде на повернення боргів. Отже маємо ту ж схему "спеціалізації" країни на виробництві сировини з руйнуванням виробництва кінцевої продукції і машинобудування, масовим безробіттям, тільки з відкладенням руйнівних наслідків в часі і з їх посиленням на суму процентів.
Вплив на економіку цільовихінвестиційних кредитів, які мають використовуватись для імпорту продукції виробничого призначення, залежить від того, наскільки ефективними є механізми здійснення розрахунків ефективності інвестиційних проектів, відповідальності за їх правильність і контролю за цільовим використанням кредитів. За відсутності ефективних механізмів кредити перерозподіляються між тими, хто має доступ до їх розподілу, використовуються неефективно або емігрують за кордон, а коли приходить час розплачуватись, то це роблять не ті, хто отримав кредит, а всі ми, оскільки кредити беруться під державну гарантію і в разі неповернення безпосередніми їх отримувачами (підприємствами) повертаються з бюджету. Вступає в дію знайома схема: зменшується споживання, руйнуються галузі з виробництва товарів народного споживання, машинобудування, відбуваються масові скорочення, а сировинні галузі переорієнтовуються з обслуговування внутрішніх виробничих потреб на експорт, заробляння валюти для розрахунків по борговим зобов'язанням держав.
Іноземні інвестиції
Споживання продукції іноземного походження, або втрати у споживанні власної продукції, можуть відбуватись не тільки через експорт, а й через неоплачений рух товарів і капіталу між державами. Особливо важливою є міграція капіталу: іноземні інвестиції або втеча капіталу з країни (тобто інвестиції національного капіталу за кордоном). Держава зацікавлена в тому, щоб міграція капіталу відбувалась до неї, а не навпаки. Тому так багато розмов ведеться про потребу залучення іноземних інвестицій і припинення втечі капіталу.
Часто необхідність відкритості української економіки обгрунтовують необхідністю залучення іноземних інвестицій і передових технологій. Проте досі політика відкритості в українській реалізації ніяк не допомогла в вирішенні цієї проблеми. Навпаки, зробивши імпорт товарів вигіднішим ніж його виробництво в Україні, вона багато зробила для руйнації національного виробництва і для спрощення втечі капіталу і мозку за кордон.
Неупереджений погляд на проблему приводить до протилежного висновку: для залучення інвестицій держава має регулювати зовнішньоекономічні відносини, забезпечуючи конкурентоздатність національного виробника на внутрішньому і зовнішньому ринках. В нинішніх умовах, враховуючи той факт, що споживчі можливості населення України дуже низькі, лише перспективи виходу на зовнішні ринки разом з забезпеченням стабільних і раціональних правил гри можуть привабити значні обсяги інвестицій.
Висновки:
Очевидно, саме лише обмеження імпорту, змагання до створення самодостатньої економіки робить неможливим вирішення проблеми технічної і технологічної відсталості, а отже і вихід з кризи. Завданням державної зовнішньоекономічної політики має бути не самоізоляція, а забезпечення сприятливої структури експорту-імпорту. Державна політика має спрямовуватись на обмеження імпорту і стимулювання експорту готової продукції. Говорячи про захист національного виробника, слід пам'ятати, що найкращий захист - це напад. Важливість стимулювання експорту готової продукції підтверджує досвід нових індустріальних країн Південно-Східної Азії (Тайвань, Південна Корея, Сінгапур), які завдяки експортній орієнтації і вдалому поєднанню ринку з державним плануванням зробили за останні десятиріччя потужний економічний ривок. Діє механізм протилежний тому, що описувався раніше: експорт готової продукції викликає надходження валюти, яка може бути використана на імпорт технологій і сировини, розширення виробництва товарів, збільшення зайнятості, доходів, споживання (а отже - розширення внутрішнього ринку) і податкових надходжень.
Loading...

 
 

Цікаве