WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Досвід членства Греції у ЄС - Курсова робота

Досвід членства Греції у ЄС - Курсова робота

другого).
Третє припущення означає, що тиск внутрішнього попиту не повинен спричинити будь-які структурні зміни, що можуть вплинути на вітчизняну торговельну квоту, частки країн-партнерів та країн, які не є партнерами, у "реальному" споживанні.
Для того, щоб перевірити, чи тиск внутрішнього попиту залишиться незмінним у до-інтеграційний та після-інтеграційний період, у кожній галузі відбувалася наступна процедура: зміна тиску внутрішнього попиту може бути викликана такими факторами, як пропозиція чи попит, або і тим і тим. Тому при перевірці потрібно враховувати ці два фактори. Для визначення тиску внутрішнього попиту, було б доцільно використовувати співвідношення всього "реального" споживання (C = Q - X + M) до ВВП. Зміни фактору попиту будуть відображені на "реальному" споживанні, а зміни фактору пропозиції будуть вимірюватись показником ВВП.
Для того, щоб визначити структурні зміни тиску внутрішнього попиту, була застосована регресійна модель, куди були включені внутрішні частки кожної галузі, і на період з 1976 - 1980 та 1981 - 1986 було використано співвідношення (С/ВВП), а для того, щоб визначити структурну стабільність коефіцієнтів, у яких використані статистичні показники F, був використаний тест Чоу [Chow] (див. також Цоуніс: 1999).
Статистичний показник F ми обчислили за допомогою формули:
(2)
де RSS є залишковою сумою квадратних чисел із такої регресії:
(3)
t - період з 1976 по 1980 рр., а RSS2 є залишковою сумою квадратів чисел із рівняння (3) на період t=1976 - 1986. RSSR є залишковою сумою квадратів чисел із рівняння (3) на період t=1976 - 1986; k=2; n1=5, a n2=6 .
Перед формулою (2) слід зробити F-розподіл із відхиленням на 2, 7. Результати цього тесту подані у таблиці 2.
Таблиця 2. Тест Чоу на структурну стабільність тиску попиту
Сектор1 Статистичний показник F2 Сектор Статистичний показник F
100* 2.206 354 1.516
311 1.990 355 4.480
313 1.839 356 1.452
314 4.130 361 5.866
321 6.276 362 2.251
322 2.737 369 1.118
323* 0.584 371 3.772
324 2.228 372 3.337
331 1.801 381 1.432
332 9.284 382 6.016
341 0.347 383 3.158
342* 1.780 384 5.324
351 1.095 385 0.517
352 1.756 390 0.470
353* 7.582
1. Опис цих галузей поданий у Додатку.
2. Експерименти проводились із показниками тиску внутрішнього попиту інших країн-кандидатів: рівняння (3) було складене для обчислення відношення "реального" споживання певної галузі промисловості до ВВП та для напів-лорарифмічної форми обох співвідношень (Сt/ВВПt) та (Сt/ВВПt) щоб передбачити всі можливі нелінійності. На основі коефіціенту визначення та статистичного показника t коефіціенту b, було складене рівняння (2). Однак, у галузях економіки, позначених у таблиці зірочкою, співвідношення між "реальним" споживанням даної галузі та його ВВП обчислене краще, ніж співвідношення між сукупним "реальним" споживанням до сукупного ВВП, а статистичний показник цих галузей економіки відповідає коефіцієнтам регресії DSit = ai = bi (Cit/ВВПt), згідно теста Чоу.
Із статистичних таблиць F-розподілу ми бачимо, що F2,70.01=9.55. Таким чином, ми дійшли висновку, що в жодній із галузей економіки не відбувалося ніяких структурних змін і тиск внутрішнього попиту залишився незмінним протягом 1976 - 1986рр.
Як було вже сказано, для того, щоб усунути циклічні коливання квот, ми взяли середні показники за до-інтеграційний та після-інтеграційний періоди. Статистична значимість цих двох значень була перевірена засобом t-тесту.
