WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

базової макроекономічної моделі. Для цього введемо поняття "гранична схильність до імпорту" (ГСІм). Його можна подати як співвідношення приросту імпорту ( Ім) до приросту валового національного продукту ( ВНП):
ГСІм =
Таким чином, гранична схильність до імпорту показує, яку частину приросту ВНП використовують на приріст імпорту.
Імпорт спричиняє редукцію ВНП та СП, і в цьому він виявляє себе так само, як чинник заощадження в моделі Дж. М. Кейнса. Зв'язок між приростом валового національного продукту та приростом сукупного попиту від змін обсягу імпорту є оберненим: чим більший приріст імпорту, тим меншими за обсягом будуть ВНП та СП. Однак необхідно підкреслити, що вплив змін імпорту на зміни валового національного продукту і сукупного попиту супроводжується мультиплікаційним ефектом. Саме його слід визначити й враховувати у нашій моделі. Суть мультиплікації імпорту полягає у тому, що первісна зміна імпорту завжди зумовлює ланцюгову реакцію, яка, зменшуючи свою величину в кожній наступній ланці, у підсумку забезпечує ефект багатократного посилення початкової зміни.
Зважаючи на обернений характер залежності приросту валового національного продукту від приросту імпорту і використовуючи формулу граничної схильності до імпорту, можна стверджувати, що:
ВНП = Ім,
або
ВНП = ,
або
ВНП = .
Вищенаведені формули можна трактувати як різні вирази коефіцієнта мультиплікації імпорту. Чим він вищий, тим менші можливості для приросту валового національного продукту й зростання ємності сукупного попиту. На цій підставі базовий графік макроекономічної рівноваги можна подати у більш конкретному вигляді (рис. 2).
Рисунок 2
Макроекономічна рівновага з урахуванням
мультиплікаційного ефекту імпорту
Лінія сукупного попиту після цього набуде вигляду вигнутої кривої (СП1). Така вигнутість і була спричинена мультиплікаційним ефектом імпорту. Хоча при зростанні ВНП сукупний попит збільшується, зростання стає "згасаючим", що негативно вплине на макроекономічну динаміку й рівновагу. Макроекономічна рівновага тепер забезпечуватиметься при валовому національному продукті, який буде меншим від ВНП0 і дорівнюватиме лише обсягу ВНП1. Ця обставина має безпосереднє відношення до зовнішньоекономічних аспектів стратегії економічного розвитку країни.
Враховуючи вплив імпорту, обов'язково необхідно обґрунтувати, яким саме товарним групам варто надати перевагу. Якщо вони будуть обрані без урахування мультиплікаційного ефекту імпорту, то, по-перше, з надходжень від експорту дедалі більшу частину доведеться відлучати від стимулювання галузей та виробництв, які забезпечують країні інноваційні прориви і просування "проривних технологій" на світові ринки.
По-друге, за умов високого коефіцієнта мультиплікації імпорту спрацьовуватиме також комутативний ефект . Зокрема, підприємства вихідної ланки, функціонування яких гарантує необхідну ємність внутрішнього ринку, обов'язково відчують дефіцит інвестицій, а це, безперечно, негативно відобразиться на обсягах попиту на ринках споживчих товарів. Крім цього, поглибиться диспропорція внутрішнього й зовнішнього секторів економіки, більш загрозливою стане диспропорційність курсу національної грошової одиниці на зовнішніх і внутрішніх ринках.
По-третє, ігнорування відмінностей у коефіцієнтах мультиплікації імпорту різних товарних груп і на цій підставі неправильний вибір політики імпорту означатиме створення додаткових перешкод для позитивної спрямованості макроекономічної динаміки. Адже тепер загальна макроекономічна рівновага - збалансованість сукупного попиту і сукупної пропозиції - забезпечуватиметься при менших обсягах ВНП. Будь-які перевищення ВНП (досягнуті, наприклад, за рахунок використання інших чинників) означатимуть порушення макроекономічної рівноваги й виникнення "розриву безробіття" (рис. 2).
Так, у середині 1990-их рр. Україна погодилась на значну закупівлю імпортної техніки, особливо зернозбиральних комбайнів. Первісна імпортна закупівля породила потужну ланцюгову реакцію, що спровокувало багатократне збільшення імпорту (причіпні знаряддя, комплектуючі, запасні частини тощо).
Дався взнаки ефект, який ми пропонуємо назвати комутативним. У наведеному прикладі він виявився надто потужним, що негативно відобразилось на обсягах сукупного попиту і можливостях динамічного розвитку дуже великої кількості вітчизняних виробників у металургії, металопрокаті, машинобудуванні, електроприладобудуванні тощо. І все це тому, що принципово неправильною виявилась сама політика імпорту. Зовсім не було враховано те, що ця товарна група має в Україні один із найвищих коефіцієнтів мультиплікації імпорту та значно вищі від середніх показники загальної і галузевої комутативності.
Коефіцієнт загальної комутативності (Кком.заг.) пропонуємо розрахувати за формулою:
Кком.заг. = ,
де ВВП - абсолютний приріст ВВП за аналізований проміжок часу (рік або п'ять років);
ВВП0 - обсяг ВВП у базовому році;
ВВП(і) - абсолютна величина приросту доданої вартості, створеної за аналізований період часу в і-й галузі;
ВВП(і)0 - величина доданої вартості і-ї галузі, отриманої у базовому році.
Усі чотири компоненти формули для елімінування впливу зміни цін в аналізованому періоді потрібно скоригувати з застосуванням дефлятора. Для усунення впливу чинників короткотермінової дії й не пов'язаних з ефектом комутативності розрахунки варто проводити, враховуючи зміни за певний період часу (п'ять і більше років).
Розрахований таким чином коефіцієнт дасть змогу визначити, як змінюється (зміну можна подати у відсотковому виразі) і реагує ВВП на кожен пункт (процент, промілю) зміни валового внутрішнього продукту (за величиною доданої вартості), створеного у певній (наприклад, і-й) галузі. Чим він буде вищим, тим щільнішим і радикальнішим у сенсі змін виявляється зв'язок даної галузі з усією макроекономічною системою.
Коефіцієнт галузевої комутативності (Кком.гал.) можна розрахувати за формулою:
Кком.гал. = ,
де ВВП(j) - абсолютна величина приросту доданої вартості, створеної в j-й галузі (або у комплексі певних галузей за аналізований період);
ВВП(j)о - величина доданої вартості j-ї галузі (або комплексу певних галузей), створеної у базовому році.
Якщо коефіцієнт загальної комутативності відображає щільність і характер змін обсягу виробництва окремої галузі та глибину впливу на загальний макроекономічний ефект (ВВП країни), то коефіцієнт галузевої комутативності дає змогу кількісно визначити ступінь впливу змін в обсягах виробництва і-ї галузі на зміну величини ВВП j-ї галузі (або певного галузевого комплексу).
Від'ємне значення коефіцієнта означатиме, що за умов зростання обсягу (або процентної частки) і-ї галузі приріст обсягу виробництва (або абсолютне значення ефекту) і-ї галузі чи певного галузевого комплексу зменшується. І навпаки - при зменшенні збільшується. Якщо ж числове значення коефіцієнта (від'ємне або додатне)
Loading...

 
 

Цікаве