WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМіжнародні відносини, Міжнародна економіка → Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

Торговельно-економічне співробітництво україни з фрн:становище, проблеми та шляхи їх вирішення - Курсова робота

нетрадиційну структуру запропонували професори Сент-Джонського університету (штат Нью-Йорк) М. В. Енг, Ф. А. Ліс та Л. Дж. Мауер [24]. За їх версією фінансовий ринокскладається з п'яти частин, а саме: національних фінансових ринків, традиційних міжнародних фінансових ринків, міжнародних валютних ринків, євроринків та офшорних банківських ринків (рис. 1).
Рисунок 1
Схема світового фінансового ринку [24]
Національні фінансові ринки складаються з ринків грошей, короткотермінового та довготермінового позичкового капіталу, валютного ринку, а також у розвинутих ринкових країнах до їх складу ще входить ринок похідних фінансових інструментів (ф'ючерсних та опціонних контрактів). На цих ринках діють певні обмеження, встановлені урядовою економічною політикою.
Традиційні міжнародні фінансові ринки надають послуги щодо здійснення позик та інвестицій між резидентами двох країн із використанням однієї валюти. Наприклад, "Укрексімбанк" у 1998 р. отримав позичку в німецьких марках від Кредитної установи для відбудови в сумі 30 млн. під гарантію Кабінету Міністрів України на фінансування розвитку малого та середнього бізнесу [9]. Такі операції проводять згідно з правилами, встановленими між двома контрагентами.
Міжнародні валютні ринки дають змогу здійснювати одночасну торгівлю різними валютами у провідних валютних центрах, таких як Нью-Йорк, Лондон, Токіо, Франкфурт-на-Майні, Париж, Чикаго тощо. Укладання угод на цих ринках здійснюється за правилами, встановленими національними законодавствами та саморегулювальними організаціями валютних ринків.
Євроринки складаються з ринків євровалют, ринків єврооблігацій, євродоларових ф'ючерсів та опціонів, валютних і відсоткових свопів.
Офшорні банківські ринки поділяють на "паперові" та "функціональні". Через перші здійснюється процес оформлення документації: операцій там проводять небагато або не проводять зовсім; а другі - активно займаються депозитними операціями і наданням позичок. Банки використовують такі "паперові" центри, як Багамські та Кайманові острови, з метою уникнення регулювання своєї діяльності та мінімізації податкових платежів. На цих ринках укладають величезну кількість термінових контрактів, продають і купують похідні фінансові інструменти.
Як бачимо, наведена структура світового фінансового ринку базується на такій класифікаційній ознаці, як державне регулювання. Але кожен з елементів даної структури має в обігу термінові фінансові інструменти.
Як зазначалося раніше, більшість українських вчених пропонує структурувати фінансовий ринок за критерієм часу виконання угод з фінансовими інструментами. У цьому контексті О. М. Мозговий [14], О. Д. Василик [6], А. О. Задоя, І. П. Ткаченко [7], А. А. Чухно, С. А. Селінков [21], І. В. Токмакова, В. Г. Краснов [20] відносно умовно поділяють фінансовий ринок на ринок грошей та інших платіжних засобів терміном дії до 1 року, ринок капіталів, який, у свою чергу, включає середньотермінове і довготермінове банківське кредитування, та ринок цінних паперів. Деякі автори у цій структурі виділяють валютний ринок з огляду на специфіку регулювання, хоча у цьому випадку використовують інший класифікаційний критерій. О. Д. Василик [6: 322] виділяє окремо ринок фінансових послуг.
Необхідно звернути увагу на дещо поверхневий аналіз цієї проблеми, зокрема у працях І. В. Токмакової та В. Г. Краснова [20: 112]. На наш погляд, досліджуючи конкретний економічний процес, не варто обмежуватися лише навчальними посібниками і підручниками, не враховуючи монографії та дисертаційні дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Тим більше, що деякі підручники, зокрема недавно виданий у Росії за авторством А. А. Килячкова та Л. А. Чалдаєвої [8], містять різне трактування одних і тих же категорій та понять. Так, спочатку вищеназвані автори наводять традиційну структуру фінансового ринку, подаючи його як систему взаємопов'язаних валютного, кредитного та ринків цінних паперів [8: 13], а через кілька сторінок кредитний ринок поділяють на ринок грошей, капіталів і фінансовий, причому останній абсолютно без аргументації ототожнюють з ринком цінних паперів [8: 18].
Не вдалося уникнути неточностей і названим вище українським науковцям І. В. Токмаковій та В. Г. Краснову [20]. Так, їх дослідження містить ряд суттєвих похибок у наведеній структурі фінансового ринку. По-перше, поняття "ринок боргових зобов'язань" включає в себе ринок цінних паперів, оскільки навіть акція одночасно є титулом власності та борговим зобов'язанням емітента перед акціонерами. По-друге, ринок фінансових деривативів згадується фрагментарно і його включено до ринку цінних паперів, тоді як валютні свопи, форварди, ф'ючерсні контракти не є цінними паперами, хоча належать до похідних фінансових інструментів.
Далі вказані автори наводять схему світового фінансового ринку у вигляді перевернутого трикутника (рис. 2), де обсяги ринку товарів і послуг показано надзвичайно малими порівняно з ринком позичкового капіталу й особливо з ринком похідних фінансових інструментів, що свідчить про те, що ці дослідники підтримують певну групу економістів, у тому числі зарубіжних, які вважають, що таке співвідношення ринків - попередження про кризові явища в економіці.
Рисунок 2
Структура світового фінансового ринку [8]
Трейдер-практик і фінансовий аналітик українського фондового ринку, автор популярних в Україні та Росії книг з проблем інвестування Е. Л. Найман [15] підкреслює, що сучасна економічна думка виділяє чотири основних інвестиційних ринки, які надають учасникам широкі можливості щодо страхування ризиків та здійснення особливо прибуткових інвестицій. Ці ринки найповніше відображають світові економічні, політичні та соціальні процеси. До них належать:
" ринок акцій;
" ринок боргових зобов'язань (у більшості країн його ще поділяють на ринок облігацій і комерційних цінних паперів);
" товарний ринок (переважно товарних ф'ючерсів, опціонів та індексів товарних цін);
" валютний ринок.
Кожен сегмент має значну кількість ліквідних інструментів, які дають змогу формувати високоефективні інвестиційні стратегії. Найпрозорішим є біржовий терміновий сегмент цих ринків, що дає змогу використовувати різні термінові контракти, реалізовувати власні торговельні стратегії у процесі аналізу подій, які відбуваються в світі. Якщо ж учасник термінового ринку захищає інтереси реальних виробників або споживачів, то це дає йому змогу вирішувати конкретні завдання (страхування, прогнозування майбутніх доходів тощо).
Звертає увагу на себе те, що професійні учасники названих ринків постійно отримують інформацію щодо динаміки цін і курсів як у режимі реального часу (on-line), так і зведену з коментарями аналітиків. Ця інформація друкується у багатьох виданнях на економічну тематику (газетах, журналах, біржових бюлетенях), передається через Internet. Крім відомих щоденних фінансових газет, таких як "The Wall Sreet Journal", "Financial Times", у кожній із країн
Loading...

 
 

Цікаве