WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Основні типи і моделі розвитку країн, що розвиваються - Курсова робота

Основні типи і моделі розвитку країн, що розвиваються - Курсова робота

товарам. Інвестиції капіталу несуть у собі багато позитивних елементів для економіки країн, що розвиваються. Інвестиції створюють умови для створення нових робочих місць, що дозволяє поліпшити соціально - економічні умови населення, інвестиції допомагають у розвитку національної економіки, виведенні її на світовий ринок.
І хоча в цілому країни, що розвиваються, є нетто імпортерами капіталу, зворотний його відтік в окремих країнах іноді досягає значних величин. Статистика, що публікується ООН і іншими міжнародними організаціями, на жаль, не дає повних даних про рух капіталу з колишніх колоній і напівколоній. Разом з тим, відповідно до деяких непрямих оцінок, вони складають десятки мільярдів доларів у рік. Переважна їхня частина приходиться на країни експортери - нафти, що у зв'язку з майже 10 - кратним збільшенням світових цін на нафту одержують багатомільйонні доходи, у значній своїй частині експортовані у виді позичкового капіталу, прямих і портфельних вкладень, дарунків і субсидій в інші країни.
Висновок
Економіка не є точною наукою. Все ж вона є більш ніж мистецтво.
Економіка - живий і еволюціонуючий предмет. У кожну епоху вона повинна розгадувати нові загадки і постійно стикатися з необхідністю вибору в суспільній політиці .
Макроекономіка досліджує поведінку економіки в цілому. Вона цікавиться діловими циклами, безробіттям та інфляцією, а також динамікою обсягу національного виробництва і життєвого рівня у довгостроковому періоді.
Життєвий рівень країни значною мірою залежить від її макроекономічної політики . До початку нашого століття держави мали недостатньо знань, як боротися з періодичними кризами. Проте революційна теорія Джона Майнарда Кейнса допомогла визначити ті сили, що спричиняють економічні коливання, та розробити підхід до контролю за негативними явищами у діловому циклі. Завдяки Кейнсу та його послідовникам ми знаємо, що своїм вибором макроекономічної політики, - що безпосередньо впливає на пропозицію грошей, податки чи урядові видатки, - країна може уповільнити або прискорити економічне зростання, підвищити темп інфляції чи сповільнити зростання цін , спричинити торговельний дефіцит чи активне сальдо зовнішньої торгівлі. Аналізуючи макроекономіку, ми завжди враховуємо декілька ключових макроекономічних змінних ,- найважливіші з яких - це валовий національний продукт (ВНП), норма безробіття, інфляція та чистий експорт. Це основні показники, за якими ми робимо висновок про економічний розвиток.
Ми розглянули, країни які мають поєднувати працю, капітал і технологію для швидкого зростання . Проте ця вимога швидкого зростання не завжди є реальною.
Чому одні країни розвиваються або біжать швидше від інших?
Чи бідні країни будь-коли вийдуть на дорогу швидкого економічного розвитку ?
Ключ до розвитку лежить у чотирьох фундаментальних факторах : людських ресурсах, нагромадженні капіталу (внутрішнього чи імпортованого) , природних ресурсах та технології, які показано у тексті, а саме , як їх використано.
В тексті показано риси країн, що розвиваються, їхнє життя з низьким доходом. Розглянуто населення : смертність і народжуваність, як Томас Мальтус зумів показати зміни в народонаселенні.
Країни, що розвиваються є вже й не такі бідні, як нам здається. В них є природні ресурси, народ. Тільки потрібна підтримка багатших країн, направлення на той шлях , який приведе до збагачення. У багатьох країнах , що розвиваються, єдиною настійною проблемою є надто малі заощадження. Зокрема, у найбідніших регіонах дуже необхідне поточне споживання конкурує з інвестиціями за обмежені ресурси. Результатом є надто малі інвестиції у продуктивний капітал, такий необхідний для швидкого економічного прогресу. Отож, варто звернути увагу на цю проблему . Вирішити всі питання, пов'язані з нею. Вихід завжди є, сподівання на краще.
Країни, що розвиваються використовують багато напрямків для свого розвитку. Одним із таких є націоналізація іноземної валюти. Стратегічним напрямком ліквідації економічної відсталості країн світової периферії стала індустріалізація економіки, насамперед прискорений розвиток переробної промисловості з метою забезпечити умови розширеного відтворення на національній основі. Особливе значення в системі економічної політики країн, що розвиваються , має регіональне співробітництво між ними. На Американськомуконтиненті країни, що розвиваються, створили такі інтеграційні об'єднання, як Латино-американська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ), Амазонський пакт та Ла-Платська група. На Близькому Сході - Арабський спільний ринок (АрСР), Ліга арабських держав. В Африці - Митний і економічний союз Центральної Африки (ЮДЕАК), Зона преференційної торгівлі Східної та Південної Африки (ПАТ) тощо.
Як ми бачимо робляться все для покращення розвитку країн, що розвиваються.
Список літератури
1. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения.-М., Фінанси і статистика, 1999.
2. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі.-К., Основи, 1996.
3. Григорьев Ю.А. Практика внешнеэкономической деятельности.-М., Паимс, 1993.
4. Дэниелс Дж.Д. Международный бизнес.-М., 1994.
5. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс.-М., Республика, 1992.
6. Мухопад В.И. Сквозь барьеры протекционизма.-М., Мысль, 1988.
7. Основы внешнеэкономических знаний.-М., Междунар. отношения, 1990.
8. Портер М. Международная конкуренция.-М., Юнити, 1993.
9. Соколенко С. Програма спецкурсу з основ ринкових відносин і підприємництва. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність // Економіка України. - 1993. - № 3. - С.75-82.
10. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник.-М., Инфра-М, 1998.
11. Шреплер Х.-А. Международные организации: Справочник.-М., Междунар. отношения, 1995.
Додатки
Таблиця 1
Валовий національний продукт
Групи країн Населення 1989р. (млн. чол.) Обсяг 1989р. (млрд. дол.) На душу населення Рівень письменності 1980р. (%) Сподівана тривалість життя (років) Сільське населення 1989р. (в %)
1989р. (дол.) Зростання 1965 - 1989 рр.(%за рік)
Країни з низьким доходом
Китай, Індія 2948 956 330 2,9 44 62 64
Країни з доходом, нижчим за середній
Єгипет, Мексика, Філліпіни 682 911 1360 2,0 26 65 47
Країни з доходом, вищим за середній
БразиліяКорея, Іран 423 1207 3150 2,6 24 67 34
Країни з високим рівнем доходу
США, Японія, ФРН 830 14764 18330 2,4 5 76 23
Таблиця 2
Зростання населення 1988р. (на 1000 чоловік населення за рік)
Країни Коефіцієнт народжуваності Коефіцієнт смертності Природний приріст населення
З низьким доходом
Замбія 49 13 36
Малаві 54 19 35
Індія 31 11 20
З середнім доходом
Венесуела 29 5 24
Бразилія 27 8 19
Таїланд 22 7 15
З високим доходом
США 15 9 6
Франція 14 10 4
Німеччина 10 11 -1
Таблиця 3
Динаміка зростання
Група країн Темпи зростання реального ВНП (% за рік)
1965-1980 1980-1989
З низьким доходом
Китай та Індія 5,0 7,6
Інші країни 4,6 3,4
З середнім доходом
Нижчим від середнього 5,5 2,5
Вищим від середнього 6,8 3,2
Розвинені країни 3,8 3,0
Loading...

 
 

Цікаве