WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Молдові, Румунії таУкраїні проводили політику незалежного плаваючого валютного курсу (так регулювали і курс драхми в Греції до введення євро). Для запобігання різких коливань курсів у ряді країн (Росія, Україна та ін.) на певний період ввели валютний коридор із доволі широкими кордонами, в межах яких допускалась зміна курсу національної валюти, що давало змогу урядові та центральному національному банку вільно маневрувати в макроекономічній галузі [3; 51-56]. Наявність стійкої кореляції між офіційно оголошеними параметрами валютного коридору та реальним індексом інфляції на кінець періоду його дії дали змогу достовірно оцінити інвестиційну привабливість капіталовкладень [2].
Недостатньо високий рівень розвитку нових валютно-фінансових систем постсоціалістичних країн ОЧЕС надалі визначає необхідність періодичного державного втручання у процес курсоутворення (обов'язковий продаж значної частки експортної виручки, примусове припинення торгів на міжбанківській валютній біржі під час небажаного для уряду падіння курсу національної валюти тощо). Для того, щоб уникнути небажаних наслідків такого втручання, необхідно завчасно оцінити вплив запланованих змін обмінного курсу національної валюти на економічний розвиток країни і, насамперед, на зростання виробництва і торгівлі.
Вплив темпів зміни цін і курсів валют
в країні на зовнішню торгівлю
і піднесення економіки
Проаналізуємо вплив відмінностей у темпах зміни цін у країні та обмінних курсів валюти на вибір суб'єктами зовнішньоторгової діяльності методу реалізації коштів від експорту шляхом прямої конвертації у національну валюту або через ввіз у країну придбаних шляхом експортної виручки товарів з їх подальшою реалізацією на внутрішньому ринку, а також на динаміку експорту та імпорту.
Розглянемо співвідношення між темпами зміни номінальних величин внутрішніх цін та обмінних курсів валют, не враховуючи їх ефективних значень, обчислених з урахуванням паритету купівельної спроможності [3; 42-45]. Це спростить процес складання рівнянь зовнішньоторгових операцій, не применшуючи важливості розв'язку.
Підкреслимо, що аналіз на основі відносних чисельних показників дає однозначні та об'єктивні результати, тоді як використання величин розрахункових ефективних курсів залежить від суб'єктивного вибору бази для порівняння. Так, методика МВФ, де "природний" обмінний курс обчислюють на основі вартості стандартного кошика споживача із 300 товарів і послуг [5; 145], для більшості постсоціалістичних країн ОЧЕС усе ще неприйнятна через значну розбіжність між стандартним і національним кошиком споживача як щодо кількості, так і асортименту товарів.
У подальшому аналізі як доповненні до основних положень неокласичної теорії зовнішньої торгівлі Е. Хекшера - Б. Оліна з урахуванням уточнень альтернативної концепції С. Ліндера - М. Кемпа - П. Кругмена [1; 72-78, 122-132] слід припустити, що:
" рівень світових цін протягом періоду, що розглядають, залишається сталим;
" відносна факторомісткість експортованого товару протягом періоду, що розглядають, не змінюється;
" на внутрішньому ринку експортований товар є надлишковим, а імпортований - дефіцитним;
" транспортні, торгові, митні та інші витрати однакові при експорті та імпорті;
" тривалість циклу виробництва експортованого товару порівнюють із тривалістю періоду, що розглядають;
" оплату всіх витрат здійснюють одночасно в момент завершення циклу "виробництво - продаж".
Складемо рівняння ціни одиниці експортованого товару (у безрозмірних відносних величинах):
1 = ?int + ?ext + t + p (1),
де ?int - це частка ціни, що включає оплату сировини, матеріалів, енергії, робочої сили, відрахування на амортизацію та інші виробничі витрати всередині країни; ?ext - це частка ціни, що містить усі витрати під час руху товару в одному напрямку; р - частка прибутку.
Очевидно, що частка всіх виробничих витрат (ресурсний коефіцієнт) складає:
? = ?int + ?ext.
Припустимо, що Т одиниць товару продано на зовнішньому ринку за світовою ціною С дол./ од. На час оплати витрат внутрішні ціни змінились в ? разів, а курс долара щодо національної валюти - у ? разів.
Величину ? визначають як:
? = (1 + i /100),
де і - інфляція за період, що розглядають (у %). Віддають перевагу використанню як показника інфляції абсолютного дефлятора ВВП (absolute GDP deflator) порівняно з використанням індексу споживчих цін (consumer price index) [5: 145-146].
Величину ? обчислюють як співвідношення офіційного обмінного курсу національної валюти ErY (exchange rate) на кінець періоду, що розглядають, до обмінного курсу ErY-1 на кінець попереднього періоду тривалістю Y (рік, квартал тощо).
Позначимо через М коефіцієнт випереджувального зростання внутрішніх цін, що враховує різні темпи інфляції і зміну курсу іноземної валюти в країні:
М = ? / ? (2).
Запишемо умову рентабельності експорту для варіанта повернення в країну всієї іноземної валюти від проданого товару із подальшим конвертуванням у національну валюту за офіційним курсом. Зазначимо, що для повторювальних виробничих циклів, на відміну від разового випуску експортного товару, насправді різні терміни оплати витрат принципово нічого не змінюють. Для експортерів середньозважені витрати (у цінах базового року) протягом періоду, що розглядають, у підсумку є однаковими як для випущеної продукції, так і для оплати за сировину, матеріали, енергію та інші постійні витрати для нового виробничого циклу.
Очевидно, що експорт буде рентабельний за виконання нерівності:
TC? - ?intTC? - ?extTC? - tTC? - pTC? 0 (3).
Після перетворення формули (3) отримаємо:
? - ?int ? - ?ext ? - t? - p? 0. (4).
Підставляючи у формулу (4) значення ? із виразу (2), отримаємо:
? - ?int М? - ?ext ? - tM? - p? 0
або
1 - ?int M - ?ext - tM - p 0.
Таким чином, граничне значення коефіцієнта М, при якому ще забезпечується необхідний прибуток, становить:
М = (1 - р - ?ext) / (?int + t) (5).
Частку прибутку визначають таким чином:
p = 1 - ?ext - M (?int + t) (6).
Диференціюючи вираз (6), отримаємо:
dp/dM = - (?int + t) (7).
Мультиплікатор (7) показує, що збільшення М на один пункт зменшує прибуток від експорту на (?int + t) пунктів, що є особливо несприятливим для експортерів сировини і продукції, що потребує працемісткої переробки та, відповідно, високого ресурсного коефіцієнта ?int. На економічну ефективність експорту немонетарний фактор ?int має не менший вплив, аніж М, і в довготерміновій перспективі для забезпечення конкурентоспроможності на світових ринках товаровиробникам необхідно зменшувати матеріало-, енерго- і трудомісткість експортної продукції.
На рис. 1 показано залежність коефіцієнта М від ресурсного коефіцієнта ?, побудовану при незмінному значенні норми прибутку р = 0,3 і частки витрат t = 0,2 для трьох варіантів співвідношень між ?, ?int і ?ext. Як бачимо з рис.
Loading...

 
 

Цікаве