WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

1, відставаннязростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін найнесприятливіше для експортерів продукції національного виробництва без імпортної складової (нижня крива). За реекспорту (? = ?ext) таке відставання менше впливає на рентабельність. Описана рівнянням (5) гіпербола в цьому випадку перетворюється на пряму М = (1 - р - ?ext / t), завжди розміщену вище від кривих, що описують інші варіанти. Проміжна крива відображає вплив відставання зростання курсу іноземної валюти від зростання внутрішніх цін на рентабельність експорту при однакових частках зовнішніх і внутрішніх витрат (?int = ?ext = 0,5?) за ціною товару Т. Вказане співвідношення характерне для таких індустріальних країн ОЧЕС, як Україна, в експорті яких міститься велика частка вартості імпортних енергоносіїв та дорогих високотехнологічних комплектуючих виробів.
Зазначимо, що усі криві беруть початок з однієї точки на осі М з координатами а = 0; М = (1 - р) / t.
З рис. 1 бачимо, що для збереження рівня рентабельності при збільшенні М частку виробничих витрат у ціні експортного товару потрібно зменшити непропорційно значною мірою, що за короткий термін не може здійснити більшість експортерів, оскільки це потребує технологічного оновлення виробництва.
Рисунок 1
Вплив співвідношення темпів зміни рівня цін
і валютного курсу на рентабельність експорту
При зростанні внутрішніх цін, що випереджує зростання курсу іноземної валюти (М > 1), експорт із поверненням валюти в країну стає нерентабельним для всіх галузей з високою часткою виробничих витрат ? у ціні продукції, не забезпечуючи бажаного прибутку. Це змушує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності замість повернення валюти в країну вибирати варіант придбання за кордоном високоліквідних товарів з їх подальшим продажем на внутрішньому ринку.
Запишемо умову рентабельності експорту для варіанта перетворення всієї валютної виручки в імпортований товар Timp, куплений за світовою ціною Cimp дол./од. і потім проданий на внутрішньому ринку, де ціни змінились в ? разів. Очевидно, що TC = TimpCimp.
Частка витрат t у цьому варіанті подвоюється, оскільки оплачується рух товару Т у прямому і товару Timp у зворотному напрямках. Беручи до уваги, що в черговому циклі виробництва експортного товару Т номінальні витрати національної валюти на виплату внутрішніх витрат зміняться в ? разів, а на виплату складової імпорту - в ? разів, здійснивши перетворення, отримаємо:
? = ?int ? +?ext ? +2t ? + p ? (8).
Підставляючи у вираз (8) значення ? = ? / М з формули (2), отримаємо:
? = ?int ? + ?ext ? / M + 2t ? + p ? (9).
З виразу (9) максимально можливу частку прибутку визначають таким чином:
р = 1 - (?int + 2t) - ?ext / M (10).
З формули (10) випливає, що частку прибутку при реалізації експортної виручки шляхом купівлі товарів за кордоном з їх подальшим продажем на внутрішньому ринку визначають як за виробничими, транспортними та іншими витратами, так і за відмінностями у темпах інфляції та зміни курсу іноземної валюти. За відсутності складової імпорту у вартості експортного товару (?ext = 0; ? = ?int) частка прибутку в такому варіанті не залежить від темпів інфляції та зміни курсу валюти. Як ми зазначали раніше, у цьому випадку відбувається обмін одного товару на інший з подвоєними транспортними, митними, торговими й іншими витратами [7: 98-103].
Запропонований розв'язок доволі загальний, оскільки врахування складової імпорту у вартості товару дає змогу аналізувати всі можливі варіанти - від експорту продукції суто національного виробництва (?ext = 0; ? = ?int) до реекспорту (?int = 0; ? = ?ext).
Як випливає з формул (5), (6) і (7), зменшення розриву між темпами зростання курсу іноземної валюти та інфляції в країні здійснює на експорт стимулюючий вплив. Зниження частки витрат М (?int + t) в ціні товару підвищує його конкурентоспроможність на світовому ринку, що дуже важливо для орієнтованих на експорт галузей з високими ресурсними коефіцієнтами ?int.
При зменшенні коефіцієнта М (зростання курсу іноземної валюти випереджує інфляцію в країні) відбувається фактична девальвація національної валюти, за якої порівняно дорожчають імпортні товари. Скорочення імпорту за рахунок переходу до споживання товарів-замінників національного виробництва сприяє зменшенню дефіциту торгового балансу і зростанню реального ВВП. Змінюються і багато інших макро- та мікроекономічних показників. Логіку найважливіших взаємозв'язків можна подати у такому вигляді:
M Exp (Y ;L ) Inc S Inv (Y1 ;L1 ) Inc1 T Imp DTB ,
де Exp - експорт з країни; Imp - імпорт у країну; DTB - дефіцит торгового балансу; Y - реальний ВВП; L - рівень зайнятості населення; Inc - доходи населення; S - заощадження; Inv - інвестиції; T - податкові надходження у бюджет.
Зазначимо, що при М 1 відбувається непряме субсидування експорту за рахунок додаткових витрат імпортерів, змушених придбавати фактично подорожчавшу іноземну валюту. Проте такий спосіб державної підтримки національних товаровиробників юридично не дає підстав для застосування антидемпінгових санкцій із боку країн-імпортерів. Вкажемо також, що через певний час (тривалість відставання залежить від еластичності попиту на імпортні товари та багатьох інших факторів) у міру зростання ВВП країни і грошових доходів населення попередній рівень імпорту може бути відновлений і навіть перевищений.
Динаміка ВВП і зовнішньої торгівлі
постсоціалістичних країн ОЧЕС
у 1998-2000 рр.
Порівняємо річні темпи зміни ВВП і обсягів зовнішньої торгівлі товарами і послугами із змінами темпів інфляції та курсу валют (табл. 1). Оскільки у всіх постсоціалістичних країнах ОЧЕС грошові реформи були завершені лише в 1996 р. (після введення в Україні гривні), за початок відліку візьмемо 1997 р.
Як бачимо з табл. 1, у всіх дев'яти постсоціалістичних країнах ОЧЕС у 1999 р. існувала фактична девальвація. Зростання курсу твердих валют випереджувало зростання цін (М1999 М1998). Це було зумовлено, в першу чергу, припиненням надання зовнішніх позик для підтримки штучно підвищеного у попередній період курсу національних валют, а також впливом фінансових криз 1997 р. у Південно-Східній Азії і 1998 р. у Росії, що мали глобальні наслідки. Значне зменшення імпорту після знецінення національних валют створило умови для розвитку виробництва у країнах ОЧЕС, значного зростання обсягів їх експорту і поліпшення торгового балансу.
Таблиця 1
Динаміка ВВП і зовнішньої торгівлі товарами та послугами
в постсоціалістичних країнах ОЧЕС в 1998-2000 рр.
Країна Зростання (спадання), % до попереднього року Коефіцієнт М
ВВП експорт імпорт
1998 1999 2000 1998 1999 2000 1998 1999 2000 1998 1999 2000
Албанія 8,0 7,3 7,8 20,9 48,6 19,0 20,1 31,1 5,3 1,24 1,12 0,95
Азербайджан 10,0 7,4 11,1 -12,2 26,9 67,3 15,4 -20,9 5,5 1,07 0,89 1,04
Вірменія 7,2 3,3 6,0 8,2 6,4 25,0 1 -0,4 -8,1 22,01 1,08 0,94
Loading...

 
 

Цікаве