WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Інноваційна стратегія України - Курсова робота

Інноваційна стратегія України - Курсова робота

господарств, які використовують як споживчі витрати (С); обсяг доходів господарюючих суб'єктів, що набувають форми інвестицій фірм (І); величина доходів держави, які використовують як державні витрати (Д) та обсяг чистого експорту (ЧЕк). Таким чином, отримаємо:
СП= С + І + Д +ЧЕк.
Лінія СП (рис. 1) починає свій рух з точки (по ординаті) вище від нульової. Це пояснюється тим, що за умов, коли ВНП є навіть гранично малим, наближеним до нуля, попит існуватиме. Рух прямої СП не буде паралельним до руху прямої СПр, а матиме похиліший нахил (< 45 ), тому що дається взнаки дія закону граничної схильності до заощадження. Чистий експорт (ЧЕк) - структурний компонент сукупного попиту. На ньому і будемо акцентувати увагу, бо саме він у цій моделі відображає дію зовнішньоекономічного чинника.
Обсяг чистого експорту, як відомо, визначається різницею річного експорту (Ек) та річного імпорту країни (Ім). Зупинимося спочатку на розгляді характеру впливу чинника імпорту і на цій підставі спробуємо дати конкретніше тлумачення базової макроекономічної моделі. Для цього введемо поняття "гранична схильність до імпорту" (ГСІм). Його можна подати як співвідношення приросту імпорту ( Ім) до приросту валового національного продукту ( ВНП):
ГСІм =
Таким чином, гранична схильність до імпорту показує, яку частину приросту ВНП використовують на приріст імпорту.
Імпорт спричиняє редукцію ВНП та СП, і в цьому він виявляє себе так само, як чинник заощадження в моделі Дж. М. Кейнса. Зв'язок між приростом валового національного продукту та приростом сукупного попиту від змін обсягу імпорту є оберненим: чим більший приріст імпорту, тим меншими за обсягом будуть ВНП та СП. Однак необхідно підкреслити, що вплив змін імпорту на зміни валового національного продукту і сукупного попиту супроводжується мультиплікаційним ефектом. Саме його слід визначити й враховувати у нашій моделі. Суть мультиплікації імпорту полягає у тому, що первісна зміна імпорту завжди зумовлює ланцюгову реакцію, яка, зменшуючи свою величину в кожній наступній ланці, у підсумку забезпечує ефект багатократного посилення початкової зміни.
Зважаючи на обернений характер залежності приросту валового національного продукту від приросту імпорту і використовуючи формулу граничної схильності до імпорту, можна стверджувати, що:
ВНП = Ім,
або
ВНП = ,
або
ВНП = .
Вищенаведені формули можна трактувати як різні вирази коефіцієнта мультиплікації імпорту. Чим він вищий, тим менші можливості для приросту валового національного продукту й зростання ємності сукупного попиту. На цій підставі базовий графік макроекономічної рівноваги можна подати у більш конкретному вигляді (рис. 2).
Рисунок 2
Макроекономічна рівновага з урахуванням
мультиплікаційного ефекту імпорту
Лінія сукупного попиту після цього набуде вигляду вигнутої кривої (СП1). Така вигнутість і була спричинена мультиплікаційним ефектом імпорту. Хоча при зростанні ВНП сукупний попит збільшується, зростання стає "згасаючим", що негативно вплине на макроекономічну динаміку й рівновагу. Макроекономічна рівновага тепер забезпечуватиметься при валовому національному продукті, який буде меншим від ВНП0 і дорівнюватиме лише обсягу ВНП1. Ця обставина має безпосереднє відношення до зовнішньоекономічних аспектів стратегії економічного розвитку країни.
Враховуючи вплив імпорту, обов'язково необхідно обґрунтувати, яким саме товарним групам варто надати перевагу. Якщо вони будуть обрані без урахування мультиплікаційного ефекту імпорту, то, по-перше, з надходжень від експорту дедалі більшу частину доведеться відлучати від стимулювання галузей та виробництв, які забезпечують країні інноваційні прориви і просування "проривних технологій" на світові ринки.
По-друге, за умов високого коефіцієнта мультиплікації імпорту спрацьовуватиме також комутативний ефект . Зокрема, підприємства вихідної ланки, функціонування яких гарантує необхідну ємність внутрішнього ринку, обов'язково відчують дефіцит інвестицій, а це, безперечно, негативно відобразиться на обсягах попиту на ринках споживчих товарів. Крім цього, поглибиться диспропорція внутрішнього й зовнішнього секторів економіки, більш загрозливою стане диспропорційність курсу національної грошової одиниці на зовнішніх і внутрішніх ринках.
По-третє, ігнорування відмінностей у коефіцієнтах мультиплікації імпорту різних товарних груп і на цій підставі неправильний вибір політики імпорту означатиме створення додаткових перешкод для позитивної спрямованості макроекономічної динаміки. Адже тепер загальна макроекономічна рівновага - збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції - забезпечуватиметься при менших обсягах ВНП. Будь-які перевищення ВНП (досягнуті, наприклад, за рахунок використання інших чинників) означатимуть порушення макроекономічної рівноваги й виникнення "розриву безробіття" (рис. 2).
Так, у середині 1990-их рр. Україна погодилась на значну закупівлю імпортної техніки, особливо зернозбиральних комбайнів. Первісна імпортна закупівля породила потужну ланцюгову реакцію, що спровокувало багатократне збільшення імпорту (причіпні знаряддя, комплектуючі, запасні частини тощо).
Дався взнаки ефект, який ми пропонуємо назвати комутативним. У наведеному прикладі він виявився надто потужним, що негативно відобразилось на обсягах сукупного попиту і можливостях динамічного розвитку дуже великої кількості вітчизняних виробників у металургії, металопрокаті, машинобудуванні, електроприладобудуванні тощо. І все це тому, що принципово неправильною виявилась сама політика імпорту. Зовсім не було враховано те, що ця товарна група має в Україні один із найвищих коефіцієнтів мультиплікації імпорту та значно вищі від середніх показники загальної і галузевої комутативності.
Коефіцієнт загальної комутативності (Кком.заг.) пропонуємо розрахувати за формулою:
Кком.заг. = ,
де ВВП - абсолютний приріст ВВП за аналізований проміжок часу (рік або п'ять років);
ВВП0 - обсяг ВВП у базовому році;
ВВП(і) - абсолютна величина приросту доданої вартості, створеної за аналізований період часу в і-й галузі;
ВВП(і)0 - величина доданої вартості і-ї галузі, отриманої у базовому році.
Усі чотири компоненти формули для елімінування впливу зміни цін в аналізованому періоді потрібно скоригувати з застосуванням дефлятора. Для усунення впливу чинників короткотермінової дії й не пов'язаних з ефектом комутативності розрахунки варто проводити, враховуючи зміни за певний період часу (п'ять і більше років).
Розрахований таким чином коефіцієнт дасть змогу визначити, як змінюється (зміну можна подати у відсотковому виразі) і реагує ВВП на кожен пункт (процент, промілю)
Loading...

 
 

Цікаве