У випадку існування загальних напрямків зміни торговельної квоти певної галузі економіки, застосування вищевказаного методу не дасть нам вірних результатів. Як вже зазначалося вище, існує два випадки, у яких можна чітко побачити напрямки:
" Може існувати загальний напрямок (збільшення чи зменшення) квот як у до-інтеграційний, так і у після-інтеграційний період;
" Може бути один напрямок (збільшення чи зменшення) квот у до-інтеграційний період, і зовсім протилежний напрямок у після-інтеграційний період.
Застосування середніх показників квот у обох випадках не дасть нам вірних результатів, тому що у першому випадку ми побачимо структурний розрив у після-інтеграційний період, чого не відбулося, а у другому випадку ми не побачимо структурного розриву, який мав місце, оскільки середні показники за цих два періоди можуть бути майже рівними.
Таблиця 3. Схема впливу зміни квоти видатків на "реальне споживання"
ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІКИ ЗНАК ЗМІНИ КВОТИ
ВІТЧИЗНЯНА ПАРТНЕРИ ЄС КРАЇНИ, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ ЄС
100 - + +
311 - + -
313 - + +
314 - + 0
321 - + +
322 - + +
323 - - +
324 - + +
331 - + +
332 - + +
341 - + +
342 + + -
351 - - +
352 - - +
353 - + +
354 - - +
355 - + -
356 - + +
361 - + +
362 - + +
369 - + +
371 - + -
372 - + -
381 - + -
382 - + -
383 - + -
384 + + -
385 - + -
390 + - -
Для того, щоб вирішити проблему напрямків руху торговельних квот, були обчислені середні значення змін квот протягом даних двох періодів, а статистичний показник t був використаний для того, щоб визначити статистичну значимість цих двох значень за два даних періоди.
Якщо у певній галузі економіки спостерігатиметься перший випадок, то очікується, що структурний розрив станеться тільки тоді, якщо різниця між середніми показниками зміни квот за два даних періоди не буде статистично дорівнювати нулю. Середні показники зміни квот матимуть такий же знак.
Сумарні обсяги торговельного обороту (зовнішнього та внутрішнього) спостерігалися у 12 галузях (випадок 1 таблиці 1). Це стосується таких галузей економіки, як виробництво напоїв (313), текстильної (321), виробництво предметів одягу (322), взуття (324), деревообробна (356), виробництво меблів (332), паперової продукції (341), нафтопереробна (353), виробництво пластмасових виробів (356), керамічних та фарфорових виробів (361), виробів зі скла (362) та різноманітної неметалевої мінеральної продукції (369).
У чотирьох галузях економіки спостерігались зміни зовнішнього торговельного обороту зовнішнє торгове утворення та внутрішня торгова диверсифікація (випадок 3 із таблиці 1). Це стосується таких галузей, як виробництво шкіряних виробів (323), промислової хімії (351), інших видів хімії (352) та різноманітних продуктів нафтопереробної та вугільної промисловостей (354).
У трьох випадках скорочення торгівлі, дані протакі дві галузі економіки, як друк та видавництво (342) і транспортне обладнання (384), у яких внутрішня квота та квота країн-партнерів зростала за рахунок країн, які не є партнерами (випадок 6 таблиці 1), є правдоподібними, як зазначалося вище, в той час, як дані про третю галузь економіки можуть бути змінені внаслідок зміни рівня ефективного протекціонізму (як це сталося у 390-му випадку). Однак, такий результат може бути викликаний просто природою самої галузі економіки, яка є залишковою, а тому - гетерогенною.
І, нарешті, слід звернути увагу на 314-ий сектор, виробництво тютюнових виробів, де квота країн, що не є членами Союзу залишилася незмінною, в той час, як частка країн-партнерів зросла за рахунок квоти внутрішнього
Loading...

 
 

Цікаве