WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Створення, історія розвитку та функціонування ЄБРР. Україна і ЄБРР - Реферат

Створення, історія розвитку та функціонування ЄБРР. Україна і ЄБРР - Реферат

Україна й ЄБРР
Україна стала членом ЄБРР в 1992 році. За обсягом кредитів банку країнам Центральної і Східної Європи Україна посідає друге місце, що свідчить про високу оцінку ролі нашої країни в Європі.
Паралельно ЄБРР в Україні здійснює великі програми по охороні навколишнього середовища по регіону Балтійського моря, дельти Дунаю, водного середовища Чорного моря.
Європейський банк реконструкції та розвитку формально є регіональною організацією, проте за складом учасників він виходить за межі регіону, а тому і відноситься до глобальних організацій. ЄБРР є третьою міжнародною кредитно - фінансовою організацією за обсягом кредитів, що надаються Україні. Позички ЄБРР безпосередньо йдуть на розвиток виробництва, причому значна їх частина прямується на підтримку приватних малих і середніх підприємств.
ЄБРР працюєна комерційній основі, кредити надаються на умовах ринкових ставок. До запровадження у ЄБРР підключені найсолідніші комерційні банки України.
На думку експертів ЄБРР та його президента Жака Лем'єра (який, до речі, приїздив з офіційним візитом до України останній раз в 2002 році) в Україні насамперед потрібно розвивати мікропідприємництво, малий та середній бізнес, розширювати соціальну базу реформ і відповідно дохідну базу для розвитку банківської системи та ринку капіталів. З цією метою ЄБРР будуватиме свою роботу через досить успішну кредитну лінію з підтримки малого і середнього бізнесу, через Банк мікрокредитування, який активно "приростає" у регіонах, а також надаючи прямі кредитні лінії окремим банкам.
Ще однією важливою метою ЄБРР в Україні є допомогти нашій країні змінити самі банки. Адже як видно з останнього огляду 1000 найбільших банків світу, який проводив журнал The Banker, перший український банк знаходиться на 980 місці. Це - Промінвестбанк. Найбільший за капіталом український банк на кілька порядків менший від своїх побратимів навіть у такій країні як Тринідад і Тобаго. Для порівняння: у тому самому списку 13 російських банків, 13 - філіппінських, 12 - аргентинських, 11 - польських, 9 - єгипетських, 8 - чилійських, 6 - угорських, 5 - чеських та венесуельських, 2 - узбецькі. І всі вони в цьому рейтингу перед нами.
Дивлячись на це, планується участь ЄБРР у формуванні капіталу ряду банків, надання субординованих кредитів, технічної допомоги банкам - партнерам. Крім того, низці українських фінансових установ може бути надано методичну допомогу для розроблення їхнього міжнародного профілю і залучення капіталу безпосередньо на міжнародних ринках. Важливу роль може відіграти і можливість ЄБРР підтримати ініціативу банків з організації ринку синдикації кредитів (оскільки, якщо один банк не в змозі через незначні розміри капіталу надати кредит великому позичальнику, кілька банків можуть об'єднуватись в консорціум).
Тепер кілька слів про нові проекти, що перебувають на різних стадіях підготовки і відповідають "генеральним" пріоритетам визначеним у новій стратегії ЄБРР по Україні. "Трубопровід" (як говорять банкіри) проектів наповнений десь на 850 млн. євро, з яких проекти на суму 330 млн. набувають уже більш - менш конкретних обрисів. У тому числі - 180 млн. - у галузі енергетики, понад 100 млн. - у агробізнесі, 35 - у сфері муніципальної інфраструктури (переважно водопостачання), 10 млн. - у сфері нерухомості і готельного бізнесу.
Більше, ніж будь коли, до поля зору ЄБРР потрапляє і сектор небанківських фінансових установ. Передусім це стосується розвитку іпотечного кредитування, лізингу та страхового бізнесу. Зокрема ЄБРР спільно з іншими МФО планує зосередитись на наданні технічної допомоги, аби завершити створення нормативно - правової бази у сфері іпотечного фінансування, а також ідентифікувати перші пілотні проекти, приміром, у сфері страхування життя. На жаль, зазначена сфера в Україні практично відсутня.
І на завершення про наймогутніший з усіх проектів, що стосується добудови двох ядерних енергоблоків. Його ЄБРР був готовий остаточно затвердити ще наприкінці 2001 року. На прохання української сторони проект повернувся на доопрацювання, пов'язане з коригуванням окремих параметрів та умов цього великого (орієнтовно 215 млн. дол.) і водночас одного з найскладніших кредитів (загальний пакет фінансування - 1,4 млрд. дол.). Довгий час тривали консультації. ЄБРР зобов'язався надати ці кошти Україні після закриття ЧАЕС, але як бачимо до цього часу своїх обіцянок Банк не виконав. Причиною для цього стало невиконання додаткових умов Банку, які він висунув пізніше і які Україна до цього часу ще не виконала. Зараз будівництво енергоблоків майже завершено за повного фінансування українською стороною. Обіцяні кошти ЄБРР так і не надав.
Реалізацію планів подальшого співробітництва України і ЄБРР багато в чому залежить від ряду "ати" і "яти". Зміцнювати інститути, що підтримують ринкові відносини, у тому числі приватизацію і реструктуризацію великих підприємств, активніше здійснювати політику консолідації та зміцнення банківського сектору, "розкручувати" інноваційний і творчий потенціал малого й середнього підприємництва, поліпшувати інвестиційний клімат - ось що, з досвіду ЄБРР, має впевнено поставити Україну на карту міжнародних інвесторів.
Тут банк, як завжди, готовий бути партнером і радником України.
Висновок. Як бачимо ЄБРР є одним з найбільших інвесторів та кредиторів в Україні. Також він виконує функцію каталізатора та амортизатора економіки нашої країни. Подальше співробітництво з ним забезпечить Україні стабільне зростання, приток інвестицій та визнання України як держави з ринковою економікою.
Список використаної літератури
1. Гершкова И.Н. Международные экономические организации. - М.: Консалтбанкир, 2000. - 167с.
2. Дзеркало тижня. - 2002. - 24 серпня. - с.-11
3. Міжнародні організації: Навч. посібник/ За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. - К.: ЦУЛ, 2003. - 288с.
4. Т.М. Циганкова, Т.Д. Гордєєва "Міжнародні організації": Навч. посібник, К.: 2001. - 291с.
5. Шренлер Х.А. Международные экономические организации: Справочник. - М.: Международные отношения, 1999. - 362с.
Loading...

 
 

Цікаве