WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаСтрахування → Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування - Реферат

Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування - Реферат

перестрахувальних програм.
Рішення про те, в якому обсязі і по якому виду страхування української чи будь-якої іншої страхової компанії варто придбати перестрахувальний захист, завжди є, в першу чергу, питанням про найбільш оптимальне використання капіталу.
По-третє: Перестраховик надає страховику послуги і свої ноу-хау. Як правило, він (перестраховик - прим. ред) має особливі знання про страхові продукти та ринки: може співставити їх як між собою так і в міжнародному масштабі, а також проаналізувати результати роботи окремих страховиків. Перестраховик розробляє спеціальні ноу-хау, які необхідні конкретному страховику. При цьому залучення страховиком до своєї роботи власного відповідного фахівця є економічно не виправдано та обтяжливо.
Перестрахування, по своїй суті, являє собою діяльність у міжнародному масштабі. Вирівнювання ризиків відбувається в глобальному аспекті, міжнародний перестраховик збирає для цього капітал (перестрахувальні премії) з усіх куточків світу і надає свої перестрахові послуги і ноу-хау страховикам з усього світу.
Тут час від часу виникає потреба у створенні державного перестраховика: можна навіть сказати, що практично всі експерименти по створенню національного державного перестраховика і введення обов'язкового перестрахування в даній компанії є негативним рішенням для як для страховиків, так і для всього ринку страхування. До того ж, для створення такого перестраховика необхідне залучення значних державних коштів, яких і так завжди обмаль.
Тому національне перестрахування, державне чи часткове, завжди є тимчасовим виключенням з правил. Взагалі воно саме по собі є протиріччям, оскільки перестраховик, що хоче досягти успішних результатів, не може не поширювати свою діяльність за рамки своєї держави.
Тут можна навести приклад деяких російських перестрахувальних компаній, які відразу після свого створення вимагали захисту російського ринку перестрахування від іноземців, а сьогодні, вже самі переконують українських страховиків у необхідності перестрахування за кордоном, в т.ч. і у Росії.
Співстрахування чи бізнес на принципах взаємності, який у багатьох країнах, які відносяться до emerging markets, все ще досить поширене, у майбутньому втратить своє значення. Через кумуляцію ризиків воно являє собою небезпеку для платоспроможності страхових компаній, що вже сьогодні підтверджується фактом невиконання багатьох таких зобов'язань. Це стає очевидним у міру збільшення щільності страхування, погіршення коефіцієнтів збитковості та посилення конкуренції.
Для українських страхових компаній придбання закордонного перестрахувального захисту є неминучою необхідністю.
При реальному перестрахуванні за кордоном мова, таким чином, йде не про "незаконний чи непотрібний відтік фінансових ресурсів України", а про придбання перестрахувального захисту та інших послуг. Головне, що необхідно виділити є, що разом із перестраховою премією експортується і сам ризик. Тому мова йде про те, щоб "знайти в рамках усього світу страховий захист від таких ризиків, для покриття яких у національних страховиків бракує ємкості".
Розмір премії, переданої в перестрахування, спочатку повинен визначити сам страховик, виходячи з розміру та обсягу своїх зобов'язань перед страхувальником, можливостей придбання перестрахувального захисту та його вартості. Обмеження передачі ризиків у перестрахування за рубіж як, наприклад, в Україні, де страховикам пропонується розміщати не менш 90% страхових резервів на території України, створює великі проблеми.
Ціна перестрахувального захисту визначається, у першу чергу, виходячи зі статистично розрахованої ціни страхування визначеного ризику, а також виходячи з розміру витрат перестраховика. Тут діє закон попиту та пропозиції. Як ніякий страховик не буде купувати перестрахувальний захист за завищеними цінами в довгостроковому аспекті,так і ніякий перестраховик не зможе довгий час пропонувати свої послуги за занижченою ціною.
Для того, щоб страховик у повному обсязі зміг виконати свої страхові зобов'язання, перестраховик повинен мати вільний доступ на національні страхові ринки.
Тут, на щастя, з часом у світі одержав визнання принцип свободи перестрахування, який з огляду на міжнародний характер перестрахувального бізнесу, закріплює свободу перестраховика і його цедента у відношенні вибору:
+ партнера по перестрахуванню
+ виду, обсягів і змісту їх договірних перестрахувальних відносин (тут мається на увазі те, що держава не повинна вказувати страховику і перестраховику будь-які конкретно застереження, тарифи і таке інше, які повинні міститися в договорі перестрахування)
Сторони договору перестрахування повинні мати якнайбільше свободи при здійсненні перестрахувальних трансакцій у відношенні:
+ платежів (перерахування премій і відшкодувань), а також при
+ розміщенні їх капіталу, у тому числі за кордоном.
Визнання вільної і безперешкодної діяльності іноземних перестраховиків є необхідною складовою розвитку міжнародної економіки. Тут треба згадати про такі процеси і явища, як глобалізація, ОЕСР та вступ у ВТО.
Тому, можна зробити висновок, що перестрахування істотно відрізняється від страхування. Перестрахування має і свій власний статус у світовій правовій практиці.
На так званих emerging markets регулярно вводяться різноманітні обмеження. Більшість з них виникають з політико-економічних розумінь (протекціонізм). Однак, у їхній основі може знаходитись розуміння наглядово-правового характеру: як забезпечити виконання перестраховиком своїх зобов'язань, що випливають з договору перестрахування. Тут випливає висновок, що виконання своїх зобов'язань може кращим чином забезпечити тільки такий перестраховик, який має необхідні показники надійності ("security" - широко розповсюджене поняття англійською мовою).
У відношенні оподатковування перестрахувальних операцій: на деяких emerging markets існують загальні розпорядження чи навіть спеціальні документи, що регулюють оподатковування перестрахувальної премії чи "фіктивно розрахованого прибутку".
Тут часто існує нерозуміння того, що "перестраховики в іноземній державі не одержують оподатковувані доходи чи прибуток, джерело яких знаходиться в цій країні. Якщо вони одержують від цих доходів прибуток, то він виникає за місцем перебування перестраховика і там обкладається податком".
Найчастіше (Україна - не виключення) податком обкладається перестрахувальна комісія, що перестраховик платить страховику. Комісія - це насамперед відшкодування витрат, які страховик мав раніше.
Повернення переплаченої премії по перестрахуванню також не слід заново обкладати податком.
Без міжнародного перестрахування український ринок може розвиватися лише дуже повільними темпами, аукраїнські страховики можуть лише в обмеженому масштабі виконувати функцію захисту національної економіки і її суб'єктів.
Тому стає очевидним, що все, що перешкоджає українським страховикам отримувати ефективний перестрахувальний захист та пов'язані з ним послуги робить їх занадто дорогими і в кінцевому рахунку завдає шкоди не тільки самим українським страховикам, а тим самим і розвитку української економіки в цілому.
Loading...

 
 

Цікаве