WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

0,98
Болгарія 3,5 2,4 5,8 -11,6 -3,8 20,6 -0,2 8,5 16,7 1,18 0,99 0,92
Грузія 2,9 3,0 1,8 6,7 2,6 54,5 5,0 -12,3 11,3 0,97 0,77 1,03
Молдова -6,5 -3,4 1,9 -25,5 -24,0 4,2 -13,7 -39,1 27,2 0,85 0,72 1,08
Росія -4,9 5,4 8,3 -14,7 -3,3 35,9 18,0 -29,4 17,6 0,68 0,64 1,20
Румунія -4,9 -2,3 1,6 -4,4 3,6 22,9 3,6 -11,3 23,6 1,36 0,85 1,03
Україна -1,9 -0,2 5,8 -13,4 -7,9 15,1 -14,0 -19,1 18,9 0,79 0,73 0,84
1Без урахування зовнішньої торгівлі послугами.
Розраховано за джерелом [8].
У 2000 р. вперше від початку ринкової трансформації у всіх без винятку дев'яти постсоціалістичних країнах ОЧЕС було зафіксовано економічне зростання, причому в Албанії, Азербайджані, Вірменії, Болгарії, Росії та Україні річні темпи зростання ВВП більш ніж у два рази перевищили середньосвітовий показник [8].
Слід зазначити, що подібне використання девальваційного ресурсу застосовується лише для подолання глибокого спаду виробництва, має короткочасний характер і не може бути інструментом тривалого економічного зростання. Після усунення допущених раніше деформацій у грошово-кредитній політиці оптимальним для всього народногосподарського комплексу країни буде перехід до політики гнучкого валютного курсу із використанням суто ринкових методів його регулювання.
Процеси експорту та імпорту тісно взаємопов'язані, і створення особливих пільгових умов для експортерів може перешкоджати зростанню імпорту. Проте для стійкого економічного розвитку країнам ОЧЕС необхідно значно збільшити імпорт сучасних технологій і виробничого устаткування. Це можливо за умови плавної ревальвації національних грошових одиниць, що відповідає темпу зростання реального ВВП. Така ревальвація сприяє також зниженню номінальної вартості обслуговування зовнішнього боргу (в національній валюті), підвищенню інвестиційного рейтингу країни і збільшенню ринкової капіталізації економіки.
Очевидно, протилежні інтереси експортерів та імпортерів можуть бути дотримані лише за умови однакової швидкості зміни як загального рівня цін у країні, так і курсу національної валюти, тобто при значенні рівноваги М = 1.
Як показано в табл. 1, уже в 2000 р. у всіх постсоціалістичних країнах ОЧЕС, крім Росії та України, відхилення від значення рівноваги М не перевищували 8%.
Слід очікувати, що ліберальна валютна політика, яку проводять у Росії та Україні, приведе до активізації ринкових механізмів зрівнювання темпів зміни курсів обміну та цін. Нині цьому перешкоджають нерозвинені банківські системи (поза банками у галузі виробництва і торгівлі знаходиться в обігу майже половина грошової маси), низький рівень монетаризації (не більш ніж 20% ВВП) і надзвичайно високий ступінь доларизації економіки, що із серпня 1998 р. перевищила 40% [9: 26].
Висновки
Грошово-кредитна політика постсоціалістичних країн Організації чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) за останні роки зазнала принципових змін. Поступова відмова від адміністративного регулювання і перехід до ринкових методів встановлення обмінного курсу національних валют сприяли зростанню експорту і ВВП у країнах ОЧЕС.
Запропонована в статті методика аналізу впливу відмінностей у темпах зміни курсу обміну національної валюти та рівня цін у країні на рентабельність експорту дає змогу вибирати оптимальні для усього народногосподарського комплексу параметри монетарного регулювання при плануванні антиінфляційної політики на коротко- та середньотермінові періоди.
Література
1. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. - 241 с.
2. Вавуракис Г. Особенности оценки эффективности иностранных инвестиционных проектов в Украине // Економічний часопис. - 1998. - № 8. - С. 15-16.
3. Киреев А. П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч. II. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. - М.: Междунар. отношения, 1999. - 488 с.
4. Ле Галл Ф. Украина: направления развития торговой и валютной систем еще не определены // Внешняя торговля в новых независимых государствах. - Вашингтон: Всемирный банк / ПРООН. - 1995. - Вып. 13. - С. 65 -81.
5. Макконнел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11-го изд. - К.: Хагар-Демос, 1993. - 785 с.
6. Михалопулос К., Тарр Д. Рекомендации в области торговой политики // Внешняя торговля в новых независимых государствах. - Вашингтон: Всемирный банк / ПРООН. - 1995. - Вып.13. - С. 243 -261.
7. Сискос Е. Европейский Союз и трансформация экономики Украины. -К.: Институт мировой экономики и международных отношений, 1997. - 243 с.
8. A World Free of Poverty. Countries at a Glance / The World Bank Group, Wash. D. C. - 1998-2001.
9. Ukrainian Economic Trends / Tacis, Ukrainian-European Policy and Legal Advice Centre, EC, Brussels, August 1999. - 36 p.
Олександр АМОША
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
В УКРАЇНІ
Реальний стан трудового потенціалу порівняно з європейськими стандартами доволі несприятливий. Негативні тенденції проявляються у звуженні демографічної бази відтворення трудового потенціалу внаслідок зниження народжуваності, скорочення очікуваної тривалості життя, загального постаріння населення та інших чинників. Демографічна криза загострюється через кризу міграційних процесів. Наявні проблеми й у системі освіти при формуванні висококваліфікованої робочої сили. Це призводить до зменшення такого показника робочої сили, як професійна придатність, якщо оцінювати за кваліфікацією претендентів на робочі місця і сучасними вимогами до якості виконання роботи працівниками. Доволі занижені значення вартості робочої сили і за одну годину. Обсяг споживання основних продуктів харчування населення України свідчить також про значні тенденції до зниження за останніх 10 років.
Важливий показник використання трудового потенціалу - рівень зайнятості населення. Про сучасний стан зайнятості свідчить тенденція до значного зниження її рівня та зростання масштабів незайнятого населення. Загальна кількість зайнятих у галузях економіки за останніх 10 років зменшилась майже на 25%, тобто кожен 4-ий працівник за доволі короткий термін залишив сферу суспільного виробництва. Найбільших зрушень зазнали промисловість, будівництво, транспорт і зв'язок, за рахунок яких забезпечили 85% загального скорочення працюючих. Масштаби скорочення зайнятих у галузях економіки перевищують можливості поглинання їх малим та корпоративним бізнесом.
Оскільки простежуються тенденції до збільшення кількості непрацюючих, відповідно зростає коефіцієнт утриманства, що характеризує співвідношення кількості непрацюючих до кількості працюючих. Порівняно з 1991 р., у 2001 р. він зріс майже у 1,5 разу. Відповідно збільшується трудове навантаження на працюючих. Більше половини зайнятих в Україні працюють в умовах вторинної зайнятості. Це зменшує кількість вільного часу і збіднює їх дозвілля, перешкоджаючи повноцінному
Loading...

 
 

Цікаве