WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи) (магістерська) - Реферат

Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи) (магістерська) - Реферат

в цілому. Специфіка китайського досвіду регулювання вільних економічних зон полягає в тім, що вони для сучасного Китаю щось більше, ніж спеціальні райони по стимулюванню іноземного і вітчизняного підприємництва, залученню інвестицій, прискореному розвитку тих чи інших галузей і ін. У спеціальних економічних зонах Китаю відбувається становлення й обкатування, як відзначають китайські економісти, економічної моделі, по якій у 21 столітті буде жити практично весь Китай.
4.4. Висновки про загальні риси, досягнення й особливості розвитку ВЕЗ у світі
Світовий досвід функціонування вільних економічних зон дозволяє сформулювати основні висновки про їхні досягнення, загальні риси й особливості розвитку. Функціонування спеціальних економічних зон у промислово розвитих країнах свідчить, що в основі їхнього успіху лежить, з одного боку, гарне планування первісних стадій їхнього розвитку, а з іншого боку - гнучкість керування зонами. Ситуація, що змінюється, у світовому господарстві (НТР, конкуренція між транснаціональними корпораціями, зміни в курсах валют, зміна в системі міжнародного обміну й ін.) впливає на розвиток ВЕЗ і відповідно вимагає адекватного реагування на ці зміни.
Соціально-економічні вигоди від створення зон (зовні - торгових у США, "Шеннон" в Ірландії та ін.) досить вагомі. Ці зони створили значне число робочих місць, оживили міжнародний торговий обмін, підвищили зовнішньоторговельну результативність, науково - виробничий потенціал і ін. Важливим аспектом діяльності спеціальних економічних зон у промислово розвитих країнах є те, що вони працюють не тільки на світовий, але і на внутрішній ринок.
Вільні економічні зони, що функціонують у країнах, що розвиваються, мають ряд загальних рис розвитку:
По-перше, найбільше поширення в цих країнах одержали експортно-виробничі зони. Як було сказано вище, створення ЕВЗ визначається рядом економічних причин, і насамперед, потребою розвитку і виробництва промислових товарів на експорт, залучення в країну іноземного капіталу, передової науки і технології, сучасної технічної інформації.
По-друге, особливий режим господарювання у вільних економічних зонах стає більш ліберальним і пільговим для іноземних підприємців. Це зв'язано з посиленням міжнародної конкуренції між спеціальними економічними зонами і відповідно спробами довести свої порівняльні переваги перед подібними іншими ВЕЗ.
По-третє, у процесі функціонування вільних економічних зон відбувається торгово-промислова диверсифікованість їхньої діяльності, комплексний розвиток. Сучасна НТР на перший план висуває вільні економічні зони, у яких зосереджуються наукомісткі галузі виробництва, зв'язані з розробками нової і високої технології.
Помітна роль вільних економічних зон у соціально - економічному розвитку окремих відособлених районів різних країн, тієї чи іншої галузі виробництва, у залученні іноземного чи капіталу пожвавленні діяльності дрібного і середнього вітчизняного підприємництва, проте, не дає досить основ розглядати їх як універсальний спосіб модернізації економіки. Ступінь впливу функціонування спеціальних економічних зон на іншу територію країн, що розвиваються, є досить обмежений. Для промислово розвитих країн, як правило, і не ставиться спеціальною задачею поширення такого впливу. Організація ВЕЗ грає строго визначену роль у пожвавленні підприємницької діяльності даного чи регіону в акцентуванні уваги на розвиток тієї чи іншої галузі економіки. Крім того, утворення вільних економічних зон сполучено, як правило, зі значними капіталовкладеннями і наступними істотними зусиллями держави по їхньому розвитку. Без строго визначеної централізованої підтримки вони практично нежиттєздатні.
5. Становлення ВЕЗ у Молдові
Вільні економічні зони широко поширені у світі. Ці крапки економічного росту привабливі для іноземного капіталу з погляду оподатковування, гарантій про незмінність нормативної бази, а також спрощення бюрократичних процедур і надійної безпеки. Вони роблять на економіку країни як прямий, так і непрямий сприятливий вплив. Це імідж країни, нові робочі місця з можливістю навчання новим технологіям і новій культурі виробництва. До цього необхідно додати і відрахування в бюджет, можливість одержання ділових послуг на сучасному міжнародному рівні, виробництво імпортозамінюючих товарів, збільшення експорту, високі темпи розвитку конкретної території, оголошеною вільною економічною зоною.
Саме це послужило основою для прийняття в 1995 році закону "Про Зону вільного підприємництва "Expo-Business-Chisinau". Був ще один фактор, що вплинув на це рішення - територія колишньої ВДНГ занепадала, на її утримання виділялося тільки 30-50% необхідних для цього коштів. Останні інвестиції на розвиток були спрямовані ще в 1984 році. Тому було вирішено відробити нову для республіки форму господарювання саме на цій території.
Організація вільної економічної зони класичного типу вимагає на етапі її створення серйозних витрат на розвиток інфраструктури. Однак якщо за якимись причинами не можуть бути виділені такі кошти, то використовуються інші варіанти організації зони з метою створення особливої привабливості для капіталу. У період становлення застосовуються відмінні від "класики" види діяльності, наприклад, роздрібна торгівля. Подібного роду зони діють у багатьох країнах Латинської Америки.
Молдова вибрала саме такий шлях для створення першої ВЕЗ, у тому числі через прозорість молдавських границь, високого рівня тіньової економіки і т.п.
Інша відмінність від класичної схеми полягає в тім, що резиденти вільної зони, обов'язково повинні були стати резидентами РМ. Таким чином, вони включалися в існуючу в країні систему контролю за дотриманням діючого законодавства. А за Адміністрацією вільної Зони залишався, в основному, контроль за виконанням специфічних положень законодавства. При цьому держава надала інвесторам гарантії того, що законодавство про вільну економічну зону не буде мінятися в плині 10 років. Це усе дало великий імпульс для підприємницької ініціативи. У Молдову пішли інвестиції, ЗСП "Expo-Business-Chisinau" в умовах загальної депресії стало крапкою економічного росту.
За два роки резидентами ЗСП стали 64 іноземні фірми, що представляють 22 країни. За станом на 30 вересня 1998 року було інвестовано майже 62 млн. лей, причому з них 1/5 безоплатно врозвиток інфраструктури зони. До кінця 1998 року очікувалося одержання інвестицій на 100 млн. лей. Активно освоювалися нові види діяльності. Виробництво товарів досягло вже 11% від загального обсягу обороту у вільній зоні. Налагодився випуск комп'ютерів, електронних газових пальників для тютюносушилок, телевізорів, касових апаратів і ін.
Обсяг надходжень у бюджет з цієї території з урахуванням ряду спільних підприємств, що раніше працювали в РМ і минулих по конкурсі у вільну зону, збільшився в 15 разів. Цікава динаміка. Так, якщо в першому півріччі 1997 року платежі в бюджет склали 2,4 млн. лей, то в другому півріччі вже 6,5 млн. лей. За цей час було створено майже 1500 нових робочих місць. До них
Loading...

 
 

Цікаве